App Store Google Play

Війна війною, але бізнес – то є бізнес: як компанії Віктора Пінчука торгують з РФ

5 Липня 11:00
Війна війною, але бізнес – то є бізнес: як компанії Віктора Пінчука торгують з РФ

Вже восьмий рік триває російсько-українська війна, Україна пережила окупацію частини території, жорстку економічну кризу 2014-2015 років і втрату частини промисловості на тих самих окупованих територіях.

Але згідно з даними Державної митної служби України, товарообіг з Російською Федерацією в 2020 році становив $7,3 млрд. З цієї суми $2,7 млрд припало на експорт, а $4,6 млрд – на імпорт. Тобто ми бачимо різко негативне торговельне сальдо в -$1,9 млрд (з тим самим Китаєм ця цифра становить  -$1,2 млрд за загального товарообігу в $15,4 млрд).

Згідно з даними Держстату, в 2019 році товарообіг з країною-агресором становив  узагалі $10,2 млрд (імпорт – $7 млрд, а експорт – $3,2 млрд), торговельне сальдо – від’ємне з показником -$3,8 млрд).

Імпортує наша країна зазвичай сировину, металургійну та хімічну продукцію, а експортує машинобудівну та металургійну продукцію.

Висновок з таких показників доволі сумний – ми все ще багато продаємо в Росію, але ще більше – купуємо звідти.

Чому важливе місце тут посідає група компаній “Інтерпайп” Віктора Пінчука? Про це йтиметься в даному матеріалі.

Виробнича ланка “Інтерпайпу” має одразу кілька підприємств – це “Інтерпайп Сталь” (раніше “МЗ Дніпросталь”), Нижньодніпровський трубопрокатний завод, Нікопольський завод безшовних труб NICO TUBE, Новомосковський трубний завод та “Інтерпайп Втормет”.

А взагалі до фінансово-промислової групи “Інтерпайп” також належать медіахолдинг StarLightMedia (телеканали СТБ, “Новий канал”, ICTV), газета “Факты и комментарии”, 6 цукрових заводів, Нікопольський ремонтний завод та інші.

Має “Інтерпайп” і російських “дочок”. На офіційному сайті зазначено, що  така собі компанія “Інтерпайп-М”є російським представництвом “Інтерпайпу”.

Інформація щодо російської “дочки” підтверджується в реєстрі податкової служби РФ. Також, судячи з інформації, засновником є кіпрська компанія “Інтерпайп Лімітед”. Сама ж “Інтерпайп-М”, відповідно до даних реєстру перевірок прокуратури “Комплан”, з 2019 року має мінімальний виторг у порівнянні з попередніми роками – 250 млн руб. у 2019-му та 132 млн руб. у 2020-му проти 9,22 млрд руб. у 2018 році.

Державний реєстр компаній Кіпру підтверджує наявність такої компанії з засновниками Денисом Морозовим, Вірою Смаль та Ганною Хоменко.

Згідно з даними російського видання “Коммерсантъ”, у 2019 році “Інтерпайп” продав до РФ 223 тисячі суцільнокатаних колісних пар за середньою ціною в 58 тисяч рублів за штуку. За середнім курсом 64 рублі за 1 долар, загальна вартість проданих колісних пар становить  $200 млн. Щодо інших видів продукції такої розгорнутої інформації немає.

Але є дещо інше, наприклад, різниця в ціні продажу продукції. Так, згідно з даними “РБК-Україна”, “Інтерпайп” продавав труби для “Башнєфті” за ціною вдвоє нижчою, ніж для “Укргазвидобування”. А тут ще “Схеми” підтверджують факт продажу “Інтерпайпом” суцільнокатаних коліс і труб до РФ. Хоча спершу  виникали труднощі.

У грудні 2015 року Євразійська економічна комісія (ЄЕК) запровадила для суцільнокатаних колісних пар антидемпінгове мито в розмірі 4,75% митної вартості, а 28 лютого 2018 року мито було збільшено до 34,22% (рішення набрало чинності 5 квітня 2018 року).

