App Store Google Play
Максим Мірошниченко

Один день із життя країни

21.12.2018 17:36

Із вікна київської багатоповерхівки повільно вилітають банкноти. Легкі купюри плавно кружляють у повітрі замість снігу, а складені пачки брутально падають додолу як пташиний послід. У вікні оскаженіло шниряє чоловік. Зсудомленими руками він відправляє зі столу свого кабінету прямо у вікно 9 мільйонів гривень. Двері кабінету ламають натовп людей....

Це - не Робін Гуд і не брутальні посіпаки Нотінгемського шерифа. Це керівник української державної газової установи позбавляється хабара. Бо специ генпрокуратури вирішили таки накрити його діяльність. Він стягнув відкат не з тієї людини.

***

У східних степах юнак у камуфляжі у своєму окопі прислухається до стрільби, оцінює ситуацію, відриває телефон від вуха і йде на своє місце - ворог надто інтенсивно почав стріляти. Це його п'ятий рік війни. Вона розпачалась для нього у Криму, коли він тікав від зелених чоловіків. У його країні ввели частковий військовий стан після того, як країна агресор протаранила 2 буксири 3 тижні тому біля берегів окупованого Криму.

У міністерстві енергетики країни, яка ввела частковий воєнний стан - переполох. Вони не коментують журналістські статті про те, як їх країна засекретила продовження договору про постачання ядерного палива із країни-агресора. Не коментують не тому, що вирішили мовчати. Їм зараз не до статті. Адже на телефоні у них - посольство США, яке власне, і дізналися про оборутку, злило її у ЗМІ і зараз вимагає пояснень від працівників міністерства чому вони "кинули" американську компанію із аналогічним договором. Окремі люди із окремого відділу посольства чекають відповіді що стало ціною "пролонгації" та засекречення цього договору. Що таке цим людям із українського міністерства пообіцяли росіяни? Чим перекрили американську пропозицію...

***

З екранів лисий чувак кричав, що тепер кораблі країни, яка ввела частковий воєнний стан підуть через окуповані країною-агресором береги у супроводі корабля НАТО. В країні йшла війна. Усі готувалися до виборів...



Так вже склалось в українській національній традиції, що практично у кожній родині є певного роду звичай час від часу навідувати померлих родичів, аби утримувати їх могили у належному стані. Це є вияв...
Що таке історія без філософії? Просто набір суперечок академічних істориків. І ті суперечки вже завели в такі тупіки суспільство … що виходити з них потрібно десятиліттями. А з деяких тупіків і...
Максим Мірошниченко

Україна, формула Штайнмайера...

В юності, коли читав як розчленували Першу Чехословацьку республіку, ніяк не міг второпати, як п'ята армія у Європі з доволі нормальним озброєнням та укріпрайонами у гірських, важкодоступних Судетах м...
Почитав тут молодих революціонерів. З кількома навіть поспілкувався особисто по телефону. Суцільний занепад духу. «Всьо пропало! Та що би я та ще раз, та воювать пішов?! Та ні в жисть! В революц...