App Store Google Play

У кожного свій телеканал. Ми добровільно у ХХІ ст. надягаємо собі на очі шори

20 Липня 11:00
У кожного свій телеканал. Ми добровільно у ХХІ ст. надягаємо собі на очі шори

Скажи мені, який телеканал ти дивишся – і я скажу тобі, хто ти. Або навіть не так: скажи мені, який телеканал ти дивишся – і я скажу тобі, за кого ти голосуєш. Це правило в Україні є вже майже аксіоматичним, і з кожним роком лінія поділу між аудиторіями різних телеканалів стає все відчутнішою. Фактично замість інформаційного телепродукту українці все частіше отримують пропагандистський субстрат, інформацію, подану в такому світлі, що відповідає їхнім політичним симпатіям. Місця для об'єктивності не залишається.

Увімкніть телевізор – майже кожен український телеканал, який має інформаційно-політичне спрямування або бодай щоденний випуск новин, належить до певного політичного табору. За рідкісними винятками (невже тільки Суспільний мовник?), майже весь телевізійний простір поділений між олігархічними чи владно-політичними групами. Є канали, які роками ведуть одну політичну лінію, а є й такі, що весь час змінюють своїх фаворитів (відповідно до нових домовленостей власника), але загальна тенденція однозначна – інформаційні телеканали закриваються в своїй ніші і цементують електорат своїх політичних патронів.

Хто підтримує Зеленського – дивиться одні телеканали й ток-шоу, хто за Порошенка – вибирає інші канали, проросійські люди мають і собі телеканал, а є й такі кнопки на пульті, де весь час як не Ляшко, то Гройсман з Яценюком. Словом, телеканалів на всі кольори й смаки, не вистачає тільки одного – об'єктивних новин і чесних політичних ефірів.

Здавалося б, а що в цьому поганого? Кожен дивиться те, що йому до вподоби, ті новини, де вихваляють його політичний вибір і висміюють опонентів. Ток-шоу зрежисовані таким чином, щоб ті політики, яких ми підтримуємо, завжди виглядали краще за запрошених (навмисно слабших) опонентів. Реальність викривлюється таким чином, щоб існувала лише одна політична опція, а решта здавалися другосортними, антиукраїнськими чи просто безглуздими й безперспективними. "Наш" політик досконалий, у нього немає жодної вади і його не можна критикувати, натомість опонент ніколи в житті нічого доброго не зробив, кожен його крок хибний. І виходить так, що ми добровільно у ХХІ столітті надягаємо собі на очі шори, щоб бачити тільки щось одне, арешту добровільно ігнорувати чи зневажати.

Навіть найбільш патріотичні політики не зацікавлені в тому, щоб виховувати у своїх виборців критичне мислення. Адже зашореними легше управляти

Проблема такої викривленої медійної реальності в тому, що в ній немає місця для розвитку України, для реальної політичної конкуренції – змагання ідей і чистих репутацій, а не просто політтехнологій. А політичне життя в такій системі координат змінюється на гру в наперстки, де народу ще за два-три роки до виборів починають згодовувати якусь нову політичну "фішку", на яку в майбутньому поставить власник телеканалу. І не треба мати ілюзій: гірших чи кращих тут немає, бо навіть найбільш патріотичні політики не зацікавлені в тому, щоб виховувати у своїх виборців критичне мислення. Адже зашореними легше управляти…

День

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...