App Store Google Play

Як виглядає зсередини влада Зеленського

2 Квітня 11:00
Як виглядає зсередини влада Зеленського

"1 квітня – офігенний день для перемоги клоуна", – сказав якось в інтерв’ю УП Володимир Зеленський у січні 2019-го. 

І як у воду дивився: того 1 квітня він прокинувся у статусі переможця першого туру президентських виборів. Ще через три тижні Зеленський став президентом.

На очах усього світу майже сцена в сцену втілювався в життя сюжет знятого "Кварталом" серіалу "Слуга народу". 

Аж до самої інавгурації Зеленський всіляко підтримував навколо себе фльор втіленого образу Василя Голобородька, так що в якісь моменти спостерігачі втрачали розуміння де ще серіал, а де уже реальне життя.

Здавалося, настане день інавгурації і все стане на свої місця. Але сталося навпаки – з перших хвилин своєї каденції Зеленський робив все, аби бути максимально схожим на створений ним образ.

Власне, і після парламентських виборів, і після місцевих, і от уже на порозі другої річниці обрання серіальність залишається головним принципом здійснення влади Володимиром Зеленським. 

Він і далі, як у кіно, намагається керувати країною за допомогою wow-ефекту, несподіваних поворотів сюжету і, здається, щиро вірить у можливість останнього рішучого кроку, за яким настане неминучий хепі-енд.

Серіальність влади – чи не єдина стала річ за часів Володимира Зеленського, бо і команда, і провідні теми, і дійові особи за останні два роки кардинально змінювались. 

Та і сам президент за такий недовгий час пережив кілька публічних перероджень: від грози місцевих чиновників і олігархів до бронзового відкривача дитячих садочків, від адепта обивательського "какая разница" до державника і націонал-патріота. 

За неповних два роки українці встигли, умовно кажучи, подивитись щонайменше чотири різних сезони "Слуги народу", з тією різницею, що тепер цей серіал не художній, а документальний.

Зрозуміло, що сам Володимир Зеленський не зміг би спродукувати стільки сюжетних ходів і знахідок. На певних етапах співавторами сценарію у нього були такі люди, як олігархи Ігор Коломойський та Рінат Ахметов, Петро Порошенко та Віктор Медведчук, котрі часом ставлять перед президентом такі сюжетні пастки, знайти вихід із яких вкрай складно.

В епізодах нових сезонів прогулькували такі люди, як Андрій Богдан, Олексій Гончарук чи Руслан Рябошапка, кожен з яких був ледь не головним персонажем, але потім так само легко і непомітно зникав з екранів, як і з'являвся. 

Часом траплялись взагалі випадкові персонажі, типу Михайла Подоляка чи Олексія Арестовича, яким уже пора зникнути, але щось досі тримає їх у кадрі.

Напередодні другої річниці обрання Зеленського президентом, "Українська правда" вирішила зазирнути у титри нових сезонів його політичного серіалу, щоб з’ясувати, хто відповідає за вихід цього кіно, та які реальні ролі виконують люди, чиї прізвища тепер уособлюють владу в Україні.

Володимир Зеленський – головна чоловіча роль

Володимир Зеленський раніше часто посміхався. Як тільки він став президентом – показово носив незаправлені сорочки, взував світлі кеди і багато жартував на телекамери. 

 

Однак посада глави держави помітно змінила Зеленського. 

"Я став трішечки закритішим, трішечки обережнішим. Хоча обережність – не впевнений, що я вдосконалив цей напрямок. Жорсткішим став", – говорив про себе президент в інтерв’ю УП минулого літа. 

За останній час Зеленський справді доволі посуворішав. Зазвичай на людях він вже не з’являється як "свій хлопець з сусіднього будинку", а одягає дорогі офіційні костюми та говорить як звичайний політик: багато обіцяє, критикує попередників

Члени команди президента, з якими УП спілкувалася під час роботи над цим текстом, стверджують: за останній рік Зеленський став більш авторитарним.

"Під час виборчої кампанії він чув різні точки зору – Володимир правда був іншим. Зараз в нього все частіше проривається: "я президент, я вирішив". Це ми вже не згадуємо, що Володимир Олександрович буває цинічним і часом забуває дотримуватися своїх же слів", – розповідає один з членів Зе!Команди. 

Про те, що Зеленський не завжди дотримується власних слів, може свідчити хоча б його фактичний намір балотуватися на другий термін. У 2019 році він був іншої думки і у своїй передвиборчій програмі чорним по білому писав: "іду на один термін, щоб змінити систему заради майбутнього". 

Інший високопоставлений співрозмовник в уряді, описуючи зміни у Зеленському, намагається його захищати. 

