App Store Google Play
Олександр ВАЙС

Лі Куан Ю вашому дому

01.09.2019 21:11

Навіщо вивчати праці ідеологів українського націоналізму? Адже мета націоналістів вже давно відома і сформульована буквально у п’яти словах – здобути Українську Соборну Самостійну Державу. Нащо знати більше цієї елементарної формули? Може для того, аби сформувати погляд про те, якою ж має бути та сама УССД? Якою має бути державний устрій, економічна модель, соціальний лад, тощо? Можливо, однак виключно як частина правди. При чому частинка вкрай мала, адже в різних ідеологів були подекуди різні погляди на процес державотворення, які в сукупності своїй можуть сформувати вектор для роздумів і прагнень, індивідуальну візію мети, однак не однозначну відповідь. Прив’язувати цю проблему невизначеності до ідеології українського націоналізму, чи ширше, до самої групи ідеалістичних ідеологій було б не правильно, адже подібні явища ми могли спостерігати і при державному будівництві країн з матеріалістичними ідеологіями, зокрема – СРСР і США.

Але якщо не розкриття мети нашої боротьби є причиною до поглибленого вивчення ідеології, тоді що? Аби зрозуміти відповідь на це питання звернімось до однієї тези ідеологічних опонентів націоналізму, а саме до тези про те, що «інтернаціоналізм є значно ширшою ідеєю за націоналізм». Обурлива, на перший погляд фраза, при ретельному підході, має серйозний, без перебільшення самовбивчий, для інтернаціоналістів зміст. «Ширина» інтернаціоналізму є безперечною. Ідеї соціалізму-комунізму можуть сприйматись у всіх країнах, на всіх континентах, адже спрямовані вони не на конкретну націю, а на соціальну групу (в наш час класову боротьбу замінила боротьба за права меншин), яка є в кожній державі, створюючи таким чином глобальну спільноту – новий Інтернаціонал. В цьому плані інтернаціональні ідеї є безумовно ширшими за націоналізм, оскільки не є прив’язаними до конкретної нації. Зрештою, нав’язувати український націоналізм в Португалії, скільки б українців там не було, є справою марною, у той час, як ширення соціалістичних ідей може здійснюватися цілком спокійно. В цьому полягає розмах  інтернаціональних ідей, та в цьому ж полягає також їхня мілководність. Адже для подібних глобальних об’єднань необхідна єдина модель індивіда (пролетаря, селянина), яка має бути однаковою для всіх її членів. Себто пролетар з донецького басейну повинен мати схожу ментальність з робітником рурського або південноафриканського басейнів. Для подібного роду ідеологій кожен її адепт є лише особиною, яка мало чим відрізняється від собіподібних. Це витворює певний флер загальної рівності, демократії, однак з гидким тоталітарним після смаком.

Ідеологія націоналізму є вужчою за інтернаціональні ідеології, однак вона є значно глибшою за своїм змістом. Вона не створює абстрактної особини, а досліджує психологію власної нації, аби зрозуміти її та на цій основі вибудувати максимально органічну, а отже – стійку надбудову у вигляді держави. Саме цей посил і несуть практично всі праці ідеологів українського націоналізму, що їх ми вивчаємо. Посил того, хто ми є? Яка наша сила? Чого ми боїмося? Що прагнемо захистити?

Пізнай себе і будеш знаним. Елементарний принцип, який, однак, досі не користується повагою серед представників керівництва нашої країни, які обіцяють побудувати сильну державу, звертаючись не до національних потреб української людини, а до закордонного досвіду успішних країн, чиї політичні системи будувались на ґрунті власних національних традицій. Використання такого досвіду в Україні є грою в лотерею, яка може бути частково успішною в тому разі, якщо національна психологія і традиція є близькою до української. Однак ефективність подібного роду ноу-хау не буде максимальною, через що нація не матиме змогу реалізовувати власний потенціал. Пальма, якщо навіть виросте у поміркованому кліматі, все одно не даватиме такого врожаю як у рідних тропіках.

І це цілком логічне, адже неможливо побудувати демократичну Україну (як нам обіцяють на кожних виборах), читаючи спогади Лі Куан Ю – людини, яка не була ані демократом, ані українцем.



4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...