На жаль, я не здивований виступу Філатова проти пропозиції дніпрян обмежити у місті гастролі російських виконавців, які підтримали анексію Криму і вторгнення на Донбас.
Курс міського голови давно має всі ознаки зради своїх виборців і колись використаних патріотичних гасел.
У міськраді Філатовим створено ширку з Опоблоком та За життя, на земельних питаннях сидять люди Вілкула, муніципальною вартою керує колишній очільник Беркуту, підряди на охорону виграють тітухани з Кроку, а посаду радника мера аж до затримання за держзраду СБУ обіймав колишній голова апеляційного суду Криму, який прийняв присягу на вірність Росії.
Будь-які патріотичні ініціативи - перейменування однієї з вулиць на честь Степана Бандери, звернення спілкуватися українською, перейменування області, вивішування червоно-чорних прапорів, а тепер і обмеження виступів рашистських гастролерів - зустрічають різку алергійну реакцію і протидію Філатова.
Навіть розрекламована ним самим чистка шкіл від вчителів-сепаратистів за базою, підготовленою чиновниками-патріотами, закінчилася нічим - не звільнено жодного колаборанта.
Насправді все було зрозуміло ще тоді, коли Філатов відмовився підтримати перейменування Днєпрапєтровска на Дніпро, та всі ми хотіли вірити у краще.
Але зараз все так явно, що аж ріже очі. Маски скинуті, мета досягнута, 30-відсоткові відкати, які тільки снилися регіоналам, безкарність, хронічні алкоголізм, цинізм, хамство і бажання обратися на другий термін голосами підкупного синьо-білого електорату не залишили від мера-патріота за останні роки навіть і сліда.
Перед нами - закінчений портрет хамського рила русскава міра, а в Дніпрі замість серця України та міста патріотів вибудовується хоч і в дещо пом’якшеному вигляді, але цілком проросійська ватяна феодальна вотчина, скроєна за лекалами Кернеса і Труханова.
Власне, Філатов і не приховує, що саме ці персонажі є для нього прикладом, а побудовані ними гібридні народні республіки - зразком самоврядного політичного устрою.
З тією лише різницею, що влада у Дніпрі не компенсує брак демократії, патріотизму і прозорості хоч би мінімальними здобутками на ниві комунального господарства.
Центральний міст став корупційною пральнею сотень мільйонів бюджетних коштів і довгобудом, який злить містян і є посміховиськом для всієї України. Набережна розкурочена, центр розкопаний під імітацію будівництва метро, ціле Дніпро нагадує розриту могилу.
Могилу сподівань сотень тисяч патріотів на зміни і реформи у нашому рідному місті.
А здійснювана «оптимізація», а попросту пограбунок і скорочення штатів і фінансування освіти і культури в роки колосального бюджетного профіциту, призвели мене особисто до висновку, що правління Філатова наше місто може не пережити і його повноваження мають закінчитися достроково.
А що ж великий патріот Корбан-Іловайський, чому він не скорегує свого молодшого партнера? - спитаєте ви.
А це все і є Корбан, без волі і грошей якого не існує ніякого Філатова, без чиєї жаги до грошей міського бюджету та кулуарних домовняків із ригами ніколи би не було цього зрадливого і злодійського курсу.
Ми їх собі на голову посадили, нам їх і знімати. Інакше можемо втратити наш Дніпро, український форпост на південному сході країни.