"Розумієте, президент не може бути м’яким. У нас всіх немає іншого виходу – якщо ми хочемо отримати результат, змушені бути жорсткими", – пояснює урядовець. 

В згаданому інтерв’ю УП президент зізнався, що довіряє дуже обмеженому колу людей.

В першу чергу мова про голову ОПУ Андрія Єрмака, першого помічника президента Сергія Шефіра, який є для президента чи не найближчим другом, та першого заступника Єрмака Кирила Тимошенко.

По суті ці троє формують певний трикутник влади Зеленського, у якому у кожного є своя, особлива роль.

"Раніше у Вови була практика великих круглих столів, де сиділи всі зацікавлені сторони і де приймалось рішення. Зараз частково це теж є, але більшість рішень він приймає або сам, або після нарад з Єрмаком чи Шефіром. У Тимошенка в ОПУ по суті окреме "котеджне містечко", він веде свої проекти і працює напряму із "першим", – розповідає один із співрозмовників в ОПУ.

Іншим представникам влади в останні місяці не так вже й просто потрапити до Зеленського, тим паче провести зустріч тет-а-тет. Зазвичай на нарадах чи зустрічах в кабінеті президента присутні Єрмак та Шефір, які виступають для Зеленського такими собі порадниками з широкого спектру питань. Якщо ж людині треба передати президенту щось приватно, доводиться просити дозволу відійти з Володимиром Олександровичем на два слова у сусідню кімнату. 

Є ще одна людина, яка майже завжди присутня на зустрічах у президентському кабінеті. Більше того, саме до неї звертаються депутати чи міністри, аби отримати аудієнцію у Зеленського. Мова про помічницю президента Марію Левченко, яка відповідає за графік Володимира Олександровича. 

Зеленський настільки довіряє своїй помічниці, що розмістив її робоче місце не у приймальні, як це було за всіх інших президентів, а безпосередньо у своєму кабінеті на четвертому поверсі ОПУ. 

"Маша реально знає дуже багато делікатної інформації. Щоб побачитися з президентом, ти маєш їй коротко описати суть питання, вона спокійно може уточнювати деталі зустрічі, ставити ще запитання, щоб розуміти, чи президенту взагалі варто витрачати на тебе час", – зізнається УП один із членів Зе!Команди. 

Часто питання можуть "не дотягувати" до розмови із президентом, і тоді зустріч призначають з главою Офісу, якщо і коли у нього знайдеться час.

Андрій Єрмак – генеральний продюсер, кастинг-директор 

Глава Офісу президента Єрмак після свого призначення став черговим "незамінним Андрієм" для Володимира Зеленського.

 

Як жартують в оточенні президента, глава ОПУ поступово вибудовує монополію на вплив на президента, відтискаючи від "першого" будь-кого іншого. 

"Його вплив майже безмежний зараз. Немає тем, в які залучений президент, і в яких Єрмак би не був на перших ролях. Він у все вникає. Це часом дуже шкодить, бо без його відмашки люди бояться просуватись в якихось проектах, а у Єрмака не вистачає часу розбиратись з усім одразу", – окреслює роль глави Офісу один із високопоставлених співрозмовників в оточенні президента.

"До Єрмака часто не можна навіть додзвонитись, бо він постійно у "першого" на четвертому поверсі. Але якщо подивитись, що він там робить, то в багатьох зустрічах і розмовах він участі не бере  просто сидить біля президента, щось читає в телефоні. Головне  бути поруч", – розповідає один із членів Зе!команди, вхожий у кабінет Зеленського. 

Єрмак займається широченним колом питань: він веде переговори з Росією, він представляє президента в "Норманді", він намагається комунікувати зі Штатами, він вибирає міністрів і "смотрящих", він встигає переслідувати попередників типу Богдана і відмазувати своїх, типу Татарова. Врешті, він примудряється навіть контролювати усіх "нетипових" відвідувачів ОПУ – йому доповідають, хто й до кого приходив на Банкову, бути присутнім на 95% зустрічей Зеленського і особисто фіксувати кому і які державні нагороди присвоїть президент.

Особливо важливою для Єрмака є кадрова функція, саме він відповідальний у більшості випадків за пошук і призначення людей на ключові посади. 

Саме за його протекцією в Офісі президента з’являються такі люди як Михайло Подоляк чи Олексій Арестович, котрі відповідають за створення медійного шуму, і такі персонажі як Олег Татаров, котрі курують силовий блок.

"Єрмак показує всім, що у нього скрізь свої люди. Але вони ж насправді не його, він їх приводить, просуває, але дуже часто потім не може ніяк контролювати. А коли вони починають щось мутити, як Жмак на "Укрзалізниці", то Єрмак починає вдавати, що це взагалі не його товариші, і збиває тих, кого призначав", – переконує один із близьких до Зеленського членів Зе!команди. 

