App Store Google Play
Дарина

Як позбутися паразитів?

03.12.2016 03:19

Кривий Ріг – місто  довжиною в життя. Воно розплелось на сто кілометрів, тягнучись за жилою в землі, за рудою, що ховалася під травою й камінням.

Цей, нібито квітучий, пишний та потенційно грошовитий мегаполіс, вже протягом багатьох років в’язне у смердючому гнилому корінні клану Вілкулів, які все більше й більше заганяють криворіжців у безнадію, розруху та безпросвітні злидні.

Кривий Ріг - місто, в якому надзвичайно розвинена важка промисловість, а ментальність більшості  криворіжців - пострадянсько-пролетарська. Цінностями і пріоритетами тут завжди була важка праця. «Кидай дедукцію - давай продукцію!» - любить говорити пан Вілкул.

Але не дивлячись на це, на тлі показової активності мера Криворіжжя у вигляді побудованих фонтанів, годинника, дзвіниць і дитячих майданчиків, кожен житель розуміє, за чий рахунок і для чого це робиться.  Адже як пояснити відсутність бодай косметичного ремонту післявоєнних житлових будинків, не кажучи вже про осучаснення міста, відвертого покривання місцевою владою нахабних екологічних порушень промислового гіганта, масове звільнення працівників та найбільших боргів серед міст усієї країни.

А, можливо, просто всіх усе влаштовує?

Кривий Ріг - місто, яке потонуло у білбордах мера і гарних обіцянках. Місто, яке потребує реальних дій, підтримку  істинного лідера, а не чергового сімейного кагалу.

Сьогодні Кривий Ріг це лише  дим над комбінатами, промзони, підлаштована під виробництво інфраструктура – трамвайні маршрути, спальні райони, будинки культури, цілодобові магазини. Місто, де наразі немає майбутнього. Куди не хочеться повертатися.

Компанія місцевих під третю чарочку на дитячому майданчику, до речі, побудованому улюбленим мером Вілкулом, голосно обговорює філософські питання буття, поруч їхні діти (а може й не їхні) добивають ногами собаку.



В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...