App Store Google Play
Ярема ГАЛАЙДА

Щодо ринку землі, урожайності й державного регулювання

26.08.2019 12:05

Вліз у дебати про необхідність ринку землі в Україні.
І пробігся по врожайності.
Ми тут все хвалимося чорноземами: «У нас така земля, що хоч на хліб замість масла маж!»
Кхе-кхе! Та ні, панове! Угробили наші чорноземи за роки «державного управління сільським господарством». Через виснаження ґрунтів розорали луки і балки (бо треба збільшувати посівні площі) погробивши цим ще й ріки.
Я служив в армії у Польщі.
Земля там - супісок. Сіра, наче мишача шерсть.
Фермери на хуторах жили, біля своїх ділянок.
Біднувато жили, але у кожного старезні трактор і комбайн у дворі.
Так от, одне поле було просто біля самісінького нашого стрільбища.
І був у нас в роті хлопак. Микола... Старший за нас років на шість.
Дядько, порівняно з нами.
Йому у колгоспі бронь давали, бо толковий агроном і техніку міг лагодити. Та воєнком таки в армію запріг, бо план.
І от сидимо ми такі в тіньочку, дивимося: старий пшек виїхав комбайном пшеницю збирати. Проїхав по полю метрів п‘ятдесят і став, зліз з містка і поліз кудись. Витяг з комбайнового нутра жмут соломи і знову поїхав. Ще метрів п‘ятдесят проїхав і знов та сама історія.
- Ти ба! Настирний який. Курррркуляка! - прошипів наш штатний баламут Серьога Татотченко.
- То у нього бункер забивається. - підвівся на лікті Микола - ану, піду гляну, що там таке.
- Та нафіг тобі той пшек здався?!
Микола відмахнувся і пішов до комбайна. Підійшов, почекав поки той знову стане і до поляка.
Поручкались, погомоніли. Дивимося, а Микола поліз замість діда до бункера. Щось там посмикав, повертів, якийсь інструмент у діда взяв і знову у бункер мало не до пояса заліз. Потім виліз, ще трохи погомонів з поляком, знов поручкався на прощання і потупцяв до нас.
Невеселий прийшов.
- Ну що подружився з куркулякою? - спитав Серьога ліниво.
- Та який він куркуль? Комбайну вже років із тридцять. На ладан дише.
- Ще й жадюга!
- Вгомонись. Цей жадюга паше наче віл. З жінкою вдвох господарює. У нього долоня, що підошва на кирзаку. І от яка штука. Ми з наших чорноземів у колгоспі ледве 30 центнерів вижимаємо, а цей дід на своїй допотопній техніці, сам з жінкою збирає 45-50 центнерів і ось на цьому супіску. Яяяк?! Так у нього ще і три корови і п‘ять свиней (!!!).
- Жирує, буржуй!
- Та! У нього три чверті держава забирає. Молока 20 літрів щодня здає. І три свині восени відберуть. З цього лана 20% тільки його.
- От і добре! Бо забагатіють. А нефіг морду балувать. У наших, оно, колгоспників тракори по дворах не стоять!
- Ну ти і дурко! - розсміявся Микола і дав Серьозі дружнього запотиличника.
- Ти того... Обережніше зі своїми симпатіями. Не дай боже до особіста дійде, як ти тут з куркулями ручкаєшся. Буде тобі вавка і пляма на біографії.

А дід вже давно завів комбайна, покотився полем і більше не зупинявся.

Дуже мені пам‘ятний той випадок.

100% державного контролю над землею довели колись багатющу аграрну країну до того, що навіть розоравши казахську цілину, вона купляла зерно у тих, хто «погряз у грабіжницькому капіталістичному способі господарювання на землі».

А крихітна Голандія з її фермерами, на відвойованих у моря землях, перетворилася на житницю Європи.

Ну і по врожайності пшениці коротко.
У 2012 році Україна зібрала рекордний врожай.
Фанфари! Бабки мільярдами, а врожайність була цілих 33 центнери на гектар. Уявляю, як реготали чи здивовано чухали потиліці биті французькі та німецькі фермери з їхніми 80 центнерами з гектара, або поляки, які, з великим трудом, зібрали якихось 60 ц/га.
І це для Європи був не найкращий рік. Засуха погробила багато зернових. Ще й у Франції трапились пожежі.
Минулого року Україна зробила ривок!
І знову рекорд!
46 ц/га! Це ж огогого!
Не те що ті самі німці! Так і залишились на своїх смішних 80ц/га.
А голандці?! Тьху, та й годі! Все не можуть перелізти через позначку 100 ц/га.

До речі про тотальний контроль з боку держави в європейських державах за сільськогосподарськими землями - це брехні прибічників збереження колгоспного кріпацтва в Україні.
9/10 ґрунтів там в приватних руках.
У німців нащадки юнкерів щільно сіли на землю.
В Англії піди зсунь якогось поміщика з його спадщини ще часів якогось ХІ століття.
Ага-ага! Щассс!
Здає землю в оренду фермерам і не париться.
Та і у Франції не за те селяни революції робили аби зараз свої ферми якомусь чинуші віддати.
Та і головні наші конкуренти на ринку зернових - США та Канада - збирають по 70-80ц/га. При тому, що фермерські угіддя, співставні з нашими «колгоспними ланами», обробляють по п‘ять - шість чоловік. Бо техніка!

Тому, вважаю, що ринок землі має бути в Україні, а мораторії на продаж землі це чіпляння за совок. Оповідки про те, що зараз «понаїдуть і розкуплять» - байки на рівні казок братів Грімм.

Не продавайте іноземцям і все. Держава тут цілком може сунути носа і захистити свій ринок.

А от неврегульованість земельного питання веде до щорічних рейдерських війн на посівну і жнива, з використанням тітушок і вогнепальної зброї.

Та мене інше турбує.
Правоохоронна система наша слабка і корумпована. І справа тут не в поліцї. Суди наші реформували так (зоча і до реформи те спме було), що буде бандючня скуповувати землі, як у фільмах про Дикий Захід, а фермерів наших новонароджених знаходитимуть в балках і ставках з заповітами на нових власників...



Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...