Така "багатовекторність" Єрмака є не тільки його силою, але і його слабкістю. У своєму бажанні домовитися з усіма Андрій Борисович несподівано для себе нажив собі купу ворогів. 

У Москві глава ОПУ зажив слави людини, яка не виконує домовленості, а Штати обурюють історії типу переговорів із Руді Джуліані, зливу операції по затриманню "вагнерівців" чи "плівки Деркача". В неофіційних розмовах американські дипломати вказують на дотичність Єрмака до всіх цих історій. 

Європейські партнери своє ставлення не вербалізують, але досить демонстративно висловлюють його через організацію окремих прямих переговорів з Путіним, де вирішують питання України без самої України. 

Сергій Шефір – режисер-постановник, керівник відділу психологічної підтримки 

Якщо запитати представників влади різного калібру про те, чим конкретно займається Шефір – більшість відповідає приблизно так: "не знаю, але мужик він хороший".

 

Офіційна позиція Шефіра – перший помічник президента. Сергій Нахманович якщо не найближчий, то один із найближчих друзів Володимира Олександровича. Вони разом зі старшим братом Борисом та Зеленським створювали студію "Квартал 95".

У минулому брати Шефіри були авторами для декількох команд КВК та й самі грали у клубі веселих та кмітливих – на цьому підґрунті вони й познайомилися з нинішнім президентом. Однак, якщо старший брат Борис залишився у "Кварталі", молодший – Сергій пішов разом з другом працювати на Банкову. 

"Шефір для Зеленського наче старший брат. Він для президента такий собі ментор в хорошому розумінні слова, який психологічно підтримує. Нахманович каже йому свою думку зі сторони: вона може бути не фахова, але щира", –  описує Шефіра один із представників нинішньої влади. 

Через невизначений функціонал Шефіра, крім психологічної підтримки, перший помічник займається і делікатними для Зеленського питаннями. 

Наприклад, при потребі веде непублічні переговори з олігархами. Так, журналісти "Схем" неодноразово фіксували Шефіра, як той їздить в офіс Ігоря Коломойського, додому до Ріната Ахметова чи на день народження Ігоря Суркіса.

Ще один напрям, яким раніше непублічно займався перший помічник Зеленського – це енергетика. УП раніше писала про вплив Шефіра на роботу НАЕК "Енергоатом" та Одеського припортового заводу. 

Однак, як пояснюють джерела УП, за останні кілька місяців Шефіра дещо відсунули від впливу на президента та від енергетичних питань.

"Не можна сказати, що Єрмак це зробив спеціально, воно якось все сталось само собою. Сергій хворів перед цим, потім Андрій з президентом мали коронавірус, а Шефір підхопив після них. Його просто-напросто довго не було на місці", – розповідає один із членів Зе!Команди. 

Тож, поки Шефір не з’являвся в ОПУ, енергетикою зайнялися в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко та Андрій Єрмак, з яким у першого склалися досить хороші відносини. 

Кирило Тимошенко – менеджер з підготовки локацій 

Перший заступник глави Офісу президента Кирило Тимошенко може слугувати рольовою моделлю успішного чиновника часів Зеленського.

 

До знайомства із майбутнім президентом Тимошенко також займався "відосиками": тільки Зеленський був тим, кого знімали, а Тимошенко тим, хто це робив.

Однак після приходу на Банкову все стрімко змінилось. Тимошенко, який починав із медійного супроводу роботи президента, досить швидко перекваліфікувався на куратора "Великого будівництва", почав цікавитись ігорним бізнесом, транспортом та іншими сферами з великими оборотними бюджетами.

На кожен із напрямків Тимошенко має відповідального радника. Наприклад, за "Велике будівництво" відповідає соратник дніпропетровського губернатора Резніченка Юрій Голик, за "ігорку" – колишній режисер Борис Баум. 

За рахунок активності і вміння вибивати бюджети на свої проекти, заступник Єрмака дуже швидко став головним "менеджером з локацій" для піару і регіональних поїздок Зеленського перед місцевими виборами. Усі школи-садки-лікарні-дороги-шматки мостів, які відкривав президент, були здані під контролем Тимошенка.

Тож не дивно, що за кілька днів після місцевих виборів саме йому віддали регіональну політику Офісу президента, прибравши із цього напрямку колись близького друга президента Сергія Трофімова.

Ставши першим заступником Єрмака, Тимошенко почав набирати забагато апаратної ваги, так що в Офісі між ними з’явилась відчутна напруга.

