App Store Google Play

7 років Авакова: що він казав про Порошенка, Зеленського та свою відставку

30 Квітня 11:00
7 років Авакова: що він казав про Порошенка, Зеленського та свою відставку

“Останній з могікан”. Як змінювалася риторика Авакова щодо Зеленського, Порошенка, Тимошенко і Коломойського

Арсен Аваков – рекордсмен з-поміж усіх міністрів внутрішніх справ незалежної України за тривалістю перебування на посаді. А після того, як уряд звільнив Андрія Коболєва (у якого з міністром, до речі, прекрасні стосунки) з "Нафтогазу", він по суті залишився єдиним з умовних політичних важковаговиків, які прийшли у владу 2014 року. Таким собі “останнім з могікан”.

Аваков очолює МВС уже понад сім років. Ані корупційні скандали, ані закиди у провалі поліцейської реформи, ані звинувачення у покриванні злочинів правоохоронців, ані низький рівень суспільної довіри не похитнули крісло під Аваковим за цей час.

Зараз своєрідним “маркером” для очільника МВС є справа про убивство Павла Шеремета, з моменту загибелі котрого минуло майже п’ять років. У грудні 2019-го Аваков відзначився гучним брифінгом щодо встановлення Нацполіцією п’ятьох підозрюваних у вбивстві журналіста. 

Присутній на брифінгу президент України Володимир Зеленський навіть оголосив про затримання “ймовірних убивць” Шеремета. Проте майже відразу до версії слідства виникла велика кількість запитань. Згодом Зеленський натякнув, що Аваков залишатиметься міністром доти, допоки президент не побачить, зокрема, результат у справі Шеремета (наприкінці серпня 2020 року справу почав розглядати суд присяжних).

Аваков також відомий тим, що дав “путівку” у політичне життя одіозному “кандидату”Іллі Киві. За сприяння міністра Кива, перш ніж стати народним депутатом від “Опозиційної платформи – За життя”, зробив карколомну кар’єру в МВС: за короткий час він пройшов шлях від командира батальйону “Полтавщина” до керівника Департаменту протидії наркозлочинності.

Протягом семи років “постійно тимчасовий” міністр уміло балансував між різними політиками, змінював погляди на проблеми й пояснював, чому йому ще не час у відставку. Водночас деякі позиції Авакова залишаються незмінними. 

Рух ЧЕСНО з’ясовував, у чому очільник МВС постійний, а у чому – ні.

Порошенко – “розумний аналітик”, “бреше як дихає” і... “не ворог”

Стосунки Авакова і Петра Порошенка завжди були, м’яко кажучи, непростими. Зокрема, міністр внутрішніх справ опирався спробам п’ятого президента здобути повний контроль над тією частиною силового блоку, яку координує МВС, насамперед – Нацгвардією.

Наприкінці 2015 року всередині правлячої коаліції, основу якої складали тоді ще “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт”, назріла серйозна криза. ЗМІ активно обговорювали ймовірність відставки прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, рейтинг довіри до якого був досить низьким, та інформаційні атаки на нього з боку команди Порошенка, котрий прагнув контролювати уряд.

Аваков – близький соратник Яценюка та один із лідерів “Народного фронту” – захищав прем’єра й опонував президенту. Зокрема, у грудні 2015-го в інтерв’ю “Українській правді” міністр пояснив, чому може дозволити собі відверте спілкування з Порошенком:

“Предыдущие президенты были царями, сидящими в АП. У нас перед глазами прошло множество историй, когда им зализывали все, что можно было зализать, и мы получали совсем не того президента, которого избирали. С президентом Порошенко, я считаю, может и должно быть по-другому – он рефлексирующий умный аналитик с большим опытом. Поэтому мы всегда предпочитали говорить друг с другом откровенно и прямо, почему нет?”.

Після відставки Яценюка Аваков став негласним куратором міністрів, яких “Нарфронт” делегував до нового уряду, очолюваного креатурою Порошенка Володимиром Гройсманом. 

Це збільшило політичну вагу очільника МВС і водночас поглибило його конфлікт із главою держави. Аваков демонстрував відвертий “непослух” Порошенку, хоча й переконував, що не є його ворогом – лише “тримає баланс між гілками влади”

“Я бы мог... “слить” должность [главы МВД] под президентскую вертикаль. Но я не думаю, что это пошло бы на пользу обществу. И я не такой человек. И это многим не нравится. Возможно, президенту это тоже не нравится. Но у меня нет с ним войны. У меня с ним частые дискуссии и рабочие отношения. Напомню лишь, что министр внутренних дел не является подчиненным президента”, – наголошував Аваков у розмові з “Ліга.нет” у березні 2018 року.

