App Store Google Play
Анастасія ГОРЯЧА

Велосипедисти – спортсмени чи хрустіки?

06.10.2017 06:54

У соцмережах ходить картинка, яка повною мірою відображає сьогоденну ситуацію з велосипедистами, принаймні в Україні. На картинці зображені чотири малюнки – на першому автівка їде впритул до велосипедиста, дистанція менше 1 м, підпис «водій не поважає велосипедиста». На другому – дистанція 1м, підпис «водій поважає велосипедиста». На третьому – водій тримає дистанцію 1,5 м, хоча сам їде по розділовій пунктирній смузі, підпис «водій – друг велосипедиста». І на четвертому – водій пересувається по другій смузі, тримаючи дистанцію в 2 м, підпис «водій є велосипедистом».

На жаль, на практиці тільки якщо водій велосипедист – він тримає дистанцію. Але у 90% випадків крім того що дистанція не тримається, до велосипедистів виявляться неповага багатьма іншими способами.

Згідно з ПДР, велосипедисти такі ж учасники дорожнього руху, як і автівки. Велосипедисти мають попереджати про намір здійснити поворот за допомогою піднятої руки вгору, або зігнутою у лікті. Вони також зобов’язані триматися праворуч. А водії автівок в свою чергу мають тримати дистанцію і пропускати велосипедистів на перехресті. Наприклад, якщо велосипедист стоїть у правій смузі, але не має наміру повертати праворуч, а їде вперед – водій автіки, що збирається повернути праворуч повинен його пропустити.

Шкода, та принаймні у Дніпрі, мені ще не зустрівся жоден водій, який би знав про це правило.

Зазвичай, велосипедистів притискають до бордюру, ще й завзято сигналять їм просто за те, що вони є. Особливої уваги заслуговують водії маршруток, які обганяють водіїв двоколісного, потім підрізають,  зупиняються, та випускають пасажирів. Тобто не встиг велосипедист зорієнтуватися після того як його підрізали – ту ще й відчиняються двері маршрутки і виходять пасажири. Не аби який досвід та швидка реакція потрібні для того, щоб запобігти в такому випадку ДТП.

З нетерпінням чекаємо у Дніпрі обіцяні велодоріжки завдовжки 250км.



Максим Мірошниченко

Історія про те, як я вкрав

Коли мене серйозно питають чи крав я хоч щось у своєму житті, я не поспішаю відповідати, бо точно знаю, що крав у дитинстві. Зараз важко згадати що, але один випадок я пам'ятаю...Це було 19 років тому...
Важко осягнути наскільки ми втратили зв'язок зі своїм минулим. Не кажучи вже про те, скільки нам необхідно часу на відновлення своєї ж ідентичності та культури. Гортаючи сторінки "Моїх споминів п...
Ойойой! Вони образили Україну і весь народ!Вони не віддали честь Президенту(!!!)Ооо! Наші герої! Скрутили дулю клоуну!Я промовчу про честь. Бо тут окрім посміятися не виходить. Честь можна мати, або н...
Потенційна реабілітація Росії в очах євробюрократії висить над нами уже кілька років. В цьому немає нічого дивного, адже Росія має набагато більший вплив у Європі, ніж Україна. Цей вплив напрацьовував...