Сьогодні я прокляла той день, коли вирішила повернутися в Дніпро.
Болото, де бабло рулить і перемагає все: здоровий глузд та логіку, людське та патріотичне.
Два роки в Києві я рвала горлянку: Дніпро - найкраще, Дніпро - форпост, Дніпро захистило Україну, бо в Дніпрі - патріоти, які не говорять, а діють... От тільки навіть собі я не договорювала: таких людей - відсотків 10%. Це - той щирий дніпровський Майдан, який потім пішов у волонтери та воювати на Донбас.
Все інше - бабло, яке засіяв у 2014-му Коломойський (щиро дякую йому за це!). Бабло скінчилося. 10% б'ються. Зазвичай - безрезультатно.
Залишилася показуха... І пустота. І бабло. Бабло для обраних, для хитрих, підлих, для тих, хто зорієнтувався, хто вчасно нап'ялив вишиванки, хто вчасно поверх національного вбрання натягнув тєлогрєйку... Треба буде - тєлогрєєчку зніме і оп-па - знову патріот... Такі ж не тонуть...
І все це - під оплески електорату, яке хоче "калбаси за рубильтридцять і мароженого с сітром, такогокактагда". Для нього теж важливе бабло. Тільки в інших розмірах. Так, нагодувати та вдягти дитину - це архіважливо, я знаю. Так, платіжки вбивають непідйомністю, як і ціни в магазинах. Але не все в цьому житті - за гроші... Чому не важливо було при президенті януковичу, що низька ціна за газ/тепло - то фейк? Що платимо Кримом? Що за курс долару платимо незалежністю країни? Чому не пам'ятаємо: обираючи хліб, втратиш і незалежність, і хліб? (дослівно не цитую навмисно)...
Я щиро дякую тим, хто знаходить в собі сили та можливості крокувати далі, щиро борячись за Україну в цілому та українське Дніпро!
Скажете: "Всюди так?"... Ні, не всюди. Так, є ще декілька міст, де схоже.
Але найбільше мені болить за Дніпро 
:(
"І побачу чайку я в польоті
в небі, не в болоті.
В той день..." (с)
