Як завжди напередодні свят я черговий раз впевнююсь, що "жити стало краще і веселіше". Принаймні біднішими ми не стаємо, як би нас в цьому не запевняли з телевізора. Чому я такий впевнений? Тому що, не дивлячись на несплату податків, дефіцит бюджету і інфляцію, цього самого бюджету вистачає на те, щоб заклеїти місто бігбордами з поздоровленнями. Поздоровляють усі аж до голови райвиконкому - а чому б і ні, за бюджетні-то кошти? Але активніше і зухваліше з усіх поздоровляє нас звісно Президент. Хоча тепер мабуть просто президент...
На фоні пасочок, свічечок і горщику (мабуть із медом) розкидистий напис "Христос воскрес! Воскресне Україна!" і жвавий підпис, що ми дуже довго спостерігали на грошах. Перший раз побачивши, я навіть остовпів. Коли!? Як це сталося!? Чому мене не позвали на похорон? Я виявляється живу в країні, яка померла! І чомусь мені не сказали про те, як помирала, нещасна - може я прибіг би, чим допоміг, чи хоча б швидку викликав. Ні - сконала втиху, тепер підніметься зловісними ритуалами вуду і поплентає виконувати накази нового володаря.
Колись я як мантри повторював слова Положинського про героїв, яких так не цінує моя країна. Бути героєм в країні-зомбі може тільки зомбі. Я теж не хотів би бути героєм поруч з Борисом Колєсніковим. Я не хотів би бути героєм країни, загнивша голова якої наголошує на її смерті.
Свого часу я, як і мільйони інших, обирав цього президента. Більш того, ще декілька місяців тому я міг у випадку чого і пику набити за його образу, бо президент - то державний символ моєї країни, як герб, прапор, мова, гімн. Але не сьогодні і не за цього президента. Віктор Андрійович Ющенко - президент тих зомбі, як мали сидіти в тюрмах, а тепер оточили його міцним колом "нових друзів". Та і сам він дуже нагадує інкарнацію попереднього президента. Він навіть забув про самоідентифікацію, останнім часом вважає, що він - Балога, а Балога - це він. З огляду на все це здається, що групі товаришів на чолі держави страшенно не подобається наш гімн. Їм не потрібна Україна, що ще не вмерла. А гляди повстануть гнані і голодні і надають стусанів гниючим привладним хробакам! Потрібна країна померлих.
Знаєте, Вікторе Андрійовичу, пройшли часи, коли інтонації були максимально толерантними, ви в черговий раз показали, що ви - не пастух гусей. Ви - гірший. Тому я не буду говорити "Схаменіться!". Я кажу вам "Ідіть ви з вашою померлою країною ...! І не повертайтеся!"
Піду запалю свічечку... чимось смердить...
