Масові заходи на кшталт Дня міста нагадують епічні попойки на тривіальні свята на хаті.
Як кажуть, суспільство починається з сім’ї, свят на рівні міста/області/країни це також стосується.
Спочатку ти вилизуєш усю площу [домівки | міста], потім витрачаєш величезні суми з бюджету [сім’ї | міста], пихкаєш над організацією події як чорт, святкуєш з усіма почестями як в останнє, проте пам'ятай, що безперечно у твоєї печінки ще дев'ять+ життів.
У результаті в туманному похміллі довго міркуєш як розгребти увесь срач, який утворився після бурного свята життя. Проти ми знаємо – головне щоб красиво все було у часовому проміжку «до».
Прогуляйтеся до святкування по місту, іноді воно буває приголомшливо чисте та, навіть, з біотуалетами. Зомбоапокаліпсис буде пізніше.
Дніпро, зі святом!