App Store Google Play
Антон МОРОЗ

Дивний суспільний договір

18.10.2018 12:05

Будь-яке суспільство в тій чи іншій формі прагне до найвищої мети - всеосяжного блага. Аби досягти цього блага всередині народів відбувається природна кристалізація окремих каст чи систем, яким більшість передає владні повноваження і можливість вирішувати свою долю. Суспільство не тільки дозволяє "вищим громадянам" визначати шлях розвитку, а і поступається певними правами та погоджується на визначений порядок всередині побудованої системи. В ідеалі окремі складові цього симбіозу доповнюють одне одного можливостями і ресурсами, що у свою чергу призводить до зростання загального блага. Втім, як бачимо на прикладі України, на якомусь з етапів формування нашого суспільного договору стався збій і всередині країни сформувалися дві відірвані одна від одної касти - "Еліта, яка не визнає суспільства" і "Суспільство, яке не визнає еліту".

Ми щодня бачимо як "українська еліта" нехтує бажанням усього сусіпільства розвиватися і підвищувати рівень свого благополуччя. Еліта витрачає колосальні ресурси лише на те, щоб втриматися на верхніх щаблях владних структур і примножити власний капітал за рахунок фінансових потоків, які за ідеальної системи мають направлятися лише на розвиток системи.

Проте, найгірше в цьому є те, що більшість еліти, яка наділена повноваженнями зі сторони громадян, робить вигляд що вона займається праведним ділом і веде свій нарід до щастя. Лицемірство і самообман - це головні риси, притаманні сучасній владній еліті України. І що характерно, ці дві риси можна побачити як у рядового чиновника міської ради, так і у міністрів чи заступників силових структур. Привласнюючи бюджетні (спільні ресурси всього народу) ці люди можуть спокійно виходити на прес-конференції чи екрани телеканалів та гордо звітувати про досягнення у різноманітних сферах суспільного життя.

"Сьогодні ми відмили 10 мільйонів на реконструкції школи чи мосту, а завтра покажемо як за 2 мільйони зробили ямковий ремонт комунальної дороги" - саме так у нас відбувається розвиток економіки/інфраструктури/освіти тощо. І, на жаль, сьогодні це норма, яка вже нікого не дивує.

Саме те, що такий підхід еліт до розвитку країни став нормою для усього суспільства, дає підстави вважати, що це і є наш суспільний договір - Дивний суспільний договір. 

За Дивним суспільним договором наші громадяни або не бачать очевидних речей, або банально тікають від них, або просто приймають це як належне. І лише одиниці намагаються це виправити. Більшість українців дійсно робить вигляд, що так і повинно бути - еліти мають красти, а ми - доїдати з їхнього столу, що "все вирішують на Олімпі", а підніжжя гори має лише спостерігати за бійкою богів і ніяким чином не втручатися в процес.

Еліти також роблять вигляд, що працюють на наше благо.

Ми можемо посміхатися одне одному ще довго, але рано чи пізно обов'язково прийде розуміння того, що сучасний суспільний договір в Україні не працює на загальне благо - він взагалі не працює. І поки тут не з'явиться як здорова еліта, так і здорове громадянське суспільство, які укладуть між собою новий щирий суспільний договір, розмови про будь-який рух вперед знову і знову виглядатимуть як банальний фарс.



Максим Мірошниченко

Моя президентська програма

Україна first!1) Реінтеграція підконтрольної частини Донбасу2) Міністерство окупованих територій займається питаннями моніторингу за дотриманням санкцій, підготовкою теоретичних засад майбутньої кримс...
Тема не нова, але я не перестаю дивуватися на кожному кроці, як все запущено з автоматизацією процесів в Україні. Як можна мати такий ресурс, такі світлі голови, які працюють на міжнародні компанії, і...
Реакція на 30% Зеленського мене лякає набагато більше, ніж самі 30%. Люди раптово відкрили для себе, що світ набагато ширший за Фейсбук чи Ютуб. Всі раптово забули в якій країні ми живемо і яке минуле...
Спостерігаючи за тим ідіотизмом, який відбувається серед виборців у Фейсбуці, дійшла до висновку, що українцям взагалі не потрібен президент. Їм потрібен лише дуже хороший психіатр. І тому напрошуєтьс...