"Тут одна просто, у Єрмака є одна головна задача  президент. Все інше його мало цікавить. І приходять якісь міністри, депутати і так далі до Єрмака, а у нього нема часу для них. До Тимошенка можна спокійно записатись, у нього в приймальні завжди купа народу товчеться", – розповідає один із колег Тимошенка.

"Там же у мажоритарників питання зазвичай на копійку, а вони потім вдячні. І міністри шукають, як їм працювати з Офісом нормально. Тому всі задоволені", – додає співрозмовник.

Така активність Тимошенка не може не звертати на себе увагу і його начальника, якого напружує надмірний ріст впливовості підлеглого, і інших гравців.

"О, зараз Кирил Тимошенко один із об’єктів найбільшого інтересу для всіх правоохоронців. Мабуть, ні за ким іншим стільки служб одночасно не стежать. Він курує величезні бюджети, і всі силовики чекають на свій "золотий момент". Але поки якось не дочекались", – розповідає співрозмовник УП з числа топ-керівників силових відомств. 

Юрій Костюк – креативний продюсер

Юрій Костюк – один із найкреативніших представників нинішньої влади. Та і як могло б бути інакше з креативним продюсером серіалу "Слуга народу"?

В Офісі президента він відповідає за гуманітарний та культурний блоки. Оцінити ще одну грань творчості Костюка можна під час виступів президента Зеленського, адже саме заступник глави ОПУ відповідає за написання публічних промов президента.

Костюк не займається кадровими чи кризовими питаннями Банкової, але все одно користується значною довірою президента. Можливо, ще за старою пам’яттю як один із ключових сценаристів серіалу "Слуги народу". Може, як один із архітекторів перемоги Зеленського на виборах 2019 року, коли Костюк відповідав за креативні відео та передвиборчий блог Володимира Олександровича. 

Оскільки в ОПУ залишається все менше простору для креативу, джерела УП повідомляють, що Костюк обдумує, як піти з Банкової. За даними УП, заступник керівника ОПУ зараз розмірковує над можливістю податися на конкурс очільника Суспільного. 

Дмитро Разумков, Давід Арахамія – менеджери по роботі з масовкою 

Після дострокових виборів до Ради Володимир Зеленський отримав шанс перетворити свою аномально високу підтримку у реальну владу.

 

Для цього слід було вигадати механізм, який би дозволив ефективно менеджерити величезну фракцію, зібрану із випадкових, доти нічим не пов’язаних людей.

Крім того, із членів Зе!команди необхідно було обрати того, хто займе ключове в системі влади місце глави Верховної Ради.

За великим рахунком, у Зеленського спершу особливо не переймались останнім питанням. Посаду віддали Дмитру Разумкову, який віддувався за Зеленського на більшості ефірів під час кампаній 2019 року і був ідеологом новоствореної партії. 

У той час глава Офісу Андрій Богдан вибудовував вертикаль влади, де всі рішення ухвалює президент, а парламент і уряд просто виконують функцію реалізації цих рішень. Тобто не суть важливо було, хто керуватиме Радою чи Кабміном, однаково головним буде Зеленський.

Певний час така схема і справді працювала, отримавши назву "турборежиму". Поступово депутати-ноунейми почали обростати політичними зв’язками, їхній життєвий бекграунд зганяв їх у неформальні групи ПавлюкаКоломойського тощо.

До другої річниці обрання Зеленського його політсила фрагментувалась настільки, що президент, який раніше одноосібно визначав склад перших двох своїх урядів, не може добитись призначення навіть одного міністра.

На цьому тлі різко виросло значення кількох людей із верхівки "Слуги народу". Найперш – спікера Ради Дмитра Разумкова. В умовах, коли єдності і динамічності прийняття рішень уже немає, він піддався спокусі перетворити свою номінальну владу глави парламенту у реальний політичний вплив. 

Разумков демонстративно дистанціюється від різних "ефектних" ідей команди Зеленського, як то "5 запитань" чи санкції проти "каналів Медведчука". Паралельно спікер не втомлюється їздити в регіональні поїздки. 

І хай часом Кирило Тимошенко не лінується зривати Разумкову зустрічі та заходи в областях, спікер усе вище посувається в опитуваннях електрольної підтримки.

"Разумков давно грає свою гру. Ми кілька разів слідкували за тим, як Руслан Стефанчук веде засідання і розуміємо, що він міг би замінити Разумкова. Руслан, як не як, представник президента в Раді. Але просто звільнити Діму ми не можемо теж. Він мусить щось таке зробити, щоб можна було пояснити його зміну", – розповідає один із керівників "Слуги" в розмові з УП.

Дії Разумкова спрямовані на те, щоб політично відбудувати себе і не зробити нічого такого. 

