Із наближенням літа все частіше можна побачити оголошення перевізників із рекламою окупованого Криму. Та й багатьом і реклама не потрібна – сів в автівку, трохи попарився на кордоні – і наступного дня вже чуєш запах Чорного моря та кипарисів. І це на п’ятому році війни. Вони, себто ми, їздимо годувати ворога. Підтримувати його окупацію та пірнати у масовий психоз кримчан і називати це «аполітичним» ставленням – ось тенденція сьогодення.
Зрозуміло, що у будь-якій ситуації всім потрібен відпочинок. Але ж є альтернативи! Дешевші, і які не суперечать моральним принципам. Чому б не полетіти в Турцію чи Єгипет і не подивитись, як люди живуть в іншій країні? А ще краще – подорожувати Україною, вивчати свою культуру і насолоджуватися місцевою природою. Є тихі безлюдні місця, мальовничі краєвиди, водоспади!, чисте море, гірські річки, ліси й поля. І все недалеко, і все НАШЕ.
Я дуже люблю і сумую за Кримом. Але за тим, який він був. Не певна, що витримала б бачити сувенірні лавки із фан-футболками з путіним, російські рублі в своїй кишені, брейнвошінг у громадському транспорті і суцільний занепад навколо. Крим вже не такий, і з цим треба змиритись.
