App Store Google Play
Васіліса ТРОФИМОВИЧ

Дім це не стіни. Дім - фортеця твоєї душі

17.08.2017 16:41

До того, як у мене з'явилася ця фортеця, я орендувала спочатку величезну "сталінку" біля залізничного вокзалу, а потім - однокімнатну кавртирку на проспекті Героїв, у якій не було ані ліжка, ані шафи, ані гарячої води. Самі голі стіни. Спала я на підлозі, яка слугувала і ліжком, і письменним столом.

Сталінку довелося замінити на той сарай через те, що голова НСЖУ області звільнив мене за табличку "Площа героїв Майдану", прибиту на колишній площі Леніна.

А потім почалася війна і мені вже було по*й де жити.

По*й не було моїй мамі, тож вона не витримала і поки я була на Донбасі - купила мені однокімнатну студію.

На залишки коштів які витрачала в основному на придбання броніків - я придбала меблі.

А далі, зі стін, ця студія перетворилася на фортецю. Туди я тікала з відряджень. Туди приїздили десятки Донбасівців, щоб помитися у гарячій воді, там я прала форму своїх друзів, які щойно вийшли з Іловайського оточення. І вода з кров'ю стікала з цієї форми у трубопровід. Там створювалася база даних по зниклим безвісти, пораненим і загиблим. Туди переселилася моя краща подруга Оля, коли війна торкнулася її рідного Донецька. Там плакали, там обіймалися друзі, там з ранку до ночі відповідали на телефонні виклики родичів наших хлопців. Там давали надію.

Там вся підлога була застелена спальниками. І скрізь була купа зброї та бк. І там постійно хтось жив, хворів, одужував, чи тікав від реальності. Там святкували Дні народження і пили горілку, поминаючи тих, хто пішов. Там завжди були галасні розмови і завжди було тепло.

Там поряд з формою та броніками, були фарфорові лялечки і м'які іграшки. Звідти я збиралася в ротації і туди поверталася. І кожного разу, коли я тікала - я тікала саме туди.

Сьогодні я вирішила - час нам прощатися. Але вірю, що ці стіни стануть фортецею для когось ще. Квартира на Західному - продається. Пишіть, чи телефонуйте. Там залишиться все, що й було. Ліжко, шафи, кавоварка.

Можливо для когось вона стане таким самим сховищем, яким була для мене.



В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...
В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...