Під час кампанії до президентських виборів 2019-го конфлікт Авакова й Порошенка досяг піку. Тоді міністр внутрішніх справ узяв на себе роль гаранта недопущення масових фальсифікацій, нібито рівновіддаленого від усіх кандидатів. Аваков також оголосив війну масштабним схемам скуповування голосів виборців – так званим виборчим сіткам.

Проте, якщо контрольовані Порошенком ГПУ та СБУ заявляли про викриття “сіток”, нібито створених на користь Юлії Тимошенко, то очільник МВС, навпаки, “атакував” команду президента – оголосив, що заступник голови фракції БПП Сергій Березенко фігурує у кримінальних провадженнях щодо організації схем підкупу.

Самого Порошенка міністр внутрішніх справ у прагненні сфальсифікувати вибори не звинувачував, але наголошував, що увага до дій влади має бути прискіпливішою.

“Я считаю, что действующая власть находится под бОльшим прицелом, нежели оппозиционные силы. В личных беседах Петр Порошенко ясно заявил, что не будет применять механизмы “сеток”, что он за максимально честную и прозрачную позицию, что лично будет контролировать процессы”, – сказав Аваков у інтерв’ю LB.ua у лютому 2019-го.

У липні того ж року Порошенко заявив, що під час парламентської кампанії проти його партії “Європейська солідарність” нібито працювала поліція. Ці слова п’ятого президента вкрай обурили очільника МВС. Він прямо звинуватив Порошенка у брехні.

“Порошенко бессовестно лжет, оправдывая свое поражение на выборах тем, что против него “была работа полиции”. Полиция, как и МВД в целом, не работала на него, а работала на честные выборы. Мы работали на людей и на Украину! Увы, для Порошенко лгать – как дышать, и поэтому он проигрывает! Он довел страну до такого эмоционального состояния, что люди очень захотели поверить не ему, лжецу, а любому честному человеку”, – написав тоді Аваков у своєму Facebook.

Однак уже в березні 2021 року, міністр заявив, що Порошенко – “не ворог України, Порошенко – наша внутрішня політика”.

“Мы имеем к нему претензии, мы его не избрали президентом, мы его поддерживаем. Его значительная часть населения все еще поддерживает. Он получил представительство в парламенте. Это нормальный соревновательный процесс”, – розповідав Аваков у інтерв’ю Дмитрові Гордону, ніби пробачивши свого давнього опонента.

Зеленський – “порядна людина”,“боєць”, якому “дуже важко”

Напередодні президентських виборів 2019 року Аваков висловлювався про коміка та шоумена Володимира Зеленського як про повну протилежність Порошенку, котрого очільник МВС змальовував уособленням жаги до всеосяжної влади.

“В глазах многих Зеленский – президент, которому не будут свойственны те функции, которые взял на себя Порошенко”, – казав урядовець в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” у лютому 2019 року.

Досить позитивно відгукувався Аваков про Зеленського і після першого туру виборів, у якому той обійшов Порошенка з великим відривом. Політик також натякнув, що “слуга народу”, на відміну від п’ятого президента, нібито не має наміру концентрувати владу у своїх руках.

“[Зеленский – ] порядочный человек из другого мира. Из другой плоскости. Готовый разбираться с проблемами, но одновременно признающий, что во многих вопросах не вполне компетентен. В моем понимании, это значит, что он готов делегировать полномочия”, – ділився міністр враженнями з LB.ua у вечір виборів 31 березня 2019-го.

Після першого туру Зеленський подякував Авакову за те, що МВС і поліція під час кампанії “працювали не на окремого кандидата, а на країну”.

Коли ж Зеленський виграв президентські вибори, а його партія “Слуга народу” у новообраній Верховній Раді утворила монобільшість, Аваков, усупереч тенденції на оновлення влади, зберіг за собою портфель міністра в уряді Олексія Гончарука, а згодом і Дениса Шмигаля.

В обох випадках парламент затвердив очільника МВС на посаді пакетними голосуваннями за весь склад Кабміну відразу. Спершу Авакова призначили “на пів року” під “особисту відповідальність” Зеленського, згодом – як “найефективнішого” урядовця.

Серед “слуг” не було одностайності щодо кандидатури Авакова (особливо під час голосування за уряд Шмигаля), тож можна припустити, що у разі голосування за кожну кандидатуру міністра окремо глава МВС міг би просто не набрати 226 голосів. А проєкт постанови про звільнення Авакова, під яким свої підписи поставили понад 50 народних депутатів, на розгляд Верховної Ради так і не винесли.