Вже за рік, з 27 липня 2019 року, ЄЕК знімає всі мита з українських суцільнокатаних коліс. Таке рішення протрималось фактично до 2021 року, коли уряд РФ розширив санкції проти українського імпорту, додавши до переліку суцільнокатані колеса.

Зняття мита з боку РФ було вже не вперше для українських компаній. Так, у розпал активних бойових дій під Донецьким аеропортом, 1 листопада 2014 року сплинув термін дії спеціального мита на імпорт нержавіючих труб до країн Митного союзу (на той момент входили РФ, Казахстан і Білорусь).

Після цього нових обмежень Митний союз не вводив аж до 22 грудня 2015 року, коли прийняв рішення щодо запровадження мита у розмірі 4,75% для стальних суцільнокатаних колісних пар виробництва “Інтерпайп”.

Тобто понад рік не було жодних обмежувальних заходів. За 2014-2015 роки “Інтерпайп” продав до РФ продукції на 16,3 млрд рублів, за даними реєстру перевірок прокуратури “Комплан”. Це за середнім курсом рубля в 2014-2015 роках до американського долара становило $250 млн.

Чистий прибуток за 2014-2015, згідно з цими ж даними, становив  366,8 млн рублів, або 5,64 млн доларів.

Бізнес-партнери “Інтерпайпу”

Але ще до розширення російських санкцій “Інтерпайп” попіклувався про альтернативні шляхи постачань своєї продукції до РФ. Так, згідно з  інсайдами “Коммерсанту”, продукцію “Інтерпайпу” на території РФ продавали такі компанії: Salita Systems FZE (Дубай, ОАЕ), S.I. Group Consort Ltd (Ізраїль), “Лесстройторг” (РФ). ТОВ “Глобал трейд партнерс” (ОАЕ).

Компанія Salita Systems FZE, відповідно до бази даних компаній “Infobel”, справді існує, але міститься в  розділі “Запасні частини та складники до автомобілів”.

Ізраїльська S.I. Group Consort Ltd також існує, навіть має свій сайт, де зазначено, що компанія займається переробленням  небезпечних відходів. До речі, сайт має  лише  2 мовні локалізації – російську та англійську. Тобто в ізраїльської компанії немає локалізації на івриті.

При цьому в англійській версії сайт має російськомовні назви пунктів головного меню. Також, якщо у розділі “Новини” змінити мову з російської на англійську – то сайт нас перекине на опис компанії від генерального директора.

Все  зазначене свідчить про те, що сайт у буквальному сенсі “робився на колінці” та його розробники не замислювались над якістю. А відсутність локалізації на івриті може свідчити про те, що компанія лише формально ізраїльська – за місцем реєстрації, але фактично на території Ізраїлю не має проєктів. На сайті Європейської бізнес-асоціації керівником компанії вказано Іллю Марчевського.

База даних “D&B Business Directory” дає інформацію, що засновником S.I. Group Consort Ltd також є Ілля Марчевський, а компанія дійсно займається переробкою небезпечних відходів.

Якщо поглянути на українські джерела, то згідно з інформацією порталу “Рінг”, який автоматично бере публічні дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, громадянин Ізраїлю Ілля Марчевський є засновником 12 компаній, серед яких є ТОВ “СІ ЕКО”, ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” та ТОВ “С.І.ОІЛ”.

ТОВ “СІ ЕКО” основним видом економічної діяльності зазначило  оброблення та видалення безпечних відходів, а ТОВ “СІ БУД СІСТЕМ” – збирання небезпечних відходів. Ще одна компанія – ТОВ “С.І.ОІЛ” займається наданням майна в оренду.

Хто ж такий Ілля Марчевський? В інтерв’ю ТРК РАІ він зазначив, що ще на початку 90-х переїхав за кордон (не називаючи країну), відтоді так і живе на 2 країни.

Як власник ТОВ “Стриганецький кар’єр” почав свою діяльність на території Івано-Франківської області за часів голови ОДА Вишиванюка Михайла Васильовича – який був головою ОДА за Кучми та Януковича, а в 2010-му балотувався в Івано-Франківську обласну раду в списках Партії регіонів під №1.

