App Store Google Play

Хто посадив город — той боєць продовольчого фронту. Чому це зараз украй важливо

9 Червня 14:00
 Хто посадив город — той боєць продовольчого фронту. Чому це зараз украй важливо

Вирощувати цього року картоплю, капусту, моркву й перець — не бабусина забаганка, а український продовольчий фронт. Не варто сподіватися на традиційно багатий урожай: території окуповано, поля в процесі розмінування, сільськогосподарську інфраструктуру пошкоджено або знищено. Імпортні овочі навряд чи будуть дешевими.

Багатодітна родина в середині квітня повернулася додому, в село Бузова, й узялася садити город замість облаштовувати газон біля дому. Це їхній внесок у подолання продовольчої кризи, що може загрожувати Україні через війну.

"На початку лютого ми висадили розсаду перцю. Блокаду під час окупації витримало лише 12 маленьких і нещасних перчиків. Ми так їх і називаємо – «бойові перці»", – розповідає Ганна Гнатюк, митна брокерка й мама чотирьох синів.

Узагалі-то її велика сім’я не планувала цього року "працювати на врожай", адже на ринку зазвичай усе є. Однак бойові дії в селі та волонтерська ініціатива громадських організацій переконали: країні потрібні "городи перемоги".

Село Бузова Бучанського району розташоване за 23 км від західної околиці Києва. Біля в’їзду одразу впадають у вічі сліди військового втручання. Особливо вражає будівля школи, у якій вибито вікна та зруйновано дах, а також нашвидкуруч закрито клейонкою дірки в цегляних стінах та отвори на місці вікон.

Обстріли й окупація

Ганна разом з чоловіком, чотирма синами та бабусею виїхала до Західної України ще в лютому. Коли від’їжджали, то залишили ключі від будинку сусідам, які не мали підвалу. "Бойові дії в селі розпочалися 28 лютого, – розповідає Ганна. – Під’їхали танки, почалися обстріли… Над нашим селом збили український літак, який летів на низькій висоті. Він упав на високовольтну лінію, зникла електроенергія: світла й тепла не було до середини квітня".

У селі Бузова багато будівель постраждали від російської агресії

У селі Бузова багато будівель постраждали від російської агресії

Десятки, а іноді й сотні односельців (у Бузовій зареєстровано понад 1,5 тис. мешканців), які не мали своїх підвалів, ховались у підвалах школи та садочка – там були бомбосховища.

"Чоловік повернувся додому 14 квітня, – пригадує жінка. – Якраз настав час садити город. А ще до війни, на початку лютого, ми висадили розсаду перцю. Але під час бойових дій майже вся розсада загинула без догляду, залишилися лише кактуси, а 12 маленьких і нещасних перчиків виявилися найстійкішими – витримали блокаду. Ми їх так і називаємо – «бойові перці»".

Ганна Гнатюк вказує на будівлю сільської школи, яку зруйнували російські військові

Ганна Гнатюк вказує на будівлю сільської школи, яку зруйнували російські військові

Чотирирічний Ярославчик разом з мамою пильно стежить, як ростуть 12 "бойових перців"

Чотирирічний Ярославчик разом з мамою пильно стежить, як ростуть 12 "бойових перців"

На їхній ділянці у 0,8 га компактно розташувалися двоповерховий будинок, подвір’я й грядки. Петро (чоловік Ганни) посадив і посіяв усього потроху: картоплю, перець, моркву, трохи гороху, полуницю. Війна війною, а город ніхто не скасовував!

Обійстя Гнатюків

Обійстя Гнатюків

У квітні Ганна випадково натрапила в інтернеті на анонс цікавого проєкту.

"Це була інформація від ГО «Сади перемоги», – розповідає вона. – Спочатку сподобалася поетична назва, потім прочитала, що таку практику запровадили ще після Другої світової війни, у час продовольчої кризи. Вирощування власного врожаю допомагало людям не тільки вижити, а й психологічно впоратися з тим, що відбувалося навколо".

