Однією з новел прийнятого у першому читанні проекту Закон "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" є використання грошової застави замість використовуваних раніше підписних листів. До слова, в жодній з країн європейської демократії на місцевому рівні немає грошової застави. Ми, як завжди, винаходимо власний "лісапєд". Який, традиційно, виявляється тимим самими "лижами", котрі "не їдуть".
Зокрема, для кандидатів у депутати районної, районної у місті або міської (міста без районного поділу) в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі - простіше кажучи, мажоритарника - розмір застави дорівнює одній мінімальній заробітній платі. Партія, що пропонуватиме до райради свій список, має витягти з гаманця вже 10 мінімалок.
Для міської ради (в містах з районним поділом), за пропозицією регіоналів, мажоритарник при реєстрації має сплатити дві мінімальних зарплатні, натомість партія за свій список платитиме ті ж самі 10 мінімалок.
Примітно, що реєстрація кандидатів, яка включає внесення грошової застави, розпочинається за 29 до виборів - тобто 2 жовтня. А з 1 жовтня розмір мінімальної заробітної плати, в який, власне, і вимірюється застава, зросте з 888 до 907 грн. Таким чином, схоже, Партія регіонів не лише збере з кандидатів у депутати понад мільярд гривень застав, але й банально намахає їх щонайменше на 17 мільйонів.
Та й повертатиметься застава лише тим мажоритарним кандидатам. Які виграли в своєму окрузі, та тим партіям, що будуть допущені до розподілу мандатів в раді.
За грубими підрахунками та аналізом виборів 2002 та 2006 років, можна порахувати, що на депутатах-невдахах, яким не повертатимуть заставу, можна буде заробити близько мільярда гривень - половину бюджету Дніпропетровська.
Втім, з огляду на те, що і тих і інших кандидатів висуватимуть партії, складається враження, що забавки з заставою - це є банальне перекладання грошей з однієї кишені в іншу зі сподіванням, що частина їх традиційно "налипне" до рук.