App Store Google Play

Пам'ять жертв репресій тоталітарного режиму вшанували у Дніпропетровській ОДА

19.05.2021 08:00
Пам'ять жертв репресій тоталітарного режиму вшанували у Дніпропетровській ОДА

У Дніпропетровській ОДА вшанували пам'ять жертв репресій тоталітарного комуністичного режиму 1917-1991 років. Учасники тематичного круглого столу обговорили трагічні сторінки історії кримських татар. Йшлося й про непросту долю політичних в’язнів. Звітували про роботу Регіональної комісії з реабілітації, передає Дніпроград з посиланням на сайт ДніпроОДА.

У зустрічі взяли участь діти репресованих політв’язнів, громадські активісти, історики, співробітники Українського інституту національної пам’яті, представники кримсько-татарського народу.

Голова ГО «Дніпровське товариство політичних в’язнів  і репресованих» Іван Дремлюга наголосив: жорсткі репресії відбувалися з 1921 року. У часи колективізації найчастіше під так зване розкуркулення потрапляли багатодітні сім’ї. Де було по 10 і більше дітей.

«Забиралося все – майно, продукти. Людей відправляли на поселення до Сибіру. Головне, подалі від України. Тоді з нашої області вивезли понад 25 тисяч родин», – зазначив Іван Дремлюга. 

Жертв репресій вшанували хвилиною мовчання, переглянули відео про ті часи.

Батьки Надії Олійник потрапили до виправно-трудових таборів в один день – 28 червня 1945 року. Там познайомилися і одружилися.  Відбували покарання 10 років. Працювали на тяжких роботах – добували руду.

 

«Тато й мама реабілітовані. Але всі ті події залишили відбиток на долі моїх батьків. Я також як донька відчувала неприязне ставлення», – розповіла Надія Олійник. 

 

Найпоширеніша причина арештів – антиреволюційна робота. Батьки Ольги Зайцевої займалися сільським господарством. Чесно й тяжко працювали на землі. Аж поки не почалася колективізація.   

 

«В них забрали навіть одяг. Вигнали на вулицю з хати. Тато й мама жили в хліву. Працювали в колгоспі. Потім – голодомор. Далі – репресії 1937 року. Батька забрали, присудили 10 років таборів. Звідти він не повернувся. Ув’язнення спіткало пізніше й старшого брата», – згадує Ольга Зайцева. 

 

Ще одна болісна тема, яку згадали – депортація кримськотатарського народу. Вона почалася на світанку 18 травня 1944 року. Найцінніше, що люди могли з собою взяти, це Коран.

 

 

 

«В такий же день 77 років тому для кримських татар ранок почався трагічно. Людей зігнали у вагони для худоби та депортували з рідної землі. Майже 200 тисяч не знали куди їх ведуть. Та не розуміли за що», – сказав представник головного офісу «Земляцтва кримських татар» у місті Київ Ельвін Кадиров.  

 

Наприкінці учасники круглого столу разом виконали Гімн України.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...
Максим Мірошниченко

Як почнеться розвал росії?

Поразку на полі бою путінський режим не переживе. Може в конвульсіях буде оголошення мобілізації, але вона провалиться і режим розсипеться сам собою. Повернення Україні Донбасу і особливо Криму відкри...
Перемовини дають Путлеру тактичну передишку, шанс закріпитися на окупованих територіях, перегрупуватися, обманути і знову піти в наступ, щоби змусити нас до капітуляції. Ми маємо битися, щомиті і...