21-го листопада я дуже відносно цікавився студентським Майданом. До 30 листопада. І не підтримував дії радикальних груп на Грушевського. Поки сам не вирішив побачити усе на власні очі.
Зараз я не підтримую багатьох з тих, хто ось так просто може вимірювати у метрах чи кілограмах хто що зробив...Чому ці "багато з тих" несподівано для себе не чули призвище Х у момент Y...От чия це проблема (якщо, звісно, проблема), - Х чи того, хто не чув?
Які б медалі кому б не давали - нагородити усіх просто нереально. А лишні срачі говорять, що у кожному представнику такого святого народу, якому ніби-то заважають жити якісь політики, сидить янукоїдний плєбєй. Незважаючи на те, що сам яник уже давно у Ростові.
Він стає янукоїдом не тому, що пиляє бабло, не тому що живе не по грошам. А тому що, на його думку, якусь медальку отрималі не ті, кого він би хотів, не той кого він бачив...Всього-навсього
