Тадаміті Курабаясі Командував обороною Іводзіми від американців. Видатна людина. Мав хист до літератури, закінчив Гарвард, був військовим аташе в США та Канаді. Був настільки шанованим американцями, що отримав від них іменний Кольт-1911...
Бився до останнього. Кожен солдат настільки перейнявся духом свого командувача, що в полон американцям дісталося аж близько тисячі з більш ніж 15000 оборонців Іводзіми. При чому в ході активної фази боїв за острів, 19 лютого - 26 березня, полонених японців було 216.
Хоч ворог звитяжить, та я не загину в бою,
я народжуся ще сім разів,
щоб взяти до рук нагінату.
Цього вірша генеал написав 19 березня 1945, коли морська піхота США підійшла на відстань прямого постілу з гвинтівки до його бункера і коло нього точився запеклий бій.
25 березня він очолив останню атаку, зірвавши з себе всі знаки відзнаки і загинув, як простий солдат у рукопашному бою. Тіло Курабаясі так і не знайшли.
"Я звертаюсь до всіх ще живих офіцерів та солдатів. Прийшов вирішальний час битви. Я наказую всім вцілілим офіцерам і солдатам сьогодні вночі піти в останню атаку на ворога. Всім до єдиного! Опівночі виступайте одночасно, і бийтеся з ворогом до кінця. Ваші життя віддані імператорові. Не думайте про себе. Я буду попереду вас!"
У 50-х роках Відважний генерал був визнаний одним з божеств Сінто...
Як вбого виглядають перед такими людьми усілякі Назарови...
