App Store Google Play

Наше завдання — не перевірити, а дати людям шанс зрозуміти, що вони можуть говорити державною мовою

6 Червня 18:00
Наше завдання — не перевірити, а дати людям шанс зрозуміти, що вони можуть говорити державною мовою

Із липня українські державні службовці складатимуть іспит на рівень володіння державною мовою. Без сертифіката, який підтвердить, що іспит складено, чиновник не зможе обійняти посаду. Відповідну норму містить Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі — Закон), вона набирає чинності 16 липня. Це стосується службовців усіх рангів: від президента і міністрів до директорів шкіл, які починають працювати на певній посаді.

За нашою інформацією, це викликало напругу серед тих, хто не впевнений, що складе іспит: «Буде катастрофа, коли більшість службовців не подужають завдання тесту! Давайте якось пом’якшимо, полегшимо…». Є серед держслужбовців і ті, кого іспит не лякає.

І хоча закон зворотної сили не має, тобто ті, хто нині є держслужбовцями, іспиту вже не складатимуть, однак хто знає, що буде завтра: раптом їм доведеться перейти на іншу посаду, а це означає нове призначення з усіма належними процедурами.

Отже, згідно із Законом (ст. 10), отримати сертифікат про рівень володіння державною мовою повинні, крім членів уряду і глави держави, заступники міністрів, прокурори і судді, керівництво Нацполіції та правоохоронних органів, керівники САП, члени НАЗК, ЦВК, Антимонопольного комітету, голови місцевих адміністрацій разом із заступниками, ректори вишів та директори шкіл… І це далеко не вичерпний перелік. А ось депутатам місцевих рад, військовим, учителям, лікарям, працівникам банків та іншим іспит складати не обов’язково, достатньо мати документ про те, що українську мову вони вивчали у школі.

Завдання для іспиту розробляла Національна комісія зі стандартів державної мови. Вона ж видаватиме омріяні сертифікати про рівень володіння державною мовою. Цю Комісію, як і секретаріат мовного омбудсмена, було створено на виконання Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Крім іспиту, Комісія опікується правописом, транскрибуванням і транслітерацією, термінологією.

Як стало відомо ZN.UA, саме зараз триває апробація завдань іспиту, і всі охочі можуть спробувати свої сили. Тож я скористалася нагодою. Правда, я складала не весь іспит, а лише його тестову частину. Результат засвідчив, що випробування я пройшла. Та, якщо чесно, не можу назвати його зовсім легким — були завдання, на яких довелося затриматися і поміркувати. Але й виконувала я їх без підготовки, нічого не повторювала і не вчила.

На грамотність (коми і правила правопису) було лише два завдання, а загалом їх 44. Решта — завдання на розуміння української лексики, вживання її у висловлюваннях, культура ділового мовлення, врешті-решт уміння відрізнити автобіографію від характеристики. Також є завдання на перевірку розуміння тексту. До слова, вони сподобалися мені найбільше, оскільки не були примітивними на кшталт «цей текст про природу, а цей — про погоду». Два зовні схожих уривки можуть різнитися нюансами, які видно, лише коли ти вдумливо читаєш.

 

Орися Демська/facebook

 

«Це іспит на рівень володіння мовою, а не на знання мови, — каже голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська. — Тут головне не правила, а практичні вміння. Нам важливо, щоб той, хто складає іспит, розумів, що він має комунікувати від імені держави на належному рівні».

Після тесту я заповнила форму із запитаннями щодо якості завдань, зауважень до них чи просто коментарів.

Тестування проходило в невеличкому затишному кабінеті. На столі лише комп’ютер. Так само буде для майбутніх претендентів, — іспит проходить в електронному форматі. Поки відбувалася авторизація й завантажувалася система, я мала змогу розпитати про іспит.

— Орисю Мар’янівно, чи є в інших країнах схожі іспити для держслужбовців?

— Так. Наприклад, у балтійських країнах, у Німеччині. Щоправда, в Німеччині немає окремого іспиту на знання мови, але мовні завдання є частиною загального іспиту на державну службу.

— Із яких частин складається наш іспит?

— Наш іспит має дві частини: письмову й усну, які містять чотири блоки. Перші два блоки — «Культура мови» і «Читання» — репрезентують тестові завдання закритого типу. «Культура мови» — це, наприклад, правильне вживання синонімів, граматичних конструкцій. На завданнях із «Читання» ви читаєте текст і відповідаєте на запитання до нього. Частина «Письмо»: ви слухаєте короткий текст і потім передаєте письмово його зміст і ставлення до почутого. Останньою є усна частина («Говоріння»), під час якої претендент спілкуватиметься з екзаменатором. Структура така сама, як у міжнародному іспиті з іноземної мови.

До речі, за змістом ми маємо два різних іспити: іспит на рівень володіння державною мовою для виконання службових обов’язків та іспит для осіб, які мають намір набути громадянство України.

— Якщо взяти міжнародну шкалу рівнів володіння мовою, якому рівню відповідають іспити?

