App Store Google Play

Справа Шеремета: метаморфози обвинувачень і пропаганда

27 Серпня 10:00
Справа Шеремета: метаморфози обвинувачень і пропаганда

Розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета завершене. Принаймні, на цьому наполягає Національна поліція та прокуратура: ще у травні цього року вони заявили про завершення досудового слідства, а у серпні передали до Шевченківського райсуду Києва обвинувальний акт, який судді 25 серпня вирішили прийняти у роботу. Вже призначені дати перших засідань – 4 та 28 вересня. Також відомо, що розглядатиме справу суд присяжних. А головуючою буде суддя Майдану Оксана Голуб, яка під час Революції гідності позбавляла протестувальників права керувати автомобілями. На лаві підсудних опинилося троє людей: волонтер, музикант і службовець Сил спеціальних операцій Андрій Riffmaster Антоненко; волонтер, військовий медик, дитячий лікар Юлія Кузьменко; військовий медик, молодший сержант 25-ї повітряно-десантної бригади Яна Дугарь. Люди, яких майже рік тому затримали за підозрою у вбивстві. Щоправда, вже з перших тижнів версія їхньої причетності до злочину погано трималася купи. І станом на серпень ситуація не змінилася.

Нагадаємо, 12 грудня минулого року відбувся брифінг міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, на якому виступало керівництво Нацполіції. Також до журналістів вийшли тогочасний генпрокурор Руслан Рябошапка та президент Володимир Зеленський, який заявив, що «отримав відповіді» на низку питань. Присутнім демонстрували записи з камер спостереження, зроблені в ніч перед убивством. Говорили про експертизу ходи, аби довести провину підозрюваних. Більше того, заступник Авакова Антон Геращенко встиг заявити, що вона унікальна для кожної людини, фактично – як «відбитки пальців». Подібні тези озвучували й через кілька днів після брифінгу в ефірі одного з загальнонаціональних телеканалів під час ток-шоу.

За першою версією слідства, існувала злочинна група, до якої входили згадані Антоненко, Кузьменко і Дугарь. Головним у ній нібито був Антоненко. Він же, за версією слідчих, вирішив вбити відому людину для збурення масових протестів у країні. За ціль обрали Павла Шеремета. Дугарь, як переконує слідство, займалася «розвідкою місцевості»: ходила вулицями і фотографувала камери спостереження. Антоненко, як вважають у Нацполіції, мав житло неподалік, яке стало «базою» для злочинців. Вибухівку під авто журналіста нібито закладали Антоненко й Кузьменко. Остання, у версії слідства, також здійснила підрив автомобіля. Щоправда, якщо подивитися на подальші події, то мета, яку поліція приписала затриманим, так і не була досягнута: масових, багатотисячних протестів так і не відбулося.

Питання до версії Нацполіції почали з’являтися ледь не з перших днів. Зокрема, захист фігурантів справи заявляв, що слідчі недбало ставилися до своєї роботи й копіювали текст підозри з інших кримінальних проваджень. Наприклад, відомою стала фраза про «захоплення ультранаціоналістичними поглядами» та «культивацію величі арійської раси». Ця теза фігурувала в підозрі «убивцям Шеремета». І ця ж фраза, наприклад, була у підозрі Віті Заверусі, яку звинуватили у нападі на автомобільну заправку 2015 року. На доказ того, що Кузьменко й Антоненко були прибічниками ультраправих ідей, слідство наводило… інтернет-меми. Наприклад, малюнки з Дідом Морозом, який зігує. Або ж портрети Гітлера з різними підписами.

Також слідство намагалося довести, що троє затриманих самотужки виготовили вибухівку. У Нацполіції припустили, що її робили на основі міни МОН-50. Під час судових засідань, на яких фігурантам справи обирали запобіжні заходи, прокуратура неодноразово згадувала, що такий вибуховий пристрій знайшли в Антоненка під час обшуків (насправді – макет міни, – ред.). Більше того, доказом вини музиканта, як вважає прокуратура, був той факт, що чоловік намагався макет міни приховати. Також на місці вбивства Шеремета нібито знайшли сліди гексогену та елементи ураження, які використовуються у цій міні (а також в інших вибухових пристроях, – ред.). Щоправда, у макеті, який забрали в Антоненка, елементи ураження були на місці. А сам музикант неодноразово пояснював, звідки у нього макет МОН-50 і чому він намагався його приховати.