У ситуації, коли спікер веде завуальовану власну гру, критично постало питання керованості президентської фракції. У Зеленського довго шукали якусь формальну модель управління, створили навіть додаток, який ранжує депутатів за показником ефективності і лояльності. 

Найбільш ефективним виявився старий добрий наганяй, за який станом на весну 2021 року відповідає глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.

"Давид постійно на зв’язку з президентом, часто на Банковій засідає, включений у всі питання. Коли сесійний тиждень, то вони з Зеленським на постійному зідзвоні. Давид всім переказує позицію Зе і відповідає за те, щоб фракція голосувала, як слід", – розповідає один із топів "Слуги".

Паралельно із Арахамією відповідає за збір голосів і партійне будівництво, є Олександр Корнієнко, який замінив Разумкова на посту лідера партії "Слуга народу".

Денис Шмигаль – реквізитор 

Іншою людиною, яка, за законом, наділена величезною владою, але у системі влади часів Зеленського виконує досить номінальну функцію, судилося стати прем’єр-міністру.

 

Глава першого уряду Зеленського Олексій Гончарук спокійно мирився із тим, що за рівнем впливу не відрізнявся від звичайного заступника глави ОПУ. По суті і по формі прем’єр Гончарук був швидше підзвітним Богдану чи Зеленському, ніж парламенту, як записано в Конституції.

Коли ж Богдана на посту глави ОПУ змінив Єрмак, то за якийсь місяць відбулась і ротація Кабміну. Однак люди в кріслах міністрів змінились, а загальна логіка функціонування влади – ні.

Як і до того, Кабмін виконував роль не драйвера змін та творця стратегії розвитку країни, а реалізатора ідей президента та його оточення.

Яскравою характеристикою такої позиції були, наприклад, ситуації, коли депутати і навіть глави парламентських комітетів не могли добитись зустрічі з профільними міністрами. А коли починали нагадувати тим, хто їх призначив, отримували на горіхи з Банкової.

"Шмигаль насправді ідеальний прем’єр для Зеленського. Зеленський йому дзвонить, ставить задачу і той виконує без лишніх запитань. Навіть якщо цього робити стратегічно не можна, але президент вимагає, Шмигаль розіб’ється в кров, але буде робити", – характеризує роботу свого шефа один із членів уряду.

Додаткових рейтингових очок Шмигалю в очах Зеленського додає ще й неконфліктність прем’єра і намагання уникати апаратних воєн.

"Ну як, наприклад, Шмигалю воювати з Єрмаком? Той постійно з президентом, його не можна переграти ззовні, сидячи в уряді. Тому Шмигаль намагається не втручатись у внутрішні розбірки на Банковій, якщо тільки його туди не намагаються спеціально втягнути. Тоді він приходить до президента і каже, що "от така історія, я бачу, куди мене ведуть, але я тут ні до чого", – розповідає в розмові з УП один із членів найближчого оточення прем’єра.

В той же час, як показують останні події в уряді, Шмигаль всередині Кабміну навчився протискати потрібні йому рішення і витискати непотрібних людей, як, наприклад, в.о. міністра енергетики Юрія Вітренка.

Останній за протекції Єрмака мав стати віце-прем’єром. Непублічно точились розмови, що Банкова придивляється до Вітренка як до ймовірної заміни для чинного прем’єра. Крім того активність Вітренка останніх тижнів могла принести ризики для активів ДТЕКу Ріната Ахметова, де не так давно працював Шмигаль.

"Вони дуже філігранно все розіграли: забрали у Вітренка з підпорядкування Енергоатом і Гідроенерго, Шмигаль у газових питаннях став на стороні "Нафтогазу" і Коболєва, у якого війна з Вітренком тощо. І виходить на публіку прем’єр за Вітренка, але реально повідрізав йому всі важелі впливу. Тепер Вітренко серйозно думає іти з уряду, уже майже все готово", – розповідає один із впливових депутатів "Слуги народу".

Іван Баканов – відповідальний за спецефекти 

Голова Служби безпеки Баканов для Зеленського в першу чергу є другом дитинства. Якщо подивитися збоку, то навіть важко уявити, як цим двом вдалося потоваришувати. Зеленський – рухливий, енергійний, емоційний. Баканов повна його протилежність – закритий і флегматичний. 

 

До того, як Зеленський став президентом, Іван Геннадійович ні дня не працював в структурах СБУ чи інших правоохоронних органах. Він був юристом студії "Квартал 95". 

На посаді голови Служби безпеки він став лейтенантом Бакановим – і далі залишається непублічним. Майже не дає інтерв’ю, а якщо і спілкується з журналістами – то лише на поодиноких ток-шоу, на кшталт "Право на владу" чи "Свобода слова". 

