App Store Google Play
Ярослав СИНИЦЯ

Станиця Луганська

16.11.2018 05:46



Станиця Луганська зараз,це  не те, що було три роки тому.  Людська натура така, що має здатність пристосовуватись до будь-яких умов, і за дуже короткий час. Про війну тут нагадують цілі квартали побитих будинків. Вражає те, що на цьому постапокаліптичному фоні інші такі ж обстріляні будинки, завдяки дбайливим рукам їхніх господарів, зовсім не схожі на перші. Контраст. Контраст між будівлями. Контраст між людьми.

" А до Старобельска тут далеко?" - сивочолий дідок питає в мене. За пару днів перебування тут я почую не один раз подібні питання. " А где у вас полиция?" або "Как пройти на улицу такую-то?". В місті працює єдиний в області контрольно-пропускний пункт. Навколо нього і вирує життя.  Таксисти в будь-які краї, торговці  всім, що тільки можна уявити, величезна кількість пенсіонерів які приїжджають сюди з Луганська отримувати українську пенсію і військові патрулі - ось ця ось дивна мішанка і є, що називається словосполученням "місцевий колорит".

"-Эта площадь простреливается,.Вон с той стороны все видно сюда. У них есть винтовки, калибра 12 и 7, они постреливают в здание иногда, и в икону тоже" - На стіні місцевого будинку культури зображений в пятнадцятому році Левом Скопом образ діви Марії. З вибоїнами від куль.

Практично з раннього ранку і до 17ї години всі відділення банків, банкомати і все те що може видавати гроші обліплене величезною купою людей. Торгові центри і заклади швидкого харчування користуються особливою популярністю. Їсти треба всім. Особливо підприємливі з тієї сторони закуповують м'ясо тут і продають там, проносячи все в до болі знайомих таких великих картатих сумках. Автомобільного сполучення для цивільного населення немає, тому все на своїх двох.

10 хвилин від центру Станиці знаходиться розбомблена в чотирнадцятому році школа. Стадіон поріс травичкою і бур'яном. Стіни школи не нові, частина будівлі викладена камінням - знак того, що будівлі не менше ніж 150 років. Раніше в цій будівлі були конюшні.



Дивно, але кулями дітей не зачепило. По меншій мірі на цьому знаку... До мешканців окупованого Луганська місцеві відносяться з достатньою долею неповаги.  Нікому черги не подобаються,  а зарплату Станичним отримати буває не так вже і просто. Зрозуміти можна.



Близько до Станиці знаходяться кілька сел, після чотирнадцятого це теж вважається частиною райцентру, негласно. Жах який відбувався на цьому клаптику землі вніс свої адмністративно-територіальні коррективи. Біля одного з сел, буквально за кілька кілометрів від Станиці в 2014 році точились найбільші бої. Сталінград – так місцеві називають це місце. Кілька гектарів переритого грунту і побиті верхівки дерев – частина того що відбувалось тут 4 роки тому. Обстріли велись і з території Росії. Від деяких сел туди всього 10 кілометрів. Всі про це знають і розповідають.



АЗС знаходилась на лінії вогню. Напівголий каркас заправки зустрів нас в променях заходу.



Кафе “Караван”. Вхід в нього вільний. В головному холі ще збереглась стійка адміністратора з логотипом закладу у східному стилі.

“Поехали в Старобельск, документы  все, все ж начиналось оттуда, Старобельск, Северодонецк. Останавливают. Все нормально? всё нормально. А бардачок откройте, ну открыли. А машину? посмотрели. Документы? все в порядке.  А ви за кого?  Я говорю друже мій, я тебе рассказываю ситуацию, у нас переезд там в деревне,железная дорога. Как оно было, я ж тебе говорю, на той стороне Украина, а за переездом апачи (сепаратисти прим. ред.) Я пошел сюда, эти пришли ночью вырезали мою семью. Я пошел сюда эти пришли всех арестовали люди пропали…  Мы не за кого….Понял? Понял. Ну за кого ви? Я говорю ну ты не понял шо я тебе рассказываю. Здесь ни за кого нельзя быть. У меня мама больная, у меня тут дети,внуки, всё, я нейтральный человек. Когда вы наведете порядки тогда видно будет за кого. А так вот это сование тут было год целый. Я сказал – я за Украину, но не за такую ” - чоловік який нам допомагав ділиться історіями. 



Одна з кімнат місцевої залізнодорожної станції. Фото зроблене в 2015 році. Зараз все краще. Зі Станиці ходить один єдиний дизельний потяг до Старобільська. Сполучення з Луганськом заблоковано бетоннимим плитами і зрізаними рельсами.

                        

Ще одна спалена будівля. Колишнє районне управління поліції. При вході стоси спалених документів.

                        

На вході натянуто колючий дріт. Але це явно не перешкода для допитливих.



Довгий коридор веде вглиб будівлі. На дверях різні таблички. Кімната для побачень, кімната для огляду.  Десь посередині коридору натрапляємо на кабінет.  Чомусь моя уява малювала чекістський кабінет зразка сорокових саме таким. На хвильку здалось, що саме війна відкрила двері кімнати яку ніхто не чіпав 70 років.

За згорілою будівлею протікає Сіверський Донець. На тому березі траса на Луганськ і пам’ятник славетному князю Ігорю Святославовичу, біля якого майорять два прапори сучасних половців.

“Вы только не показывайте что у нас тут все плохо,  расскажите как у нас здесь красиво…” –  місця і справді гарні. Такого прекрасного вечірнього неба і заходу сонця я не бачив ніде. Зробимо, як попросили українці зі Східної Слобожанщини. Буде розповідь і про світле…

Інші думки автора



Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...