App Store Google Play
Антон МОРОЗ

Армія. зМова. знеВіра.

19.11.2018 20:06

Здавалося б, народ, який хоче вижити в буремному світі перманентної агресії, має усвідомлювати необхідність наявності сильної армії, а також мовної та духовної ідентичності. В даний момент кому як не Україні необхідно сповідувати ці “три стовпи” виживання? Проте, як бачимо, вихід гасла “Армія. Мова. Віра” в публічний простір лиш підтвердив кризу самоідентифікації українців. Серед трьох складових цього гасла відносний успіх має лише Армія. Це, зокрема, підтверджують різноманітні соцопитування, в яких українці зазначають, що поміж усіх держструктур вони найбільше довіряють саме українському війську. Втім, не варто забувати, що значна частина суспільства на п’ятому році війни так і не змогла усвідомити яка катастрофа загрожує Україні і чому саме Армія може її зупинити. Але попри все, наразі саме плечі українських бійців тримають найбільше навантаження в боротьбі за збереження української державності. Що ж стосується єдиної Мови та єдиної Віри, то ці два поняття поки не завоювали в головах українців тих позицій, які б перетворили мовну та духовну ідентичність на константу в сучасному українському суспільстві.

Аби пересвідчитися в цьому, нам не варто далеко ходити - достатньо лиш поглянути на ситуацію в Дніпрі, яка після декількох років відносного затишшя знов вибухнула завдяки старим методам маніпуляції. Зокрема, мова йде про інсинуації навколо мовної тематики, яку розганяють фейковими “мовними патрулями”. У поєднані з гаслом “ніцоєвщіна нє прайдьот”, ці маніпуляції створили новий гучний резонанс серед населення Дніпра. А якщо усвідомити те, що більшість містян навряд витрачає свій час на перевірку достовірності інформації, то не виключено, що “мовне питання” згодом набере критичну масу та вибухне з новою силою. З такою силою, яку місто не бачило з часів правління Януковича та його партнера Вілкула або навіть з часів сумнозвісної “руської весни”. На жаль, давно забутий мовний конфлікт дістали з могили ті люди, в обов’язки яких входить реалізація державної політики на місцевому рівні.

Таким чином, дніпрян в кращих традиціях російських “методичок” знов розділяють на “ущемльонних” та “агресорів” аби в певний момент прийти на порятунок перших і отримати політичні дивіденди. І не виключено, що такі “вкиди” проводяться у змові з “синьо-білими” лідерами, які охоче розповсюджують такі ласі фейки в надії на хвилі обуреннязалетіти” на вищі посади в керівництві міста чи навіть області.

З іншого ж боку, в Україні вже не перше десятиліття існує незакрите питання церкви. Не секрет, що наразі православна віра розділена поміж трьох церков — УПЦ КП, РПЦ(УПЦ МП) та УАПЦ. Тому ініціатива об’єднання православних віруючих під дахом Єдиної Української Церкви є доволі актуальною. Втім, як і у питанні з мовою, віра стала лише інструментом для маніпуляцій з боку російських спецслужб та “русских” ватажків місцевого розливу. З цим, зокрема, пов’язана і активізація протягом останніх років “Іоанно-Предтеченського” братсва московського патріархату в Дніпрі. Не варто сумніватися, що філіал Російської православної церкви в Україні буде до кінця вести боротьбу проти будь-яких намагань утворити Українську Церкву. Останні тенденції свідчать про те, що саме Дніпропетровська область може стати епіцентром протистояння, адже усі місцеві московські єпископи не визнають рішення Вселенського Патріарха та слідом за Кремлем відхрещується від зв’язків із Константинополем. А варто мати на увазі, що віруючих УПЦ МП в нашому регіоні — десятки тисяч і в їхні душах вже не перший рік сіється зневіра в усе українське.

Тож, на даний момент більш актуальним гаслом для Дніпра та навіть всієї України є “Армія. Змова. Зневіра”. І лише від українців залежить чи зміниться воно в найближчий час, чи так і залишиться тавром на тілі держави.



Шостий номер на посаді президента до такої межі додзвонився Путіну, допримирявся з Московією, що Україна вже перетворилася з суб‘єкту міжнародних відносин і геополітики на об‘єкт, думка як...
Що ближче 9-те травня, тим більше ми чуємо здавалося би незбагненні біснування у Кремлі та виразки місцевих наших груп, які орієнтуються на Москву.Деякі російські аналітики (Піонтковський чи, наприкла...
Ви хочете зупинити зелений реванш?Відрубати зелену голову совково-рашистській гідрі так само, як перед тим відрубали синю і червону?Я теж. Але ще дужче хочу зупинити, нарешті, постійні коливання внутр...
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Чи в нас уже 37 рік?

Офіційно. У зв’язку з останніми подіями, що відбуваються в Україні, звертаюся до усіх проукраїнських політичних партій та рухів, таких як партії «Європейьска Солідарність», «Г...