App Store Google Play

Два роки Православній церкві України. Підсумки і виклики

09.02.2021 10:00
Два роки Православній церкві України. Підсумки і виклики

Минулого тижня відбулась важлива подія на ниві українського духовного фронту, яка не заслужено була обділена увагою медіа простору.

3 лютого вірні Православної церкви України святкували другу річницю інтронізації Митрополита Епіфанія. Саме цього дня два роки тому, відроджена ПЦУ отримала свого очільника, під керівництвом якого розпочала не простий етап свого становлення.

Звісно, два роки дуже малий період, але вже можна підбити перші проміжні результати діяльності Церкви.

Структура Православної церкви України

ПЦУ проходить досить складний етап об'єднання на своїй платформі діючих православних церков. Нагадаю, згоду перейти надали парафії УПЦ КП, УАПЦ і окремі парафії УПЦ МП.

Об'єднавчий процес триває, але вже бачимо як розростається новоутворена церква.

Сьогодні вона складається з 44 єпархій, які в Україні об'єднують понад 7 тисяч парафій, близько 80 чоловічих та жіночих монастирів.

При церкві працює 9 вищих духовних навчальних закладів, у яких навчається 1050 студентів. Заклади співпрацюють із Кафедрою культурології, релігієзнавства та теології Чернівецького національного університету ім. Федьковича.

Служіння в ПЦУ здійснюють понад 4,5 тисячі кліриків, зокрема 60 архієреїв, з них 47 – єпархіальних.

Довіра українців до ПЦУ

Всі соціологічні дослідження засвідчують, що до православного віросповідання в Україні належать за різними оцінками від 65 до понад 75% опитаних.

Більшість з тих, хто визначився зі своєю конфесійною та юрисдикційною належністю, декларують свій зв'язок з Православною церквою України. Таких за даними Центру Разумкова 32%.

В усіх регіонах, окрім Сходу, число прихильників Православної церкви України істотно переважає число прихильників Московського Патріархату – навіть там, де діючі парафії ПЦУ знаходяться у меншості.

Серед опитаних православних ідентифікація себе саме з Православною церквою України у порівняні з минулим роком виросла на третину.

Однак слід відзначити, що стабільно великим є число тих, хто декларує себе "просто православними". Особливо багато таких на Сході та Півдні України – більше половини від усіх православних.

Тож можемо констатувати, що наразі новостворена церква лідирує за рівнем довіри серед українців – понад 30%.

Є ще один показник на який хотів би звернути увагу – ПЦУ "молода" церква не тільки за віком, але й за середнім віком серед прихожан. Віруючих віком від 18 до 39 років у її структурі – 35%. У той час як у її головного конкурента УПЦ МП цей показник становить лише 25%.

Участь у війні з Росією

Відроджена Православна церква відіграє одну з ключових ролей у боротьбі на духовному фронті з "русским миром". Водночас її служителі приймають активну участь у війні з Росією на Донбасі.

132 священники ПЦУ перебувають на штатних посадах у статусі цивільних працівників у Збройних силах, Національній гвардії, Державній прикордонній службі, інших військових формуваннях, взаємодіють із добровольчими, волонтерськими та ветеранськими об'єднаннями.

Близько 300 священників у статусі капеланів резерву на волонтерських засадах працюють з військовослужбовцями, добровольцями, ветеранами та їхніми родинами.

В умовах тривалої війни Російської Федерації проти України, праця капеланів є життєво необхідною та високо цінується і у війську, і в суспільстві.

Нещодавно відбулося реформування структури Синодального управління військового духовенства, до його роботи залучено низку досвідчених капеланів.

Митрополит Епіфаній

Варто зазначити, що діяльність предстоятеля має позитивну оцінку як всередині Церкви, так і в суспільстві. Серед українських релігійних діячів Епіфаній користується найвищим рівнем довіри (44,3%), яка у порівнянні з минулим роком зросла на 5,6%. Серед вірних ПЦУ предстоятелю довіряють 83,2%, а не довіряють лише менше 3%. Серед прихильників УГКЦ йому довіряють понад 70% і навіть 38% довіряють йому серед прихильників Московського патріархату в Україні. Такі цифри свідчать, що всі намагання зовнішніх чи внутрішніх сил розхитати Православну церкву України, підірвати авторитет її предстоятеля – штучні й безуспішні, не мають ані реальної бази, ані підтримки.