«Мені цю штуку подарували під час одного з виступів у зоні АТО. Ми з музикантами там часто давали концерти і військові намагалися нам віддячити, дарували от такі мілітарні штуки. Я часто використовував цей макет як реквізит для фотозйомок. Хочу наголосити, що я за освітою музикант, працюю у прес-службі Сил спецоперацій. Я не пов’язаний із саперною справою. Цей макет МОН-50 ми використовували для фотозйомки на День сержанта. Тоді почався дощ. І всі речі, які у нас були, я згріб до купи, закинув у своє авто і відвіз додому. Макет міни я мав повернути до своєї військової частини, але не встиг: почалася відпустка. Коли ж у грудні біля дому мене зустріли якісь люди і почали говорити, що мене в чомусь підозрюють, я згадав про цей макет. І одразу уявив, які звинувачення можуть додати. Тому я просив винести його з квартири одного із знайомих. Я був знервований і, можливо, вчинив не зовсім правильно», – пояснював Антоненко 25 серпня під час судового засідання у Шевченківському районному суді Києва.

Допомагати із вибухівкою музиканту, волонтеру й медику нібито мало подружжя добровольців на прізвище Грищенки. Тим паче, що вони нібито причетні до спроби убивства бізнесмена Михайла Чекурака у м.Косів (місцеві ЗМІ звинувачують Чекурака в організації злочинної групи). Слідство вважало, що Грищенки заклали вибухівку під авто чоловіка. Але за півроку розслідування, як зауважують адвокати Антоненка, Дугарь та Кузьменко, згадки про Грищенків із справи зникли. До того ж, Грищенки не отримали у справі Шеремета жодної підозри. Захист Антоненка також додає, що з матеріалів справи зникли згадки про макет МОН-50 та ультранаціоналістичні погляди.

Натомість в оновлених підозрах з’явилися «невстановлені замовники». І саме вони вирішили вбити Шеремета нібито з «особистих мотивів», використавши музиканта, волонтера та медика. Крім того, якщо в першій версії слідства автомобіль журналіста підривала пані Кузьменко, то тепер це інша невстановлена особа. Захист Кузьменко ж неодноразово заявляв: і в ніч перед убивством, і в день убивства Кузьменко була із своєю сім’єю. Слідству знадобилося більше, ніж півроку, аби врахувати цей факт. Разом із тим, воно досі ігнорує алібі Антоненка й Дугарь.

Ще одна важлива деталь, на яку досі не дало відповідь ані слідство, ані прокуратура: всі троє фігурантів справи не були знайомі одне з одним 2016 року. Хіба що Антоненко спілкувався із Кузьменко, оскільки вона була свідком ДТП, у яке потрапив його син (автомобіль збив дитину музиканта). Крім того, Антоненко в інтерв’ю Тижню зізнавався, що не знав, хто така Дугарь до весни 2020 року і тривалий час думав, що це чоловік.

Також виникають питання до експертиз. А найбільше – до експертизи ходи, яку проводили за участі іноземного експерта Івана Бірча. Під час цього дослідження порівнювали ходу імовірних злочинців з відеозаписів камер спостереження та ходу офіційних підозрюваних, зафіксовану на відео 2019 року. Фактично, це порівняння зараз є одним із ключових доказів у справі. От тільки станом на серпень 2020-го не існує наукових доказів, що хода для кожної людини унікальна і є «відбитками пальців», про які говорив Геращенко. Також не існує єдиної методології, за якою такі дослідження мають проводитися. Більше того: існують застереження, які говорять про те, що такі експертизи можуть бути лише допоміжними доказами, але ніяк не основними. Наприклад, про це йдеться в англомовному підручнику для суддів виданому в Лондоні 2017 року «Forensic gait analysis: a primer for courts». На цю книгу, до слова, у своїх дослідженнях ходи Антоненка, Дугарь та Кузьменко посилається і вже згаданий експерт Бірч. Щоправда, досі не відомо, як саме за його участі відбувалася експертиза, чи був в іноземного експерта перекладач тощо. Аби з’ясувати ці деталі, адвокати офіційних підозрюваних намагалися зв’язати з Бірчем. Але марно.

