App Store Google Play
Юрій Фоменко

Хранитель Степу

18.04.2014 20:34

Літо в жнива... 

У цей час Дух Степу складається із запахів гарячої землі, сухої стерні, молодих соняхів. Звук Степу єднає поодинокі крики птахів, гудіння бджіл і відгомін села. Вітер, як диригент цього великого хору, хвилює Душі у Степу.

Серед цього Степового Світу, на краю поля, прямо під Сонцем, стоїть Курган. На нім – управляючий відділення з двома хлопцями  виконують незвичне дійство. З витягнутого на Курган причепа засипають глину в лисячі нори та шурфи, зроблені колись копачами й розмитими вже рясними дощами. Внизу торохтить тракторець, підіймаючи з бочки воду по шлангу.  Тією водою  проливають глину,  ущільнюють  пустоти в кургані. Зберігають могилу.
 
Мар’янович був управляючим відділення ще із часів Хрущова. За весь час своєї діяльності цей ритуал він проводив регулярно, раз на чотири-п’ять років. Зберігав Могилу, розкопану колись людиною, котра вважала себе археологом.
 
Так в історії є.  Одна особа благородної дворянської крові  розкопала могилу і там було всяке скіфське добро. Ніхто не знає, що саме там викопано й куди воно поділось. Добро пропало, а ім’я копача залишилось. Залишилось, поряд з іменами чесних майстрів цього ремесла. І те ім’я історики підіймали все більше, а могила ставала все менша.
 
Вечір. Дух степу доповнюється запахом молока. Повертається в село череда. Мар’янович повагом сходить з Кургану і йде за чередою. Старий степовик, правила життя якого прописані поколіннями предків.
 
За моє десятиріччя праці у господарстві – Марянович тричі підіймав із хлопцями причеп на курган. Рятував від розмивання могилу предків. Хранитель Степу в Часі.




Уявила собі той жах, який би відчули дніпряни, якщо б кремлівські терористи впритул наблизилися до нашого міста Дніпро.Звісно, наші військові зайняли б оборону, стягнувши до східного кордону міста воє...
Влада зрозуміла, що провалила комунікацію із активною частиною суспільства. Врешті про це прямо заявили спікери. Вони, до речі, були підібрані продумано, - модерував зустріч голова ОДА (ну а як ще без...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Ріки наших кордонів

Комоні ржуть за Сулою - писав автор Слова о Полку Ігоревім про простір війни і волі, наш степ. Колись Русь-Україна закінчувалась на цій несамовито красивій річці, на правім крутім її березі, перед ди...
Марія СОЛОМОНОВА

А далі що..?

Ну добре, давайте пограємося у «припущення»)(Бо деякі коментарії настільки безглузді і навіть ворожі до України, що викликають не тільки скептичну посмішку, але і відверте обурення більшос...