Новини про голову СБУ так само з’являються нечасто і в основному не в контексті його трудової діяльності, а, наприклад, то відвідин Бакановим дня народження Суркіса, то відпочинку на суперелітному гірськолижному курорті Куршавель

Єдиний, хто чує Баканова у щоденному режимі – це президент Зеленський. У нього з главою СБУ окремий трек відносин, в якому немає місця навіть таким людям як Андрій Єрмак. Останнього дратують постійні чутки, що саме Баканов може очолити ОПУ, якщо у Зеленського виникне потреба звільнити нинішнього главу. 

Попри дратівливість цього питання для Єрмака, Баканов і Зеленский перебувають на постійному контакті, при тому це не обов’язково комунікації по закритому з’язку, а й банальні зідзвони через месенджери. 

Врешті, саме голова СБУ від початку був для президента людиною, якій він може зателефонувати щодо будь-якого "чорта". 

Станом на весну 2021 року саме Баканов і його Служба продукує для Зеленського головні політичні спецефекти у формі матеріалів на Козака-Медведчука, списків компаній з орбіти олігархів, на основі яких запроваджують санкції, блокування продажу "Мотор-Січі", затримань колишніх героїв типу Семена Семенченка тощо. 

Тобто Зеленський і далі телефонує Баканову по "цих чортах", а завдяки старанням РНБО список "чортів" регулярно розширюється.

Олексій Данілов – постановник піротехніки та трюків

Запит на відновлення справедливості, на боротьбу з олігархами і ворогами держави був одним із основних нервів передвиборчої кампанії Зеленського. 

Однак, за його власним зізнанням, після обрання президентом він не без здивування з’ясував, що від обіцянки покарати попередників до її реалізації лежить складний і тернистий шлях, який проходить між купленими правоохоронцями, балансами кланових інтересів в прокуратурах, ринком вільного продажу матеріалів будь-яких кримінальних справ та забетонованим статус-кво у судовій системі.

По суті стара система огородила себе потужною захисною стіною із договорняків і бюрократичних переплетінь, пробитись крізь яку неможливо. Навіть якщо ти президент.

На початку 2021 року, коли Зеленський готувався до другої річниці обрання, у нього з’явився несподіваний союзник, який запропонував механізм обходу згаданої стіни. 

Ім’я цього союзника Олексій Данілов. Саме він зумів переконати президента, що санкційні удари дозволять зрушити ситуацію з мертвої точки. Це швидко, досить ефективно і надзвичайно ефектно. 

"Данілов сам всі ці історії збирає. Він ходить між усіма структурами, збирає різні теми, а потім приносить Зеленському це у вигляді пакетів санкцій. Вова давно шукав, як це все робити: повертати ліцензії на надра, щемити "русских". І Данілов зі своїми ідеями вчасно зайшов", – розповідає один із наближених до президента членів Зе!команди.

Водночас серед членів РНБО, і не лише у спікера Дмитра "утримався" Разумкова, бурхлива активність Данілова викликає все більше побоювань.

"Силовики на РНБО уже прямо питають, що може давайте підемо шляхом кримінальних справ, бо нас явно заносить, потім доведеться відповідати. Але Зеленському подобається Данілов зі своїми санкціями. Хоча це може погано закінчитись", – розповідає один із членів РНБО.

Багато хто із юристів та колишніх чиновників  киває в бік закону про люстрацію та інших подібних ініціатив, які мали короткостроковий позитивний ефект, але після рішень ЄСПЛ дуже дорого коштують державі.

"Ми між собою уже жартуємо, що головне не потрапити у протокол засідання, щоб твоє прізвище не називали. Потім в суді легше буде відкручуватись", – жартує інший учасник останніх засідань Радбезу.

Арсен Аваков – запрошена зірка постановки "Ангели і демони", відповідальний за декорації 

Арсена Авакова важко назвати членом команди Зеленського. Союз з Аваковим – вимушений спадок ситуативних союзів під час виборчої кампанії. 

Вічний глава МВС  – чужий оточенню Зеленського і по настрою, і по масштабу схем, які здатен втілити.

 

Зовні видається, ніби становище Авакова ніяк особливо не змінилось з часів Порошенка, але це в корені не так.

Як переказують люди, які спілкуються з міністром, він сам свою ситуацію описує фразою подібного змісту: "Порошенка можна було просто посилати, а тепер доводиться всіх заколисувати, обнімати і м’яко казати "ні".

Втім, Аваков сам став такою собі Ахіллесовою п'ятою для Зеленського після їхнього спільного брифінгу  щодо справи Павла Шеремета у грудні 2019 року. Тепер при кожній слушній нагоді президенту згадують цю історію, оскільки версія слідства все ще викликає безліч питань з боку суспільства.

