Лише два слова про культуру споживання послуг громадського транспорту. Нашу культуру.
За моїми спостереженнями пасажири, коли помічають що в салоні тролейбусу немає кондуктора, приблизно у 70 відсотках випадків не поспішають оплатити проїзд. А якщо вже доїхали до пункту призначення, то спокійнесенько виходять на потрібній зупинці з піднесеним настроєм: як круто сьогодні вдалося дрюкнути перевізника.
І лише 30 відсотків пасажирів переймаються питанням - як оплатити проїзд? Звертаються до водія.
Вони мабуть знають правила, де чітко сказано: пасажир зобов'язаний сплатити проїзд не пізніше наступної зупинки після посадки кондуктору або ВОДІЄВІ.
В іншому випадку цей пасажир вважається безквитковим. Тобто відсутність кондуктора ніяк не впливає на те що проїзд сплачувати не треба. І це не проблема водія, чи кондуктора, чи перевізника взагалі. Це клопіт пасажира - яким чином виконати свій обов'язок!
Одна маленька, непримітна деталь у спостереженнях: темношкірі студенти усі сплачують проїзд. При мені лише 2 рази вони тікали від водія, і в обох випадках вони були у супроводі місцевих "няшек". До чого я веду: культура користування громадським транспортом у країнах Африки на порядок вища ніж у нас. Замисліться.
