App Store Google Play
Ярина Желдак

Найбільша розвилка Зеленського

30 Серпня 20:46

30 серпня поставило перед президентом Зеленським найбільш складну політичну та моральну дилему. Це - найскладніше випробування для нього за понад три місяці президенства. 

Ранок 30 серпня став для багатьох радісним: мережею прокотилися повідомлення про обмін полоненими. Згодом так само прокотилася інформація про передчасність радощів. 

Мабуть, ні для кого вже не є новиною, як російські спецслужби використовують інформацію. Це - зброя у їх війні з усім світом, не лише з Україною. Один вкид - і вся Україна чекає своїх в'язнів додому. Один вкид - і президент Зеленський опиняється між двох вогнів. 

Одна з версій, що активно обговорюється, у тому числі на Заході, - Путін хоче отримати ключового свідка у справі МН-17. Сєнцов, Кольченко, Балух, Гриб, моряки - для Путіна це лише місця в камерах, які можна заповнити своїми. До того ж, відомі на весь світ, а значить - токсичні. Президент РФ спробує отримати максимум від наших полонених: повернення до G8, “Північний Потік”, імунітет від міжнародно-правової відповідальності. І саме для останнього пункту йому потрібен Володимир Цемах.

Зеленський та його команда не можуть не розуміти, що якщо свідок у справі МН-17 потрапить до Росії, він залишиться там назавжди. Його не побачить ні Україна, ні міжнародні суди. У кращому випадку він розчиниться серед росіян, у гіршому - помре якоюсь безглуздою смертю. 

Видається правдоподібним, що обмін не відбувається, бо Росія хоче чогось такого, на що Україні піти важко. Росії неважливо, чи житиме Сєнцов і решта, чи будуть вони в Україні. У нього є ще вдосталь українців та кримських татарів, чиї імена менш на слуху, для того, щоб шантажувати українську владу і надалі. А у нас козирів майже немає. 

ГРУшники, Вишинський (який, до речі, український громадянин і його видача суперечить принципам конституційного права і екстрадиції) - це, як кажуть російською, “на сдачу”, але аж ніяк не рівня людям, чиї імена відомі на весь світ. І тому логічно, що Росія чекає від нас когось такого ж вагомого, як готова віддати нам. 

Що обрати пану Зеленському - питання тактики або стратегії. Видати Цемаха і забрати своїх людей - отримати підйом рейтингу і вдячність; а ще - втратити підтримку в Європі. Відмовитися від обміну - приректи себе на ненависть свого народу, який зараз його так обожнює і так очікує дій. 

Трибунал у справі МН-17 - це величезний шанс довести російську присутність на Донбасі, а ще - нашу адекватність і європейськість. Ми погодилися співпрацювати і давати задніх - дуже слизький шлях, на якому можна розгубити крихти українського авторитету у світі. Ми маємо шанс довести найскептичнішим європейцям (нагадую, Нідерланди проводили цілий референдум щодо Угоди про асоціацію), що ми маємо спільні цінності і дійсно прагнемо змінити вектор розвитку зі Сходу на Захід. 

Але Путін ставить Зеленського у ситуацію, з якої немає виходу. Наші політв’язні у СІЗО, а не в колоніях, букети для зустрічі куплені, журналісти перебувають в режимі очікування 24/7, батьки і родичі тремтять і чекають. Відмовитися від обміну - знищити себе в їх очах, стати їхнім ворогом. Забрати їх в обмін на Цемаха (і, можливо, свідків і інших міжнародно-правових злочинів) - втратити довіру і шанси на позитивні ухвали міжнародних судів. 

Пане Зеленський, треба щось вирішувати. Цього рішення чекають у Києві, в Лефортово, в Кремлі, в Гаазі, в Вашингтоні, в Берліні, в Парижі - в усьому світі. Дійте. Час спливає.

 

Інші думки автора



Так вже склалось в українській національній традиції, що практично у кожній родині є певного роду звичай час від часу навідувати померлих родичів, аби утримувати їх могили у належному стані. Це є вияв...
Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...
Почитав тут молодих революціонерів. З кількома навіть поспілкувався особисто по телефону. Суцільний занепад духу. «Всьо пропало! Та що би я та ще раз, та воювать пішов?! Та ні в жисть! В революц...