App Store Google Play
Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

26.05.2019 12:48

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...

Це було 19 років тому. Автобус віз хлопців та дівчат із моєї школи у облцентр - в Дніпро. До речі, при в'їзді в місто я був здивований, що Дніпро, виявляться, називається Днепропетровск. Я не пам'ятаю уже навіщо ми туди їхали, але точно пам'ятаю, що пунктиком програми був планетарій. Він виявився зачиненим. Власне, я до сих пір так і не побував у дніпровському планетарії. Батьки дали дітям кишенькові гроші і вчителі думали куди відправити дітей в рамках неофіційної програми. Хтось хотів в парк, мої кінти - у Макдональдз.

Я хотів туди і туди, але мені не вистачало грошей. І тоді я вирішив витратити їх на найцінніше - на ринку поза ЦУМом я знайшов прилавок із касетами. Там лежав новий альбом Океану Ельзи "Янанебібув". Небесно синю обкладинку із цим злитим у єдине ціле написом дивакуватим шрифтом я запам'ятав назавжди. "Океани" тоді були чимось абсолютно крутим, свіжим, драйвовим та вражаючим і водночас своїм. Я не знав, що таку круту музику можна було робити українською мовою. Ця касета вартувала мені майже усіх моїх коштів. Я знав, що мені не вистачить грошей на якусь нормальну їжу, але нічого критичного у цьому я не побачив.

Поки в автобусі діти не почали їсти усе, що купили у місті...В мене були справжні муки. Я з'їв те, що батьки дали мені в дорогу, але цього не вистачило. Мені знайома дівчинка дала свій бутерброд, але мені не вистачила і його. І потім я не знайшов нічого кращого, ніж поцупити у неї ще один. Я думав, що вона не помітить, бо наче наїлася. А якщо і помітить, то уже вдома. Звісно, вийшло повне фіаско. Чому зник єдиний бутерброд вона здогадалася відразу. Не відразу зізнався я. Наші мами дружили і я від сорому не знаходив собі місця в тому автобусі.

Втім, про своє тринкання бюджету я зовсім не пожалкував - Янанебібув виявився сплавом чисто "океанських" хітів, до яких із мого села було так далеко, як до іншої галактики. Слухаючи цей альбом я нарешті почув і зрозумів, що то за таємнича бас-гітара і закохався у цей інструмент. За мою пристрасть до "Океанів" з мене трохи кпинили однокласники, що слухали більш "модну" музику, і той альбом був такою драйвовою і крутою смугою у тінейджерському житті. І хай "Океанів" я перестав слухати з 2006-го (вони стали номером один, а потім взагалі патріархами із "правильними", виверіними рифами), але "Янанебібув" та "Модель" завжди буде в моєму плейлисті.

А от за цю свою крадіжку мені соромно досьогодні. І вона, гадаю, точно уже ніколи не забудеться.



Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...