Робота на землі відвертає Ганну від думок про війну

Робота на землі відвертає Ганну від думок про війну

У рамках спільного проєкту "ПоСади!" українцям запропонували садити городи на прибудинкових територіях і навіть на балконах та підвіконнях. Ганна підписалася на інстаграм-сторінку, зареєструвалася на участь у проєкті та як особа, що належить до пільгових категорій (учасники бойових дій, багатодітні родини, пенсіонери тощо) отримала насіння через Укрпошту.

"У квітні не було можливості його купити, бо в Київ поїхати ми не могли, а виїзний базар, що раніше працював у селі щосереди, вже не приїжджав, – пояснює Ганна Гнатюк. – Насправді цього року ми взагалі не думали щось садити, планували «запускати» травичку, щоб було зелено та гарно, а також щоб звільнитися, бо все можна купити. Але коли почули про таку цікаву ініціативу і зважили на час, у якому живемо, то зрозуміли, що треба щось посадити. Так ми й одне одного підтримуємо, і будемо більше зайняті ділом, а не читанням тривожних новин. Цим читанням нічого не змінимо, а коли робимо якусь хорошу справу, то можемо допомогти собі та іншим. До того ж якщо кожен це зробить, буде менше навантаження на виробництво продуктів, якими держава не може сповна забезпечити населення".

Багатодітній родині Гнатюк надіслали набір насіння з десяти культур (морква, буряк, помідори, огірки, горох, квасоля, салати, рукола, кріп, петрушка) плюс інсектицид і фунгіцид для обробки рослин від шкідників і грибкових хвороб.

13-річний Андрій обробляє дерева від шкідників і грибкових хвороб

13-річний Андрій обробляє дерева від шкідників і грибкових хвороб

Зараз усі четверо синів при ділі: 13-річний Андрій обприскує дерева, 12-річний Богдан збирає стиглі рослини, 7-річний Володимир разом з дідусем косить траву, а 4-річний Ярославчик пильно стежить, як ростуть "бойові перці".

 

"Ми хотіли бути максимально корисними"

Проєкт "ПоСади!" стартував на початку квітня. Як розповіла менеджерка з залучення громадськості ГО "Ekoltava" та координаторка проєкту Анна Бєсєдіна, ключова мета – дати українцям змогу забезпечити себе їжею навіть у найскрутніші часи.

"Ми хотіли бути максимально корисними саме у важкий для країни час, – розповідає Анна Бєсєдіна. – Виконавча директорка Юлія Мельник подала ідею підтримати родини з територій, які найбільше постраждали від війни, і ми загорілися, щоб утілити її в життя".

Громадську організацію "Ekoltava" створено у 2013 році в Полтаві. Команда, яка налічує десятьох співробітників і правління, своїми ініціативами охоплює всю Україну.

Отже, щоб залучити родини, 12 квітня команда анонсувала в соцмережах весняну кампанію. Люди заповнювали гугл-форми й залишали свої контакти. Мешканців Полтави та Полтавської області запрошували до офісу та вручали їм набори насіння особисто, а людям з інших областей надсилали Укрпоштою.

"Набір насіння коштує недорого, але оскільки під час війни багато наших громадян втратило домівки та роботу, багато хто з них не може дозволити собі купити його або має труднощі з логістикою: поїхати й купити, – пояснює Анна. – Тому ми наголосили, що певні верстви населення можуть його просто отримати: внутрішньо переміщені особи, багатодітні родини, пенсіонери. Починали з маленької закупівлі – угорські колеги надали кошти, на які ми закупили 300 наборів – як пробну партію. Завдяки друзям з угорської мережі Artivists, зокрема Daniel Rupazov та громадській організації Utcáról Lakásba! Egyesület, ми змогли купити насіння та організувати безплатну доставку".

Мить коли членкині ГО «Ekoltava» Анна Бєсєдіна (праворуч) і Юлія Авраменко отримали додаткову партію (200 кг) і не розуміли, як усе віднести до офісу на п’ятому поверсі

Мить коли членкині ГО «Ekoltava» Анна Бєсєдіна (праворуч) і Юлія Авраменко отримали додаткову партію (200 кг) і не розуміли, як усе віднести до офісу на п’ятому поверсі

 

Перша партія налічувала 5600 пакунків із насінням овочів і зелені, у яких були такі культури: столовий буряк, морква, редис, огірки, томати, капуста, цибуля, петрушка, кріп, салат, кабачок, гарбуз, горох, кукурудза, квасоля, кавун і диня.

