«Гротеск — тип художньої образності, який ґрунтується на химерному поєднанні фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного, життєподібного і карикатурного. Гротеск — найвищий ступінь комічного. За допомогою гротеску митець створює специфічний «гротескний» світ, аномальний і дивний світ, в якому реальне та нереальне несподівано постають в органічній єдності» - сухо пояснює нам значення слова Вікіпедія.
Проте, ця коротка цитата з віртуальної енциклопедії дає змогу нам осягнути те, що підготувала доля для України у найближчі роки.
Війна, розгубленість, розчарування, національна апатія, колосальна еміграція і як наслідок – постійний політичний стьоб, високі «президентські рейтинги» вчорашніх блазнів, глашатаїв та трубадурів . Все це свідчить про те, що Україна потроху входить в епоху політичного гротеску. Сьогодні точно не можна сказати чи було це задумано творцем завчасно, чи це «імпровізація» українського народу.
І дійсно, дивлячись на інформаційні приводи, які заповнюють український медіапростір, можна легко загубитися поміж серйозних та відверто іронічних зустрічей, заяв, законопроектів, маршів, дебатів тощо.
Демократична орда, слуга народу та поп-зірка в президентах, Савченко з гранатометом у Верховній Раді, фантастичні заяви вищих чиновників, як серед цього всього українцю не загубити свою тверезу політичну позицію - сказати дуже важко. Лише одиниці можуть відрізняти
Тож, всім нам залишається лише спостерігати як український політикум ділиться на два табори - лобістів бізнес-інтересів та акторів театру гротеску. Хоча, іноді ці два поняття зливаються в одну виставу.
Вибори близько, а вибору так майже і не існує.
