App Store Google Play

В очікуванні на смаженого півня

22 Жовтня 14:00
В очікуванні на смаженого півня

Про Україну знов пишуть провідні світові видання, але, на жаль, ідеться не про рекордні врожаї чи видатні наукові досягнення.

Наших громадян у чомусь можна зрозуміти. Хитання й непослідовність з боку влади справді не сприяють формуванню довіри. Про неї важко говорити, коли в багатьох сферах чиновники рапортують про нормальну контрольовану ситуацію, часто-густо вдаючись до відвертого популізму, а потім поспіхом шукають виправдання черговому скандалу. Вакцини, перемир’я на Донбасі, газ чи офшори — лише питання сюжетної лінії.

Такий розвиток подій може бути наслідком утрати суб’єктності в подіях. Влада втрачає контроль і провідну роль та сподівається, що якось воно там саме розв’яжеться. Немає вакцин? Почекаємо, поки нам «з барського плеча» підкинуть розвинені країни, а принагідно скаржитимемося, чому так мало й так повільно. Ба гірше, домовимося з Китаєм ціною незрозумілих політичних і економічних поступок, за які потім червонітимемо перед нашими закордонними партнерами. І водночас розповідатимемо про українську вакцину, яка нібито ось-ось побачить світ, а її розробник отримає мільйон гривень.

Низький рівень вакцинації? Мляво спостерігатимемо за поширенням дезінформації про нібито шкоду від щеплення. Під тиском громадськості запустимо рекламну кампанію, але зробимо це так, аби було, що вплине радше негативно. Додамо сюди чутки про закінчення терміну вакцин та інколи відверто істеричний тон повідомлень на офіційному телеграм-каналі МОЗ України про COVID-19. Заплющуватимемо очі на численні повідомлення про підробку сертифікатів і схаменемося останньої миті, фактично на порозі чергової хвилі.

За цей час торгівля підробками набула такого масштабу, що до боротьби з нею долучили навіть «важку артилерію» — РНБО. Єдиним позитивом є те, що за останні кілька днів деяка частина громадян чи то під тиском своїх безпосередніх начальників, чи то взявши до уваги статистику щодо кількості інфікованих і померлих, урешті побігла щепитися. І тепер влада на місцях так само сподівається, що черги біля вакцинаційних пунктів розтануть якось самі, без необхідності втручатися.

Така недбалість має не лише суто санітарні наслідки. Днями з Брюсселя вже надійшла інформація, що через погану ситуацію з коронавірусною хворобою ЄС може виключити Україну зі списку країн «зеленої зони». Так, кожна країна Євросоюзу може на свій розсуд встановлювати обмеження для в’їзду наших громадян. Речник МЗС України Олег Ніколенко заспокоїв: поки що про тотальне блокування не йдеться й таке рішення, якщо його ухвалять, жодним чином не скасовує наявного безвізу. Однак деякі країни, зокрема Франція та ФРН, уже встигли дещо змінити правила для українців. І якщо ситуація з кількістю нових випадків кардинально не зміниться, напевно, варто очікувати на аналогічні кроки інших держав.

Утрата суб’єктності заважає ефективному вирішенню ситуації на Донбасі. Засідання ТКГ загальмували, всі заяви про створення нових форматів чи переформатування наявних так і залишаються заявами. Ще місяць тому керівник Офісу президента України Андрій Єрмак говорив про роботу над самітом «нормандської четвірки» за участі канцлерки ФРН Анґели Меркель. Тоді ніхто з політологів так і не зміг пояснити, в чому може бути додана вартість участі очільниці Німеччини, яка вже майже відійшла від влади в очікуванні на наступника. Але знов-таки ця зустріч залишилася лише планами.

Натомість Росія діє цілком проактивно та всіма своїми кроками показує, що не планує переходити до політики миру. Так, Кремль силами власних проксі на Донбасі блокує діяльність спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Бойовики блокують готелі в Горлівці та Донецьку, в яких перебувають спостерігачі місії, перешкоджають пересуванню через блокпости. Відповідно патрулювання або не відбувається, або його дуже обмежено. Оголошено причину таких дій бойовиків — затримання Збройними Силами України члена незаконного збройного формування Андрія Косяка. Прикметним є те, що сам Косяк хоча й походить з Луганщини, але вже встиг скористатися паспортизацією, яку РФ здійснює на Донбасі, і стати громадянином РФ. Це дало підстави російському МЗС заявити про міжнародний скандал і утиски своїх громадян. В офіційній заяві цього відомства йдеться про те, що Кремль «і далі добиватиметься дотримання законних прав російського громадянина».

І тут відкривається чималий простір можливостей для РФ, адже велика кількість «паспортизованих» українців на непідконтрольних територіях дає змогу будь-якої миті заявити про необхідність захистити «своїх» громадян від підступної київської хунти. Як РФ (а колись СРСР) уміє захищати і як здійснює миротворчі операції, може розповісти Угорщина, Чехія, Польща, Литва, Латвія, Естонія і Грузія. Може й сама Україна, але її влада чомусь доволі мляво порушувала на світовій арені питання незаконної паспортизації. Так само немає чіткого засудження дій бойовиків проти ОБСЄ, хоча це можна було б використати як привід для посилення санкцій або як аргумент для розгортання міжнародної миротворчої місії на Донбасі. Наразі щодо факту блокування спостерігачів СММ ОБСЄ є лише заклик у телеграмі від української сторони ТКГ про «надання відповідної оцінки діям російської сторони».

Єдиною силою, на яку можна сподіватися в такій ситуації, є ЗСУ. Але й щодо них наявні ознаки відстороненості та втрати інтересу. Довгий час військовим затримують виплати деяких видів премій, матеріальної допомоги на оздоровлення, компенсацій за піднайми житла. З 2019 року майже не змінився й розмір основної зарплати. Попри обіцяне зростання на 60%, у проєкті бюджету на 2022 рік закладено підвищення на рівні до 10%, що навряд чи відповідає інфляції та рівню ризиків для військових. Це з року в рік стає однією з основних причин звільнення з лав армії, але кардинально вирішувати питання влада поки що не бажає.

Єдиним ефективним рішенням може стати повернення до проактивної політики на всіх фронтах. Тільки наполеглива розбудова власної промисловості та інфраструктури й партнерства з сусідами може вберегти від потрясінь в енергетичному секторі. Активна позиція на міжнародній арені і створення дієвих союзів допоможуть стримати агресію на Донбасі. А наполеглива інформаційна робота з населенням — уберегти сотні життів від коронавірусної хвороби. Треба небагато — знову стати суб’єктом, а не об’єктом. 

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...