"Від 7 квітня ми отримали підтримку від «Садів Перемоги» (проєкт міжнародної технічної допомоги за підтримки уряду Канади, що підтримує цю ініціативу в Україні), які надіслали додаткових 500 наборів, і Укрпошти, яка надала можливість відправляти пакунки на пільгових умовах, – каже менеджерка ГО «Ekoltava». – Згодом нам надали ще 500 наборів. Так українці отримали насіннєві набори від магазину «Сімейний Сад» у межах спільно проєкту «ПоСади!» від «Ekoltava» та «Садів Перемоги»".

Набори відрізнялися залежно від кількості людей у родині. Якщо одна особа – набір на 19 культур до 200 г, якщо багатодітна родина – давали до чотирьох наборів.

Пакунки з насінням надсилали поштою в дев'ять областей України

Пакунки з насінням надсилали поштою в дев'ять областей України

"Найважче було оформлювати заявки на Укрпошті, адже коли ми почали відправляти посилки, то часто доводилося шукати людей, які неправильно вказували адресу чи як ВПО не знали точної нової адреси, і це займало багато часу", – пригадують активістки.

У рамках спільно проєкту "ПоСАди!" було опрацьовано 944 заявки, а це понад 900 родин з дев’яти областей України (Полтавської, Сумської, Чернігівської, Харківської, Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Запорізької та Житомирської). Більшість цих родин є внутрішньо переміщеними або ж приймають осіб, яким довелося покинути свої домівки через війну. Разом проєкт охопив понад 3 тис. людей.

Одна з українських родин, яка отримала насіння в рамках спільного проєкту "ПоСади!"

Одна з українських родин, яка отримала насіння в рамках спільного проєкту "ПоСади!"

Екологині досі отримують слова вдячності, фото й відеозвіти. Але найголовніше те, що люди саджають городи.

"Є багато історій про людей, які приходили за насінням до нашого офісу, – пригадує Анна. – Найяскравіша, яка пройняла кожну з нас, – про одну родину з Харкова. Прийшли жінка з чоловіком і з синочком на руках. Жінка сказала, що два набори – це забагато й хотіла один пакунок віддати нам, щоб поділитися ним з іншою родиною. Людина зі сльозами на очах просила допомогти ще комусь…"

Проєкт "ПоСади!" завершено 13 травня, але громадські організації готові продовжувати ініціативу, якщо їх підтримають спонсори та постачальники.

 

"Ми бачимо, що попит є. Люди телефонують і кажуть, що вчасно не побачили анонс, а зараз хочуть отримати від нас хоч якусь допомогу", – ділиться Анна Бєсєдіна.

Як «Сади Перемоги» воюють на продовольчому фронті

Загалом в Україні під час війни діють десятки волонтерських ініціатив, які вже зараз працюють на недопущення продовольчої кризи в Україні. Одна з найяскравіших - всеукраїнська кампанія «Сади Перемоги», спрямована на ефективне використання доступних земельних ділянок і спрямування всіх ресурсів для вирощування харчових продуктів.

Діяльність організації - це проект в проекті. Про це ТЕКСТАМ розповіла Тетяна Лебухорська, керівниця ініціативи «Сади Перемоги» проекту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

- Ми давно підтримуємо реформи в Україні, фінансування отримуємо від Уряду Канади, але військовий стан і наслідки бойових дій змусили нас переглянути напрямки своєї діяльності, - пояснює вона. - З першого дня війни ми надавали гуманітарну допомогу громадам поблизу зон бойових дій та тим, що приймали переселенців. Допомагаючи громадам, зрозуміли, що бойові дії негативно впливають на області, які є основними постачальниками овочевої продукції. Наприклад, Чернігівська область, яка була в окупації, раніше постачала картоплю на всю Україну, але немає впевненості, що вона зможе виростити врожай цього року, адже навіть розмінування полів – це дуже тривалий процес.

