App Store Google Play

Українці не довіряють правоохоронцям - дослідження

03.09.2020 12:30
Українці не довіряють правоохоронцям - дослідження

Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить  -52%, директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника – -41%, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького – -40%, Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової – -39%, в.о. голови Державного бюро розслідувань Олександра Соколова – -33%, голови Служби безпеки України Івана Баканова –  -30%. Про це повідомляє Дніпроград з посиланням на Фонд "Демократичні ініціативи".

Водночас значна частка громадян взагалі не знає, хто очолює ті чи інші правоохоронні органи. Найбільш упізнаваним є Арсен Аваков – про нього нічого не чули всього 3% респондентів, а найбільш невідомим є в.о. голови ДБР – про Олександра Соколова нічого не знають 37% опитаних.

В оцінках керівництва всіх згаданих правоохоронних органів простежується залежність між позитивною оцінкою та політичними уподобаннями громадян. Найбільш позитивно до керівників правоохоронних структур ставляться виборці «Слуги народу», а найгірше – прихильники «Опозиційної платформи – За життя», за винятком «Європейської солідарності», чиї виборці найгірше ставляться до СБУ та Офісу Генерального прокурора.

СБУ має більший запас довіри як спецслужба, водночас оцінка керівника СБУ суттєво нижча за довіру. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.

Керівники, які були призначені вперше за президента Зеленського (Баканов та Соколов), менш відомі та мають кращий баланс оцінки, ніж керівники, що були призначені до Зеленського (Аваков та Ситник). Таким чином, можна стверджувати, що позитивна оцінка керівників СБУ та ДБР є великою мірою авансом від прихильників Зеленського. За відсутності результатів їхньої роботи з часом баланс позитивних та негативних оцінок погіршуватиметься.

Низька довіра до прокуратури та САП впливає на низьку оцінку діяльності керівників цих структур. Тобто, громадяни загалом не сприймають прокуратуру та САП як правоохоронні органи, незалежно від того, хто їх очолює. Тому зміна кадрів не змінить ставлення громадян. Швидше за все, потрібні більш вагомі докази того, що система прокуратури докорінно змінюється на краще.

Думка громадян стосовно змін у безпеці та громадському порядку за 12 останніх місяців (з червня 2019 р. по липень 2020 р.) розділилася. 43% опитаних вважають, що змін взагалі не було, а 44% – відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю.

У регіональному розрізі можна побачити, що найбільш негативно оцінюють зміни загалом в країні жителі південних областей (59%), а тих, хто вважає, що нічого не змінилося, найбільше в західних областях 52%.

Водночас, коли мова йде про безпеку та порядок у містах та селах вже 59% опитаних вважають, що ситуація не змінилася протягом останнього року, тільки 25% нарікають на погіршення ситуації, майже 12% заявляють, що ситуація покращилася, а майже 4% не визначилися.

Відповідаючи на запитання про стан безпеки та громадського порядку поблизу свого помешкання (мікрорайону чи по сусідству), 64% українців відзначили відсутність змін на краще чи на гірше, 21% нарікав на те, що ситуація погіршилася, 11% опитаних вважають, що ситуація покращилася, а решта (4%) – не відповіли.

Загалом на заході країни склалася найбільш спокійна ситуація в сенсі низького рівня сприйняття загрози для безпеки країни в цілому та загрози для життя у громадах.

Мешканці південних регіонів частіше за інших нарікали на негативні зміни у сфері безпеки  та порядку  загалом у  країні, водночас у своїх громадах та поблизу своїх помешкань саме вони найчастіше відзначалися зміни на краще за останні 12 місяців.

Варто також відзначити, що позитивні зміни у безпеці та громадському порядку в населених пунктах проживання частіше за інших відзначали респонденти з міст із населенням від 100 тис. до 1 млн та сільської місцевості, тоді як найгірші оцінки частіше давали респонденти з міст-мільйонників.

Найбільша соціальна напруженість у зв’язку із погіршенням стану безпеки та громадського порядку спостерігається у східних областях: саме у мешканців Сходу низькі оцінки безпеки в країні загалом поєднуються з низькими оцінками безпеки в соціальному середовищі, де вони проживають. Тобто поступове чи раптове погіршення криміногенної обстановки на сході України може бути використане для навіювання громадянам думки про зв’язок між поганим управлінням країною, станом війни та відсутністю порядку і безпеки в населених пунктах.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...