App Store Google Play

Підозрою Порошенку Зеленський «вистрелив собі в ногу»?

23.12.2021 14:00
Підозрою Порошенку Зеленський «вистрелив собі в ногу»?

Підозра в державній зраді, не вручена, але оголошена п’ятому президенту України Петру Порошенку, як видається, є політичним промахом команди Володимира Зеленського, бо має три слабкі сторони:

  • оголошена вона не в той час,
  • не за те,
  • і не тій людині.

Президенти України (зліва направо): Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Леонід Кравчук, Володимир Зеленський. Київ, 24 серпня 2019 року

Президенти України (зліва направо): Петро Порошенко, Віктор Ющенко, Леонід Кучма, Леонід Кравчук, Володимир Зеленський. Київ, 24 серпня 2019 року

Руїна

На мій погляд, однією із найбільших проблем Володимира Зеленського є те, що він не знає української історії.

Ясна річ, у його радянському дитинстві було мало можливостей вивчати правдиву українську історію, а в пору юності – бурхливі 90-ті – йому вже було не до того.

Либонь, саме через це президент Володимир Зеленський не усвідомлює головної загрози, що протягом багатьох століть нависала над Україною й українським народом – розбрату.

Адже і падіння Русі відбулося через криваві й часто безглузді міжусобиці, і трагедія української козацької держави пов’язана передусім не так з потужними зовнішніми загрозами, як із відсутністю єдності серед еліт. Зрештою, сто років тому, в добу українських визвольних змагань українці спрямовували свою деструктивну силу на боротьбу між собою, а не на відсіч загарбникам. Поки Винниченко, Петлюра, Грушевський, Скоропадський, Махно чубилися між собою, Україну окуповували сусідні держави. Недарма ж кажуть: де двоє українців – там троє гетьманів!

Даруйте за цей історичний ракурс, але він здається мені надзвичайно актуальним у світлі новин про скупчення російських військ на кордоні з Україною.

Блеф це чи ні – питання другорядне, бо в умовах війни ми маємо щодня готуватися до нових віроломних нападів. Але саме в ці дні, коли весь світ переймається так званою «українською кризою», оголошувати (надуману?) підозру Порошенку й посилювати внутрішні розколи в Україні – це не просто помилка, це абсурд!

У час, коли треба єднатися й мобілізовувати всі сили на боротьбу з ворогом, українська влада шукає ворогів всередині України, та ще й у «патріотичному таборі».

Замість того, щоб оголошувати підозри чиновникам, які зірвали оборонне замовлення на цей рік, прокурори виписують підозру в державній зраді лідеру патріотичної проєвропейської опозиції.

Ущипніть мене хтось, я хочу прокинутися від цього сну!

Побільше б таких «державних зрадників»

Викликає питання й сама суть підозри, яку оголосили Петру Порошенку.

Я не збираюся його ідеалізувати, але висувати саме цій людині підозру в державній зраді – як мінімум дивно.

Навіть юридично факт такого проступку довести неймовірно важко, адже значною мірою він опирається на політичну логіку. Довести адекватність таких звинувачень перед міжнародними партнерами й Інтерполом надзвичайно складно.

Загалом зрозуміло, що цією підозрою політтехнологи Банкової намагаються прив’язати прізвище Порошенка до Медведчука й зупинити потенцій ріст рейтингу очільника «Європейської Солідарності» (хоча, рейтинг і без цих підозр не дуже росте).

Та все ж вибір саме цієї кримінальної статті – звинувачення у державній зраді – здається мені безперспективним, бо що б там не робили на Банковій, а Порошенко все одно асоціюватиметься із захистом патріотичної тематики.

Значно більші перспективи мала б справа, пов’язана з корупцією чи отриманням вигоди під час перебування посаді – у таке кримінальне звинувачення охоче (ба навіть з ейфорією!) повірила б значна частина українців. У такій підозрі значно легше було б переконати і міжнародне співтовариство.

Але оскільки Зеленський уже відбув половину свого президентського терміну, а його команда – маючи абсолютну владу – досі не накопала компромату на ключового конкурента, то, либонь, підстав для серйозних кримінальних справ немає.

Тому й займається команда Володимира Зеленського політичною творчістю, вигадуючи й імпровізуючи. Проблема, однак, у тому, що жодних позитивних наслідків такої творчості я не бачу – тільки поглиблення розколу всередині суспільства, створення зайвих проблем на міжнародному рівні, чергову дискредитацію української правоохоронної системи.

Це не на руку ні Зеленському, ні Порошенку, ні українському суспільству, яке завмерло в очікуванні можливого повномасштабного наступу Росії.

Шкода, що реальне життя й державні справи – це не концерт «95 кварталу», коли можна було вийти й сказати, що це був невдалий жарт. Хоча я впевнений, що Путіну цей жарт точно припав до смаку.

Радіо Свобода

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...
Перемовини дають Путлеру тактичну передишку, шанс закріпитися на окупованих територіях, перегрупуватися, обманути і знову піти в наступ, щоби змусити нас до капітуляції. Ми маємо битися, щомиті і...
Раптом мені наснився мій колишній китайський партнер, пан Лю, дуже шанований у Китаї бізнесмен та інвестор, засновник багатомільярдного фонду. Він серйозно дивився на мене і говорив: "Лосія ето оцінь,...