Зараз Ілля Стриганецький будує в с. Довге Єзупільської громади комплекс з випалу вапна вартістю 36 млн євро, проти якого виступали місцеві мешканці. Дійшло навіть до блокування дороги.

Будівництво цього виробництва відвідував у квітні 2021 року голова виконкому Національної ради реформ Міхеїл Саакашвілі та заявив, що підприємство одним із перших отримає державну підтримку у вигляді “інвестиційної няні”.

Яким чином та на яких умовах компанія S.I. Group Consort Ltd продає до РФ продукцію “Інтерпайпу” – невідомо. Чому компанія, що займається небезпечними відходами, вирішила продавати сталеві суцільнокатані колеса – загадка. Ще журналісти видання “Коммерсантъ” відправляли на “Інтерпайп” запити, але відповіді на них не було.

Зі свого боку “Букви” також надішлють запити до “Інтерпайпу”, а також до S.I. Group Consort Ltd щодо продажу продукції “Інтерпайп” в РФ. Якщо ми отримаємо відповідь – одразу про це повідомимо.

Як зараз справи в “Інтерпайпу”?

Наразі немає згадувань щодо змін у схемах постачань продукції “Інтерпайп” до РФ через бізнес-партнерів компанії.

Тим часом у Віктора Пінчука продовжуються проблеми в США – там “Інтерпайп” звинуватили у демпінгу та підвищили мито у 6 разів, а звіт про демпінг компанії можна знайти на сайті Комісії з торгівлі США.

На українському ринку суцільнокатаних колісних пар у тому ж 2019 році, в якому “Інтерпайп” продав цих виробів до РФ на $200 млн, у компанії почались проблеми, як пишуть у виданні “УАпром”.

З вітчизняного ринку “Інтерпайп”, доля якого знизилася на 14%, витісняли китайські компанії, які змогли задовольнити попит.

Восени 2020-го року Антимонопольний комітет України оштрафував “Інтерпайп” та ще 3 компанії – “Рєтек”, “Транспортні інвестиції”, “Фірма “Інтервторпром” – на загальну суму понад 70 млн грн за змову у тендерах “Укрзалізниці” (всього було 42 тендери з очікуваною вартістю понад 700 млн грн). Також рішення передбачає відсторонення від участі в публічних закупівлях на 3 роки.

Щоправда, потім Господарський суд м. Києва вскасував  це рішення повністю. При чому про це дізналась громадська організація у відповіді на запит до АМКУ. В реєстрі судових рішень фінальне рішення за цією справою – засекречене та доступ до нього обмежено (посилаються на ст. 7 ЗУ “Про доступ до судових рішень”). Зараз апеляцію розглядають в Північному апеляційному господарському суді, та найближче засідання призначено на 08 липня 2021 року.

Замість висновку

Торгівля з Російською Федерацією – сильний головний біль нашої країни, який межує з історичними та політичними принципами.

У 2014 році більшість торговельних мереж в Україні почали маркувати товари російського походження, велика кількість приватного бізнесу відмовились від торгівлі з РФ.

В 2014-2015 та 2020 роках товарообіг з РФ скорочувався. Це можна було пояснити жорсткою економічною кризою в 2014-2015 та втратою частини промисловості, а також пандемією коронавірусної хвороби, під час якої світова економіка загалом зазнала міцної кризи.

У 2016-2019 роках товарообіг з РФ знову зростав і це можна було пояснити відновленням економіки – компанії просто нарощували експортно-імпортні операції.

Загалом же Україну від відновлення довоєнних показників товарообігу з РФ врятувало тільки підписання Угоди про асоціацію з ЄС, після чого саме ЄС став нашим основним бізнес-партнером. А в 2020-му Китай став другим економічним партнером України.

Але товарообіг з РФ все ще залишається великим, ба більше, він скоріше буде зростати разом з відновленням “постковідної” економіки.

Тож питання торгівлі з РФ та одночасно спонсорування українських патріотичних проєктів залишається лише на совісті тих, хто вирішив це поєднати.

Букви

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...