За даними “Української правди”, перепризначення Авакова міністром стало результатом “рамкової угоди” між ним і Зеленським, укладеної ще напередодні першого туру виборів президента. 

Згідно з домовленостями, глава МВС зобов’язувався не допустити масових фальсифікацій під час народного волевиявлення, а “слуга народу” гарантував йому місце у своїй команді в разі перемоги.

За підсумками двох років президентства Зеленського Аваков публічно продовжує давати йому схвальні оцінки. В інтерв’ю Гордону на початку березня 2021 року очільник МВС розповідав, що президенту хоч і “дуже важко”, але він – “боєць” і не здасться під тиском труднощів, важкі рішення він ухвалює не відразу – “і це правильно”. Аваков також відзначив стиль управління глави держави:

“Я думаю, что система управления, которую сейчас Зеленский выстроил, будет давать результат все больше и больше. Это его решение, как управлять страной. В том числе и такими опытными карасями, как я, и острыми, молодыми какими-то парнями. Это вопрос баланса его как капитана команды. Потому что он получил вотум доверия от страны”.

Водночас міністр не приховує, що, як і за президентства Порошенка, він готовий стримувати ті чи інші владні прагнення Зеленського. Окрім того, Авакову важливо, аби на Банковій чули його думки з різних питань:

“Мы часто ведем дискуссии на почти полный перечень вопросов. И это есть залог того, что будет ситуация как-то взвешенно развиваться. Я не могу сказать, что я готов поддержать все решения, которые он принимает. Он говорит: “Ну, тут ваша позиция понятна”. Ну, и возможно, так надо: чтобы был баланс мнений, чтобы мы могли тут двигаться как-то вперед поступательно. Должен быть баланс”.

Схоже, Авакова в Офісі президента та у Кабміні чують дуже добре. Так, 2020 року на Міністерство внутрішніх справ із держбюджету витратили рекордну для силовиків суму — 100,5 млрд гривень. Також протягом минулого року Аваков неодноразово звертався до Шмигаля із проханням про надання додаткових коштів із фонду боротьби з COVID-19 на доплати працівникам МВС.

Тимошенко – “Юля, яку я люблю”, але “я не в її кишені”

Із лідеркою “Батьківщини” очільника МВС пов’язують роки політичної співпраці. Протягом 2005-2010 років Аваков, обіймаючи посаду голови Харківської ОДА, був членом команди тодішнього президента Віктора Ющенка. Проте під час президентських виборів 2010-го посадовець почав зближення з одним із ключових кандидатів – прем’єркою Юлією Тимошенко, котра тоді відверто ворогувала з Ющенком. За це він поплатився посадою голови ОДА.

На місцевих виборах 2010 року Аваков балотувався у мери Харкова від “Батьківщини”, але програв кандидату від Партії регіонів Геннадію Кернесу.

Аваков підтримував Тимошенко, коли та перебувала в ув’язненні за політично вмотивованим звинуваченням режиму Віктора Януковича. Проте наприкінці літа 2014 року, коли лідерка “Батьківщини” вже була на волі, а її соратник очолював МВС, їхні шляхи розійшлися. 

Тоді Арсеній Яценюк, Олександр Турчинов, Арсен Аваков та інші вийшли з партії Тимошенко й заснували власну політсилу – “Народний фронт”, під прапорами якої невдовзі пішли на парламентські вибори. Незважаючи на це, Аваков називав лідерку “Батьківщини” своїм другом.

“Искренне надеюсь, что все у ребят будет нормально и даже хорошо. И всегда буду, чем смогу, поддерживать и ребят, и Юлию Владимировну. Юлю, за освобождение которой мы все так боролись. Юлю, которую уважаю и люблю, как бы не складывалось… Рассчитывайте на меня, я по-прежнему ваш друг. Даже если мы разошлись в оценке происходящего и пути, по которому надо идти в политике”, – написав тоді міністр у своєму Facebook.

Під час президентської кампанії 2019 року Аваков заявляв, що не перебуває “в кишені у Тимошенко”, та стверджував, що між ним і лідеркою “Батьківщини” не  існує ніяких політичних домовленостей. 

Водночас сама Тимошенко дякувала міністру за “віддану працю” із запобігання фальсифікаціям і підкупу на виборах. Також вона казала, що “не поспішатиме” змінювати Авакова на посаді очільника МВС у разі її перемоги на виборах президента.