«Ми намагалися зв’язатися з Бірчем. Однак мені він не відповідає. Адвокатам Антоненка він сказав, що йому заборонено з ними спілкуватися. Я звертався в Україні до п’яти різних експертних установ. І всі вони сказали, що провести експертизи ходи неможливо, оскільки методології не існує», – розповів 25 серпня після судового засідання журналістам адвокат Кузьменко Тарас Безпалий.

Крім того, слідство досі ігнорує питання адвокатів офіційних обвинувачених щодо експертизи зросту. Варто пояснити, що іще 2016 року проводили низку досліджень, під час яких визначили, що зріст чоловіка, який імовірно закладав вибухівку під авто Шеремета, 170-175 см з врахуванням взуття та головного убору. Зріст Антоненка без взуття й кепки – 180 см. Також на відео з камер спостереження видно, що зріст жінки, яка також закладала вибухівку, дорівнює зросту чоловіка. Проте в реальності Антоненко вищий за Кузьменко, за його ж словами, на 15 см. Свого часу вони навіть робили спільне фото у залі суду, аби це довести.

Так чи так, але за понад вісім місяців слідства ані поліція, ані прокуратура не навела жодного контраргументу на ці та інші зауваження захисту. Так само, як не з’явилося нових обґрунтувань, чому Антоненка й Кузьменко треба тримати у слідчих ізоляторах. Юлію вдалося звільнити під цілодобовий домашній арешт лише завдяки апеляційному суду, Антоненко досі за ґратами. Водночас, журналісти, які відстежують долю розслідування, зокрема з проекту «Слідство. Інфо», заявили, що слідчі намагаються фальсифікувати докази. Зокрема, підробивши маршрут руху реальних злочинців. Журналісти заявили, що люди, які закладали вибухівку під авто Шеремета, зникли в районі Львівської площі. Адже саме там востаннє пару злочинців бачили на записах камер спостереження. Натомість слідство переконує: злочинці ховалися у колишньому помешканні Антоненка на вул. Гончара. Втім, за словами адвокатів, воно мало придатне для таких цілей: адже йдеться про кімнату у 9 кв. м. у комунальній квартирі з великою кількістю сусідів.

Чи не єдиною спробою комунікації від Нацполіції можна вважати пропагандистський фільм, який показали в ефірі телеканалу 1+1 напередодні Дня Незалежності. Впродовж години поліцейські повторюють тези, які озвучувалися прокуратурою впродовж місяців судових засідань: тут і про спроби збурити масові протести, і про подружжя Грищенків. Також у фільмі експертом чомусь виступає колишній генпрокурор Святослав Піскун. Представники поліції заявляють, що суд визнав докази слідства допустимими, хоча судового розгляду по суті, під час якого і має прийматися таке рішення, ще не було.

Йдеться про те, що Антоненко потрапляв у поле зору слідства в інших справах щодо вибухів в Україні. Імовірно, йдеться про підрив опор ЛЕП до Криму, однак цей аргумент слідства захист Антоненка спростував ще взимку минулого року і довів, що музикант на той момент не був на місці події. При цьому, автори фільму не дають слова ані фігурантам справи, ані їхнім адвокатам. Хоч захист Антоненка, Дугарь та Кузьменко готовий надавати коментарі. На відміну від представників прокуратури, які радять журналістам з усіма питаннями звертатися до прес-служби Офісу генпрокурора.

Власне, можна було б сподіватися, що нові аргументи й докази у справі Шеремета суспільство зможе побачити під час розгляду справи по суті, який почнеться 4 вересня цього року за участі присяжних. Проте виступ прокуратури в суді 25 серпня, під час підготовчого судового засідання, дає підстави припустити, що ці сподівання марні.

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...