App Store Google Play
Вадим ШЕБАНОВ

Як важливо слухати один одного

18.05.2018 08:24

Чим далі від нас віддаляється Майдан, Революція Гідності - тим менше тої самої гідності залишається у спілкуванні не лише політичних опонентів, а й колишніх побратимів, однодумців та соратників. Все менше тої самої єдності, що дала можливість не зламатися в найскрутніші часи - а такий час був не один - і під час Революції, і під час російського вторгнення та активної фази Війни на Сході.

Сьогодні, попри те, що і виборів найближчим часом не очікується, і революцією не пахне, ситуація громадянської взаємодії, як і спілкування громадськості з владою вкрай загострилася. І хоча нібито всі розуміють, що обстановка критична, що певні проблеми потребують негайного вирішення, ті, хто мав би сідати за стіл і опрацьовувати спільні рішення, лише поглиблюють кризу взаємної недовіри і образ.

Яскравим прикладом є наш міський голова, який віднедавна почуває себе феодалом і дозволяє собі все більш зневажливо розмовляли не лише з простими містянами (чим страждав ще й до свого обрання), а й з соратниками по партії, працівниками комунальних підприємств, підлеглими. Його хамство досягло найвищого ступеня і він почав навселюдно обкладати матом навіть жінок, які лише дозволили собі звернути увагу - навіть не його, а одного з керівників комунальних підприємств - на одну з численних міських проблем. Говорити, що міський голова “наїхав” на жінку (однопартійку і районного депутата!) без причини - зайве. Жодна причина не може виправдати таку поведінку!

Але мова ж насправді не про мову та сленг. Хоча з таким словниковим запасом годі дивуватися рішенню міської ради щодо “оптимізації” шкіл естетичного напрямку, яким сказали: “або окупність, або закриваєтесь!”. Складається враження, що влада має на меті знизити рівень освіченості та культури громадян, аби перетворити їх на бовдурів, які розуміють лише звертання матом. А таким натовпом ще й легше керувати.

На сьогодні, коли ряд питань міського, обласного і державного рівня не просто актуальні, а терміново потребують розв’язання, кожен причетний не слухає нікого крім себе, вважає себе авторитетнішим за інших та має на меті висловити тільки свою думку. Як наслідок - ніхто нікого не чує, а замість конструктивних рішень обговорення продукують лише взаємні образи. Стало звичним, якщо людина, яка обіймає певну посаду, або побувала у складних умовах, вважає нормальним ставити себе вище за інших та нехтувати альтернативними думками та висловлюваннями.

Але ані участь на Майдані, ані в АТО не дає право принижувати і дискредитувати оточуючих. Побиття на цьому тижні ветераном АТО Ольги Полякової за ії позицію щодо гендерної рівності - тому додаткове підтвердження. Невміння слухати перетворилося на хворобу, яку не можна ігнорувати. Тож, перш за все цю хворобу потрібно виявити і усвідомити. Не відвертатися, не зачинятися у соцмережах, а побачити проблему і почати її вирішувати. А вирішувати її необхідно, починаючи з себе.

Революції нас навчили, що потрібно об’єднуватись і чути кожного. Тож треба не розвішувати ярлики і розділяти, а поважати і чути опонента. Особливо, якщо його думка відмінна. Тому, як на мене, найвищі вимоги слід спочатку застосовувати до себе, а вже потім до оточуючих. Бо чим вище твоя планка, тим вище вимоги до себе. Треба постійно вчитися. Це дозволяє уникати купи помилок. Та змінити нарешті  деградацію на розвиток.



В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...