Коломойський – “патріот”, і міністр спілкується “з усіма”

У перші роки свого перебування на чолі МВС Аваков наполягав, що Україні слід позбутися залежності від олігархічних кланів. Водночас політик вважав, що боротьба з олігархами не має бути вибірковою. 

Ось таку заяву Аваков зробив у інтерв’ю “Українській правді” в листопаді 2015-го – року, протягом якого Порошенко боровся із впливом Ігоря Коломойського під гаслом “деолігархізації”:

“Существует политическая история под названием “Украина сильно зависит от олигархических кланов”. Мы должны эту зависимость убрать. Нужно ослаблять их в пользу государственных функций. Но когда происходит ослабление Коломойского в пользу Григоришина, ослабление Григоришина в пользу Суркиса, ослабление Суркиса в пользу Иванова – я это не принимаю. Мне это противно, и я никогда за этим стоять не буду”.

Особливе ставлення Авакова до Коломойського у його заявах усе-таки простежувалося, хоча сам міністр постійно заперечував, що є союзником олігарха. Наприклад, у вищезгаданому інтерв’ю УП урядовець називав Коломойського “патріотом” і “дуже цікавою людиною”, висловлював повагу до нього за допомогу у захисті Півдня й Сходу від російської агресії. Водночас Аваков визнав, що патріотизм “не відмив” олігарха від скандалів.

Напередодні президентських виборів 2019-го, на яких медіаресурс Коломойського працював на кампанію Зеленського, міністр внутрішніх справ стверджував, що олігарх ніколи не пропонував йому союз проти Порошенка.

“С Коломойским я общаюсь так же, как и с Ахметовым и Пинчуком. Я со всеми в коммуникации, потому что иначе невозможно. Но нет никакого альянса ни с Коломойским, ни с Ахметовым, ни с Тимошенко, ни с Порошенко”, – переконував Аваков у розмові з “Дзеркалом тижня”.

Сам Коломойський у травні 2019 року, говорячи про тріумф Зеленського у другому турі, заявив, що це “спільна перемога” його та очільника МВС:

“У нас нет партнерства по поводу выбора Зеленского, у нас есть фан-клуб Зеленского. Мы болеем за Зеленского. Мы и за Юлю [Юлію Тимошенко] болели вместе. Мы болели против Пети [Петра Порошенка]”.

Проте відтоді, як Зеленський зайняв кабінет на Банковій, його добрі стосунки з Коломойським поступово зійшли нанівець. За інформацією “Української правди”, так само зараз від олігарха віддаляється Аваков.

Цікаво, що у березневому інтерв’ю телеканалу “1+1”, який належить Коломойському, міністр внутрішніх справ не був таким категоричним щодо олігархів, як п’ять років тому.

“Я не думаю, что олигархи – ключевая проблема сейчас. Ключевая проблема – справедливость судов, а потом уже – олигархи”, – сказав він.

Аваков – досі прихильник парламентської республіки?

У розпал урядової кризи 2015 року Аваков запропонував як спосіб усунення “дуалізму виконавчої влади” в Україні перехід до суто парламентської або президентської форми правління, але більше схилявся до першої.

“Мне гораздо симпатичнее более жесткая модель парламентской республики: коалиция формирует исполнительную власть, а президент, как в подавляющем большинстве западных демократий, является гарантом устойчивости и предохранителем нежелательных процессов. Или наоборот, это будет президентская республика, где президент – фактически глава правительства. Например, как в США”, – розмірковував Аваков у інтерв’ю “Українській правді” у грудні 2015 року.

Згодом міністр іще не раз озвучував ідею перетворення України на парламентську республіку з мінімальним обсягом повноважень президента, проти чого виступав Порошенко.

“Я, например, считаю, что очень правильно будет сделать парламентскую республику. Это бы остудило многие головы, которые борются за власть в стране. Устранило бы дуализм власти. Уменьшило бы количество группировок, которые борются друг с другом. Ведь у нас как в последние годы? Президент всегда борется с премьером. Премьер всегда борется с президентом. Это создает дисбаланс и конфликтные ситуации”, – заявив Аваков у інтерв’ю “Ліга.нет” у березні 2018 року.

Трохи більш ніж за місяць до президентських виборів 2019-го очільник МВС в інтерв’ю “Дзеркалу тижня” знову висловився за суто парламентську форму правління. За словами Авакова, вона є “неминучою” для України, інакше буде гірше:

“Парламентаризм – комфортнее для всех. В ближайшие пять лет, на мой взгляд, он – почти неизбежная конструкция. Если этого, не дай бог, не случится, у нас плохие перспективы для развития. Главный тормоз – даже не отсутствие структурных реформ, а дуализм власти”.