— Це рівень С1 або С2 для громадян України, а для іноземців — В1.

 Іспит, розрахований на рівень С1 чи С2, буде не таким уже й легким, адже за міжнародною шкалою це найвищий рівень володіння мовою. Я підтримую думку, що українські держслужбовці саме на такому рівні мають володіти державною мовою, але чи багатьом із них це під силу? Як журналістці мені доводилося чути від деяких службовців і народних депутатів (на жаль, останні не складатимуть цього іспиту): «Ви не заперечуєте, якщо я говоритиму російською?»

— Ми проводимо зараз апробацію завдань і системи. Понад 70 відсотків учасників склали пробний іспит успішно.

Врахуйте, що ті, хто приходить складати пілотний іспит, не тренуються. А людина, яка піде на іспит, до нього готуватиметься. На нашому сайті буде розміщено тренажер із реальними завданнями. Ми зараз розглядаємо можливість, щоб усі іспитові завдання були відкриті. Хочемо, аби банк завдань містив не менше трьох тисяч завдань. Тоді все викладемо у вільний доступ, а комп’ютер потім рандомно обиратиме частину з них для іспитової сесії. За результатами іспиту наша Комісія ухвалить рішення щодо кожного учасника. Якщо набрано 70% +1 бал від загальної кількості балів, тоді претендент отримує свій сертифікат про рівень вільного володіння державною мовою.

— Як довго дійсний сертифікат?

— Безстроково.

 

Національна комісія зі стандартів державної мови/facebook

 

— Уряд чи окремі міністри можуть вплинути на рішення Комісії?

— Наша Комісія є колегіальним органом, усі її дев’ять членів мають рівне право голосу. Всі наші рішення ухвалює більшість, а не голова. Я можу видавати накази, що стосуються організаційних питань, а все інше — рішення Комісії.

— Чи створюєте ви центри тестування по всій Україні?

— Так. Нещодавно підписаний меморандум із Асоціацією міст України уможливлює створення мережі іспитових майданчиків по всій Україні. Ми переконані, що це допоможе кожному посадовцю місцевого самоврядування зручно скласти іспит у своїй громаді.

— Вам виділили кошти на організацію та проведення іспиту?

— Виділили. Наш бюджет 33 мільйони 600 тисяч гривень на рік, із них на іспит — 13 мільйонів. Але потрібно трішки більше. Особливо коли врахувати, що найближчим часом іспит складатимуть приблизно 150 тисяч осіб.

— Наскільки цей іспит захищений від недоброчесності? На кону в людей буде посада, тому, думаю, спроби «порєшать» цілком імовірні. Не для того просувають на посади кого треба, щоб ви там усе псували своїм іспитом. Можливо на іспиті списати чи скористатися підказкою (наприклад, посадити біля себе філолога і впевнено шпарити тест)?

— Це малоймовірно, тому що ми ведемо відеоспостереження і за потреби застосовуватимемо прокторинг (процедура спостереження та контролю за перебігом іспиту). Виконану тестову частину іспиту перевіряє комп’ютер, а далі претендент розпочинає частину «Письмо». Після цього складаєте усну частину іспиту, спілкуючись із екзаменатором. Запис вашої розмови буде надіслано на перевірку іншому екзаменатору. Тут одразу видно рівень володіння мовою. Ми намагаємося забезпечити ще один дуже важливий момент: якщо людина складає іспит у Києві, то екзаменатор має бути з іншого міста. І між ними немає живого спілкування, тільки через кабінет екзаменатора (онлайн).

— Коли запускаєте іспит на рівень володіння державною мовою для держслужбовців?

— Відповідно до Перехідних положень Закону — з 16 липня 2021 року.

Іспит буде поштовхом до зміни мовної поведінки. Комусь він допоможе здолати мовний бар’єр, адже засаднича мета цього іспиту — не перевірити, а дати людям шанс зрозуміти, що вони можуть говорити державною мовою. Потрібно змінювати мовну культуру нашого суспільства. Я розумію, що буде нелегко, але це потрібно робити. Треба, щоби ті, хто комунікує від імені держави, послуговувалися державною мовою.

Закон визначає, що до складу Комісії входять мовознавці, для яких українська мова є фахом. Для нас підтримка державної мови — особиста історія. Я народилася 1966 року і пам’ятаю, якою престижною була тоді російська, англійська, інша філологія і якою скромною Попелюшкою почувалася українська. Коли я йшла вчитися на українську філологію, моєму батькові казали: «Що ви робите, ви ж дитині кар’єру псуєте!». Вже тоді це був свідомий вибір. Хоча для мене — людини ХХІ століття — важливо знати кілька мов.

Усі європейські держави багатомовні. На півночі Італії є цілий німецькомовний анклав. Але в усіх країнах є поняття державної мови. Сильна держава може дозволити собі функціонування кількох мов на своїй території, але державна мова — одна, яка має особливий статус. І наше завдання — не просто створити іспит, а запровадити нову культуру державної мови.

Дзеркало тижня

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...