Гурток з попередньою робочою назвою "Юний Дніпровський каратель" після всіх бєзобразій першої половини травня нарешті проводить вихідні на свіжому повітрі.
Як завжди - з багатокілометровим переходом, ночівкою у полі та з дощем, умовним завданням.
На фото - одна з груп; хлопці ще "тінейджери", але вже натаскуються не гірше аматорів з якого-небудь ІГІЛу чи сайгонських партизанів.
Головне ж - то мотивація і кураж, так же ж?!
А втома - вона проходить і зміцнює!
Місцеві мешканці та відпочиваючі громадяни продовжують радувати:
- перші - при зустрічі пригощають і благословляють (цього разу були і млєко, і яйки));
- другі - бдять! Викликали тихенько поліцію; поліція - норм, поспілкувалися, втримали паритет, законність і правопорядок та розійшлися.
І лірика...
Ну що може бути безмежнішим і величнішим у своїй тисячолітній незмінній красі - ніж українське небо над українським степом?!
Навіть, під лязкіт зброї, натерті ноги, втомлені плечі - це все одно, як подих Бога!
P.S. і все одно й досі не розумію, чому це в Удмуртіі роблять каремати жовто-блакитного кольору? Іжевськ-наш?!)
