App Store Google Play
Анастасія ГОРЯЧА

Дніпро – не перший, не другий… чи не останній?

3 Травня 22:35

В кожній країні столиця зазвичай виділяється поміж інших міст і селищ. Це може виражатися розвинутішими сферами бізнесу та туристичними принадами або ж просто зовнішнім виглядом. Париж – візитівка Франції, а Лондон – Великобританії. Туристичні агентства завжди включають столиці в програми екскурсій будь-якою країною. Тож, приділяти підвищену увагу розбудові адміністративного центру держави - це нормально. Але коли великі міста-мільйонники кардинально програють у своєму розвитку столиці – це вже привід замислитися: а не будується часом «успішне королівство» навколо верхівки влади?

Приїжджаючи до Києва, гості столиці (як зовнішні, так і мешканці цілої України) потрапляють у дійсно європейське місто. Столицю сміливо можна назвати чистішою, ніж Париж, і не менш туристично привабливою та цікавою, ніж, наприклад, Братислава.

Водночас якщо ці ж гості, невідомо яким чином (аеропорт тут специфічний, квитків на залізницю ніколи немає) і з яких причин, таки доїдуть до Дніпра, то опиняться у розритій могилі радянського союзу, але аж ніяк не в Європі.

Важко сказати, що саме стало причиною такої різниці між двома історичними, могутніми, із величезним потенціалом містами країни. Можливо, секрет у тому, що за часи незалежності можновладці зосереджували розвиток інфраструктури і бізнесу у своєму близькому оточенні. А, можливо, Дніпро не використав свого шансу стати передовим туристичним містом навіть коли збільшений на порядок бюджет надійшов у розпорядження громади внаслідок децентралізації. Ба більше, складається враження, що Дніпро відкотився років на 10-20 назад – у такий собі ринковий хаос початку століття. Місто зустрічає візитерів багаторічними руїнами просто в центрі, розбитими з року в рік дорогами, які зжирають мільярди на ремонт, але не стають кращими, перманентним ремонтом мосту, та нескінченним будівництвом метро, заради якого розгромили й понівечили майже весь центральний проспект (бо така прогресивна технологія!)…

Тож хіба дивно чути розповіді, що кияни до дніпрян ставляться зневажливо? У одного мого знайомого дніпрянина сталася цікава історія, в якій одним словом була описана глобальна ситуація. Знайомий шукав дистанційну роботу в Києві, і на його резюме відгукнулася середньостатистична компанія. Діалог склався наступним чином:

- Зацікавило Ваше резюме. Скажіть, будь ласка… Ой, вибачте, ви не з Києва, а з Одеси. Ви нам не підходите.

- Взагалі то я з Дніпра

- О господи, тим більше!

Здається скоро люди перестануть гордо говорити, що вони з Дніпра. Незабаром це набуде кумедного звучання, як «із Жашкова» чи «з Крижополя». І не через сприйняття географічної назви на слух, а через зовнішній вигляд міста і моральне розкладання його мешканців.

 



Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...Це було 19 років тому...
Важко осягнути наскільки ми втратили зв'язок зі своїм минулим. Не кажучи вже про те, скільки нам необхідно часу на відновлення своєї ж ідентичності та культури. Гортаючи сторінки "Моїх споминів п...
Ойойой! Вони образили Україну і весь народ!Вони не віддали честь Президенту(!!!)Ооо! Наші герої! Скрутили дулю клоуну!Я промовчу про честь. Бо тут окрім посміятися не виходить. Честь можна мати, або н...
Потенційна реабілітація Росії в очах євробюрократії висить над нами уже кілька років. В цьому немає нічого дивного, адже Росія має набагато більший вплив у Європі, ніж Україна. Цей вплив напрацьовував...