Крім того, Володимир Зеленський дуже ревниво ставиться до проявів реальної влади з боку інших гравців, будь то олігархи, міністри чи хто інший.

Саме тому президент час від часу влаштовує Авакову свого роду раптові перевірки, забираючи у того частину якихось активів чи впливу.

Наприклад, як в історії із закриттям нелегальних ігрових залів, які МВС роками "не помічала" за часів Порошенка, і які на вимогу Зеленського Аваков мусив закрити за кілька днів

Або арешт політичного соратника і товариша Авакова Сергія Пашинського, якого навіть глава МВС не зміг вигородити від затримання. Хай потім Пашинського і виправдав суд, але посидіти другу Авакова довелося.

Найсвіжіший приклад – пакет санкцій проти 19 газових компаній, які пов’язують із олігархом Павлом Фуксом.

"Аваков дуже здивувався, коли побачив цей список. У них із Фуксом все на мазях, а тут санкції. І головне, що йому ніхто не сказав. Але він з кам’яним обличчям проголосував "за" і все підписав", – розповідає один із учасників засідання РНБО.

Попри все це, Аваков один із тих членів уряду, під яким його крісло стоїть твердо.

"Ви знаєте, в Офісі не дуже люблять розумніших за себе, а ще більше не люблять сильних. А тут два в одному. Але що Авакову можуть зробити? І головне, хто конкретно йому насмілиться щось робити?" – пояснює УП впливовий представник чинної влади. 

Цікаво, що на початках "зеленої" влади вплив Авакова був пов’язаний із його дружбою з олігархом Ігорем Коломойським. 

Тепер же, коли стосунки дніпровського олігарха і криворізького президента остаточно зіпсувались, Аваков теж поступово дистанціюється і від Коломойського.

Що стосується не втрачених, а набутих друзів голови МВС, то на Банковій найбільше на цю роль підходить Сергій Шефір. Саме з ним Аваков досить швидко зумів побудувати довірительні стосунки. Так само близький до  глави МВС і секретар РНБО Данілов.

Натомість ніяк не складаються стосунки з главами Офісу Зеленського. І якщо з Богданом він просто не міг ужитись, то з Єрмаком у Арсена Борисовича уже тривала "холодна війна". 

Найсильніший козир Авакова – це можливість контролювати вулицю. 

Президент та його оточення дуже чутливі до будь-яких протестів. Події ж останніх тижнів показують, як цим може користуватись глава МВС. 

Попри те, що якраз Аваков є для більшості активістів уособленням зла, по суті, саме він визначає, якими будуть умовні декорації в новинних сюжетах: "режим Зеленського б’є мирних протестуючих" чи "безконтрольні активісти громлять будівлю Офісу президента". 

Десь між цих двох екстремумів і перебуває те, що називається вплив Авакова.

Ірина Венедіктова – помічник із виготовлення бутафорії

Венедіктова стала генпрокурором завдяки своїй наполегливості на попередній роботі в ДБР. Якщо конкретніше: наполегливістю готувати підозри Петру Порошенку, які не хотів підписувати генпрокурор Руслан Рябошапка. 

 

"Те, що було запропоновано підписати – це насправді юридичний "треш", який не витримує критики", – скаржився після свого звільнення Рябошапка. 

За великим рахунком, в.о. керівниці ДБР доводила Зеленському і його оточенню, що на відміну від Рябошапки, її рука не здригнеться підписувати підозри будь-кому – навіть якщо мова йде про колишнього президента. 

Інша причина, чому Венедіктовій вдалося перейти працювати на Різницьку – це підтримка Андрія Єрмака, якому точно не подобався генпрокурор, що дружить з Андрієм Богданом. 

На посаді генпрокурора Ірина Валентинівна не стала частиною найближчого оточення Зеленського, але відносини з президентом в неї достатньо хороші. Вони спілкуються, регулярно зустрічаються на Банковій і навіть можуть говорити без зайвих вух. У той же час вона підтримує гарні відносини і з Єрмаком, і з Шефіром, і з Бакановим. 

Нічого особливого проти волі Банкової Венедіктова не робить. Від слова зовсім. Якщо є необхідність, забере справи Татарова у НАБУ, передасть до СБУ…

За час її прокурорства проти Порошенка і відкрито декілька десятків проваджень. Проте п’ятий президент продовжує ходити у Верховну Раду, купив телеканал та залишається головним опозиціонером і подразником для Зеленського. 