Томос

35% населення України підтримують надання томосу ПЦУ, за даними Центру Разумкова.

Завдяки Об'єднавчому Собору і томосу про автокефалію відкрилися для ПЦУ нові можливості для взаємодії з братніми Помісними Церквами. Торік у жовтні до числа церков, які послідували томосу про автокефалію і встановили повне канонічне та євхаристійне спілкування з ПЦУ, долучилася давня і славна Церква Кіпру.

За два роки існування ПЦУ отримала більше визнання серед інших помісних церков, ніж за попередні сто років боротьби за розбудову і утвердження своєї автокефалії.

Православну церкву України офіційно визнали чотири церкви – Константинопольська, Александрійська, Кіпрська та Елладська.

Ще дві провели перші співслужіння з ієрархаму ПЦУ або поминали в диптиху її предстоятеля – Болгарська православна церква і Православна церква чеських земель і Словаччини.

Тривають переговори з Антіохійською, Єрусалимською, Польською, Грузинською та Албанською церквами.

І лиш Російська та Сербська оголосили, що не визнають ПЦУ.

Однак у такому повільному процесі визнання не має жодних проблем. Одразу очікувалось, що тотального визнання ПЦУ не буде, тому що церква тривалий час перебувала в ізоляції, її не випускали на міжнародну арену, не було знайомства навіть на рівні архієпископів - цими лаврами користувалися лише ті, хто був частиною РПЦ.

Зараз триває процес знайомства з новою церквою. Кількість церков, які визнають ПЦУ, з року в рік буде збільшуватися.

Для порівняння, від моменту проголошення свого патріархату в Росії і до його визнання минув 141 рік.

Виклики

Один з найголовніших викликів, який стоїть перед відродженою церквою - це завершити процес перереєстрації громад, які оголосили, що мають бажання перейти до ПЦУ.

На місцевому рівні склалась ситуація, коли після того як громади храмів передають всі необхідні документи до обласних державних адміністрацій, останні активно блокують переукладання нових договорів.

Є інформація, що цей процес блокує один із заступників Офісу президента, який є вірним УПЦ МП.

Наразі лідерами із блокування перереєстрації виступають Вінницька і Черкаські області – у кожній області понад 200 парафій.

Гостро відчувається як нестача кваліфікованих кадрів, так і невпорядкованість питань соціальних гарантій і матеріального забезпечення капеланів. Незважаючи на всі завіряння з боку держави, ці питання не вирішуються.

Ще одна небезпека – скасування Конституційним судом закону 2662, який передбачає обов'язок релігійних організацій, що мають свій керівний центр у країні-агресорі, тобто в Російській Федерації, у своїй офіційній назві вказувати приналежність до такого релігійного центру.

Звісно це не всі виклики, які має долати відроджена церква. Але маємо констатувати, що з отриманням томосу і створенням церкви фактично завершився процес національного самоусвідомлення та становлення національної ідентичності українського народу.

І останні два роки були лише першим маленьким кроком на великому шляху становленні відродженої Православної церкви України.

Gazeta.ua

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Я знаю, що серед наших читачів дуже багато щирих патріотичних українців, яким не байдуже майбутнє країни. Я також знаю, що далеко не всі з цих людей зараз зі зброєю на фронті (і на це є...
Нинішня російсько-українська доволі специфічна. Противники часіше бачуть одне одного в інтернеті, ніж в прицілі.Вперше я про це задумався, коли восени 2015-го влетів у окоп після дивного прильоту воро...
Нам не вірили, що Московія - ворог, а москвини - геть не братський народ.Нам не вірили, що вони вдерлися до Криму і Донбасу не через Майдан, Яроша і Порошенка, а через імперську пиху та бажання нашої...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Як ми облаштуєм «Расію»

Коли ми переможемо, коли армія Москви зазнає неминучого військового розгрому, а терен сучасної держави Україна буде звільнено від окупантів, ми маємо спільно з усім цивілізованим світом не лише здійсн...