Уперше відвідала галерею-книгарню "Чорна Ящірка". було заплановано на 24 червня о 19:00. Я разом з друзями прийшла на відкриття виставки Світлани Дзюби "Запрошуємо літо!" трохи пізніше від запланованої 19:00. Заходячи до галереї ми зіткнулися з художницею і однією з власниць галереї, вони ввічливо запросили нас усередину, а самі вийшли у двір та кудись пішли.
Картини Дзюби насичені яскравими кольорами, що вивільнюють море емоцій, одночасно насичені ніжністю і наполегливістю, передають відчуття різних етапів літа: прохолоду червневих вечорів у образі ірисів, овочі у спекотний липень та червоні фарби серпневих квітів. У 15 дивовижних натюрмортах художниця вдало грала на контрастах, вражаючи гостей "смачною" флористикою, яка наче заповнює кімнату ароматами квітів, збуджуючи уяву. Споглядали красу робіт ми доволі довго, проте вже нетерпілося поговорити із їх автором.
У примішенні був лише продавець відділу книгарні, тому ми вийшли назовні почекати на господинь вечора біля новенького мурала. 10 хвилин, 20, 30, а ніхто не повертається. Покружляли по подвір'ю, позаглядали у всі двері та закутки - з галереї нікого. Чекати вже не має сил, майже годину там провели - пішли. Вечір не те що зіпсовано, духовно збагатилися зображеною на полотнах красою природи, але дуже неприємний осад залишився та прислідував нас ще й у суботу. Люди анонсували відкриття, що припускає зустріч з кимось обізнаним у мистецтві, а самі побачивши майже єдиних відвідувачів галереї, втекли з власного заходу. Таке ставлення до відвідувачів відштовхує від помислів відвідати "Чорну ящірку" знову.
Фотографії з виставки можна подивитися за посиланням.