Натомість, у справі "Приватбанку" справи пішли набагато краще. Так, підозру оголосили екс керівнику правління банку Олександру Дубілету та його заступнику Володимиру Яценку, літак якого правоохоронці екстрено посадили у Борисполі. Та зрештою, Яценка випустили під заставу, а Дубілета оголосили у міжнародний розшук

Сильна сторона Ірини Валентинівни – вміння знаходити спільну мову з усіма незалежно від партійних кольорів, коли це необхідно. Наприклад, за останній час вона зуміла вибудувати комунікацію не тільки з ОПУ, депутатами "Слуги народу", але й з майже всіма фракціями парламенту. 

Олег Татаров – "портной", "шиє" мундири

Татаров з’явився в Офісі президента влітку минулого року якось непомітно і без зайвих знайомств з громадськістю. 

Зрештою, а як інакше можна було призначати заступником керівника Офісу людину, яка у часи Майдану публічно захищала "беркутівців" і отримувала звання "Заслуженого юриста" з рук Віктора Януковича?

На Банковій Татаров відповідає за правоохоронний блок та координує свою діяльність з Андрієм Єрмаком.

"Єрмак бачить в Татарові щось типу "технократа". Він непублічний і чітко виконує поставлені задачі. Його всі знають, він всіх знає і корисний тим, що нам не треба бігати зайвий раз до Авакова. Олег може привідкрити справу, призакрити і це полегшує нам всім роботу", – пояснює на умовах анонімності один із представників чинної влади. 

"Він не тільки у МВС, він може ще щось в прокуратурі помогти, наприклад. Плюс Олег займається антикорупційною реформою – у нього там з Красносільською (голова антикорупційного комітету – УП) різні дискусії бувають", – додає співрозмовник. 

Як вдалося з’ясувати УП, заступник керівника ОПУ – не перша посада, яку пропонували Татарову. Минулої весни Офіс президента лобіював призначення Татарова заступником генерального прокурора. Однак, зі слів співрозмовників у правоохоронних органах, проти його призначення категорично виступила Венедіктова. 

Наприкінці минулого року Татаров потрапив у гучний скандал. НАБУ підозрювало заступника Єрмака у тому, що в 2017 році той, будучи адвокатом сумнозвісного забудовника Максима Микитася, був причетний до фальсифікації експертизи МВС на користь свого клієнта. НАБУ навіть оголосили йому підозру, однак згодом справу передали до СБУ, яку так і не довели до суду. 

Татаров і далі спокійно курує правоохоронний блок в Офісі президента. 

"Чому ми тримаємось за Татарова? Складно сказати. Єрмак бачить у ньому якусь альтернативу Авакову і Смирнову теж. Зі Смирновим же у них страшні контри, що в Татарова, що в Єрмака", – розповідає не під запис один із підлеглих Єрмака. 

Андрій Смирнов – теж "портной", "шиє" мантії

Адвоката Андрія Смирнова на роботу в ОПУ привів інший колишній адвокат, на той момент голова Офісу Андрій Богдан. Свого часу вони обоє були захисниками Геннадія Корбана

Сьогодні Смирнов є заступником голови Офісу та відповідає на Банковій за суди. 

"Крім судів Андрій займається перевіркою складних законів, антикорупційною реформою, у кризовій ситуації його підключають, щоб він висловлював свою думку", – пояснює один із впливових нардепів "Слуги народу". 

Смирнова часто називають "людиною Богдана", що створює йому чимало проблем у роботі з Єрмаком. Хоча він, скоріше був близький до Андрія Портнова, як і Татаров.

 

 

Але це було раніше. Зараз, за даними УП, у Смирнова серйозний конфлікт з Портновим. 

"Коли Єрмак чистив всіх "богданівських", то Андрій ледь не публічно відрікся від Богдана і на справах доводив команді, що не є його людиною", – каже УП один із ключових членів Зе!Команди. 

"Смирнов такий "богданівський", що у всіх справах проти Богдана є його слід", – додає співрозмовник у керівництві силових органів. 

У заступника керівника ОПУ з судових питань також доволі натягнуті стосунки зі своїм колегою Татаровим. 

З одного боку, Татаров вважає, що саме Смирнов допомагав НАБУ і намагався "злити" його у справі Микитася. 

З іншого боку, зуб на Смирнова має Єрмак, бо думає, що той медійно працював проти нього і його кума Миколи Тищенка через чорного технолога Володимира Петрова. Справа в тому, що Смирнов є другом і адвокатом Петрова.

"Там ціла війна. Ми її жартома називаємо татаро-портновським ігом", – розповідає співрозмовник у Зе!команді.

Також в ролях:

Микола Тищенко – відповідальний за буфет

Юлія Мендель – SMM-спеціаліст, відділ стабілізації курсу валют

Михайло Подоляк та Олексій Арестович – випадкові люди в кадрі

Українська Правда

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...