Політик припустив, що у разі перемоги Зеленського або Тимошенко перехід країни до парламентської республіки таки відбудеться, а за президентства першого цей процес навіть буде швидший.

Відтоді, як Зеленський обійняв посаду президента, відкритої агітації Авакова за негайний перехід до парламентської республіки у медіа не зафіксовано.

Відставка буде, “коли зупиниться реформа”, “коли зникне мотивація”, “коли…”, “коли…”

Протягом семи років перебування на чолі МВС Авакова, звісно, неодноразово запитували, чи планує він колись піти у відставку. Кожного разу політик переконував, що не тримається за міністерське крісло. Але при цьому він примудрявся знаходити різні причини й обставини, які його досі “тримають” на цій посаді.

У грудні 2015 року, коли минуло майже півроку від початку поліцейської реформи, Аваков заявив, що може піти у відставку, якщо йому не дадуть змоги провести цю реформу. Іще однією червоною лінією він назвав “ключові рішення”, з якими він може не погодитися “на рівні внутрішніх моральних або ідеологічних норм”.

“К примеру, вдруг завтра возобладает точка зрения отказаться Украине от Донецка или Луганска. А я считаю, что этого нельзя делать. Или, скажем, партнеры скажут, что нужно объявить добровольческие батальоны незаконными военными бандформированиями, а я скажу “нет”, – пояснював тоді Аваков.

Водночас у тому самому інтерв’ю міністр сказав:

“Слушайте, я, когда сочту нужным, сделаю это [піду у відставку] в самый, возможно, неожиданный, но правильный момент. А если есть воля парламента, если у большинства такое мнение – надо голосовать отставку и не разговаривать. Тоже честно и правильно”.

На зауваження журналістки, що у Верховній Раді може не знайтися голосів за його звільнення, Аваков відповів:

“Голоса всегда есть под правильное решение. Главное – выбрать такое решение”.

У липні 2016 року очільник МВС, відповідаючи на запитання про відставку, знову апелював до триваючої поліцейської реформи:

“Аваков уйдет в отставку тогда, когда увидит бесполезность сидения себя в этом кресле. Если реформа остановится, смысла оставаться нет”.

Навесні передвиборчого 2018 року міністр про умови своєї відставки говорив уже більш абстрактно:

“Как только я пойму, что моя работа бесполезна или уровень сопротивляемости выше, чем я могу преодолеть, или я не имею возможности влиять на события – я немедленно уйду с этой своей работы”.

При цьому Аваков уточнив, що не може піти з МВС, допоки система влади “потребує балансу” (тобто натякнув на необхідність створення противаги Порошенку):

“Начинаются предвыборные страсти. Но я считаю, что наше государство нельзя строить на эмоциях, воле одного человека или одной группы лиц. Нужен баланс. Любая власть – вопрос баланса. Я стараюсь быть элементом этого баланса. Пока это удается”.

Рівно за місяць до першого туру президентських виборів Аваков на чергове питання “за яких обставин ви готові піти у відставку?” відповів досить туманно:

“Обстоятельства всегда возникают. Когда чиновник уходит в отставку — это нормально. Заканчивается политический цикл, и назначается новое правительство”.

Уже на початку восьмого року його міністерських повноважень Авакова про відставку запитав Дмитро Гордон.

“Уйти с поста министра, забросить политику, уехать в Италию,... пить там хорошее вино и писать мемуары – и стать наконец свободным человеком – вам не хочется?” – сформулював журналіст своє запитання.

“Хочется, – відповів Гордону Аваков. – Мне хочется стать свободным человеком от обязанности, как вы сказали, каждое утро ходить на работу и заниматься рутинной работой. Но я держу этот удар, я держу это направление и считаю, что пока чувствую мотивацию, я в порядке. Как только мотивация уйдет, я скажу: “Благодарю, господа…”. Я пойду в отставку. А пить вино будем по вечерам”.

Три роки тому Аваков, укотре розмірковуючи про свою відставку, заявив, що, коли залишить посаду, “обмежить своє спілкування лише приємними йому людьми”. А далі зацитував висловлювання американського письменника-фантаста Роберта Гайнлайна, яке він наводить у багатьох своїх інтерв’ю: “Хороший політик той, хто вміє знаходити спільну мову з тим, хто йому не подобається”. 

Схоже, цей життєвий принцип і допомагає Авакову ось уже понад сім років залишатися “постійно тимчасовим” міністром внутрішніх справ.

А тим часом 1 вересня 2021 року до школи підуть діти, які не знали країни, в якій би не було міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Чесно

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...