Найбільш марна освіта в Україні - політолог. Застосування світових історичних чи сучаних моделей, соціоніка, партійне будівництво чи парламентаризм - поняття в нашій країні неприйнятні.
Кожна партія, створена насправді під лідера або спонсора, може довільно проголошувати себе лівою чи правою, соціалістичною чи консервативною і абсолютно беззастережно брехати. Єдина вірна назва до сьогодні - "радикальна" партія Ляшка - у ній можна лаятися матом і бігати зі зброєю, це радикально.
останні півроку ВСІ, хто хоч трошки "займається політикою" в цій країні, насправді грають "в престоли". Вітчизняна "гра в престоли" називається "Новоросія" - незалежно від прапорів, партійності й міс ця знаходження політика - від Відня до Ростова, включно з Печерськом, Дніпром і Донбасом - всі роблять одне й те саме.
Що саме? Відколупують під себе території від Харкова до Одеси, в яких сконцентрована промисловість, інтелект, землі, фінанси.
Початок гри - добровільне зречення Папи, який, втім, продовжує залишатися активним гравцем, поступившись половиною території. Не обійшлося й без дозволу "вищої сили" - уряд Обами загруз в ліберальності й стримуваннях своїх на догоду чужим.
Деякі вже догралися - про них складають анекдоти і смакують сімейні фотки в страпонах і без трусів. Інші поступово укріплюють позиції.
Маючи під контролем з одного кабінету Одесу, Харків і Дніпро, такі області, як Миколаїв, Херсон і Запоріжжя можна буде подарувати собі на Рош а-Шана чи Йом Кипур.. а далі... а навіщо далі? З рештою країни можна вчинити як з Івано-Франківщиною: оцінити, зважити і підрахувати.
Ставши правителем Новоросії можна нескінчено довго шантажувати Президента, можна закінчити війну на Донбасі... чи продовжувати її стільки, скільки буде вигідно.
Можна навіть "понять і прастіть" неврівноваженого хлопчика Сашу і його розгубленого власника... або зробити вигляд.