За словами Тетяни Лебухорської, росія знищувала і продовжує знищувати сільськогосподарську інфраструктуру України (склади, техніку), вивозиться зерно та продовольство. Відтак, восени Україна ризикує мати проблеми з овочевою продукцією. І навіть якщо її привезуть з-за кордону (Румунії, Польщі, Ізраїлю), постануть питання ціни та купівельної спроможності українців.

Тому наприкінці березня було прийнято рішення запустити проект «Сади Перемоги», щоб загітувати людей подбати про свою продовольчу безпеку. Тобто ті людям, які раніше на своїй земельній ділянці лише смажили шашлики, цього року варто виростити на ній овочі.

- Під час вебінарів ми пояснювали, чому це важливо, а далі почали працювати не тільки з окремими людьми, а й із місцевою владою – територіальними громадами, - розповідає Тетяна. - Ми пояснили, що може зробити ОТГ, щоб покращити ситуацію із забезпеченням харчовими продуктами. Що можна зробити?
1. Організувати взаємодопомогу між людьми. В кожній громаді є люди, неспроможні робити важку фізичну роботу (бо зараз багато чоловіків на фронті). Тому групи взаємодопомоги мають працювати так: в кого є мотоблок, може перекопати свою землю, а потім допомогти сусідам чи комусь в громаді.
2. Надати переселенцям можливість щось вирощувати: землю чи базові ресурси.

  1. Використовувати ділянки тих, хто виїхав - щоб земля не пустувала. Можна сконтактувати з господарями, аби вони надали дозвіл на їобробку переселенцям чи сусідам.
  2. Виділити додаткові землі і через комунальні підприємства (установи) вирощувати овочеву чи круп’яну продукцію. Є приклади, коли ОТГ організовували земельні ділянки біля навчальних закладів. А далі ця продукція буде використана або для харчування школярів, або в медичних установах, або буде передаватися на передову чи в ті регіони, які звільнені від окупації.

У громадах по-різному реагували на проект «Садів Перемоги»: частина ОТГ була до цього готова, а частина дивилася на представників ініціативи, як на фантазерів. Але і їх вдалося переконати у тому, що країна повинна бути готовою до всього.

Спочатку «Садам Перемоги» вистачало залучення лише людського потенціалу (у проекті працює 10 осіб), але коли представники ініціативи зрозуміли, що у людей і громад - катастрофічна фінансова ситуація, то стали будувати партнерські стосунки з бізнесовими компаніями, які активно допомагали з постачанням насіння. Це, зокрема, компанія «Сингента Україна», яка надала насіння для декількох деокупованих громад Чернігівської області та смт Ворзель Київської області. Долучилися українский виробник товарів для городників та садівників «Сімейний Сад» та інтернет-магазин«Seed.ua».

Потім через проект «ПоСади!», який був складовою проекту «Сади Перемоги», поширювали насіння серед людей, котрі живуть у різних областях України, але не мають можливості придбати його самостійно. Окремо через проект «Городина для великої родини» роздавали насіння для дитячих будинків сімейного типу та сім’ям з усиновленими дітьми. Через партнерство з торговим домом «Гермес» громадам було роздано близько 100 тонн насіння картоплі.

В результаті, за два місяці насіння отримали близько чотирьох тисяч сімей (серед яких 137 дитячих будинків сімейного типу та 110 прийомних сімей, сімей опікунів, піклувальників та патронатних вихователів) і 5 територіальних громад. А насіння картоплі безкоштовно надіслано у 10 громад.

-Оскільки етап посівної фактично вже завершився, ми вже не маємо програм по роздачі насіння, але будемо вивчати потреби громад і надалі, - запевняє Тетяна. - Адже потім цю продукцію треба буде вирощувати, доглядати за рослинами, переробляти. І наступна посівна не за горами!

У найближчих планах – працювати з громадами, розробляти поради та інструкції, які допоможуть забезпечити себе продуктами. Велика увага буде приділятися вирощуванню врожаю не тільки в сільській місцевості, а й у містах.

Отже, поки на українській землі ведуться бойові дії, люди мають вже зараз подбати про майбутній врожай, щоб перемогти на продовольчому фронті.

Тексти

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...
Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...