В мільйонний раз спливає тема доріг у Дніпрі. Не те щоб я хотіла потролити мера, чи вкотре пожалітися. Я навіть не зрадофіл, мені не потрібно вкрутити лампочку у під’їзд чи прибрати гілку з двора. Я не реагую на будь-які зміни у місті фразами «краще б дороги зробили», а щиро радію, коли щось робиться.
Проте, так сталося що я водій, і сідаю за кермо три-чотири рази на тиждень. І кожного разу наражаю себе на небезпеку. І не тому що я ще недосвідчений водій, а тому що вся моя увага зосереджена на «хоч би не влетіти в яму». Весь мій периферійний зір бачить тільки способи об’їзду здоровезних ям, розміщених одна на одній і є велика ймовірність, що я не встигну зреагувати на божевільних пішоходів, які кидаються під колеса в недозволених для переходу місцях. Можливо я не побачу Lexus, якому «дуже треба» і він вже пішов на обгін, а я різко здам ліворуч, щоб не потрапити у яму і на гроші ремонту автівки.
Я не хочу тицнути в обличчя погано зроблену роботу, не хочу привертати уваги і кричати про зраду. Я лише хочу безпеки, зокрема на дорогах. Всі хочуть безпеки і платять за неї великі гроші у податках. Але ми всі «дістали», «нічого не розуміємо», «неосвічені» й «ідіоти», яких вертіли і крутили на репродуктивних органах.
.jpg)
