App Store Google Play
Ярема ГАЛАЙДА

Про злочинні накази і душевний кретинизм

25.02.2018 11:25

Пройшлися нацгвардійці в Кривому Розі парадним маршом під ворожими прапорами. І знаходяться ті, хто їх захищає: «Ну вони ж - люди військові. Дали наказ - виконують!» 

Навіть коментувати такі словеса якось на хочеться. От уявіть американці над Іводзімою піднімають японський прапор. Або оті Кантаря з Єгоровим над Рейхстагом підняли штандарт з хакенкройцем. Уявили? Що? Не уявляється? І правильно, бо це - НОНСЕНС, маячня, марення божевільного. У нас же цей нонсенс - норма. 

Це ж на якому рівні у нас знаходиться у шкалі моральних цінностей такі наріжні для кожного народу речі, як патріотизм, національна гордість, військова честь, якщо солдат от так от запросто, без протестів тупо топає привселюдно під прапором ворога? Йому пофіг під чиїми прапорами служити? Він не розуміє ЩО таке прапор?

Це на якому рівні в Нацгвардії знаходиться виховна робота з особовим складом, якщо солдатики чудять таке і навіть не розуміють, ЩО вони творять? Вони дебіли чи люди без поняття честі та гідності, готові служити будь-кому. 

«Какая разніца в какой валюте жалованіє получать», - як сказав мені колись один мій знайомий мент. Це саме з тої пісеньки слова.

Зараз знову сварять Турчинова з Яценюком за здачу Криму. Так велика частка їхньої провини, безумовно, є.

Але давайте згадаємо і те, що:
- 2/3 військового контингенту в Криму перейшла на бік ворога;
- з усіх кримських ментів в неокуповану Україну прибули аж восьмеро, тобто, зрада у лавах МВС в Криму була поголовною;
- 1500 есбеушників перейшла на бік окупанта;
- з усього флоту, дислокованого в Криму, вірними Україні залишилося аж ТРИ екіпажі кораблів і кілька десятків курсантів.

Так от. Саме з цього душевного кретинизму і ростуть ноги кримської ганьби. В Кривому Розі, ми так бачимо, на четвертий рік війни відбувається те саме



Ось і минуло свято 14 жовтня – день священний для кожного українського націоналіста. При чому незалежно від його релігійних, історичних чи будь-яких інших поглядів. Це свято, особливо у такий не...
Між іншим, альтернативи Мінському процесу варто шукати. Молдова, Грузія, Україна. Це - держави, на території яких є російські окупаційні війська. Їх об'єднує бажання деокупації власних територій. ПМР,...
Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...