App Store Google Play

Росію переможемо не танками

27 Серпня 14:00
Росію переможемо не танками

Данілов не вперше висловлює репліки на тему COVID-19, котрі межують з конспірологією. Взимку, ще до появи результатів низки наукових досліджень і рапортів розвідок, він заявив, що вірус SARS-CoV-2 вийшов із лабораторій Китаю. Нинішня ж заява про біологічну війну пролунала в контексті теми про модерні технології війни та новітні озброєння. Котрі Україна мусить освоїти, якщо хоче себе захистити. Бо танками, стверджують експерти, за десять років вже ніхто не воюватиме.

«Ми не можемо сказати звідки»

«Задля того, щоб сьогодні зрушити з місця, потрібно зрозуміти, що світ перебуває в іншому стані та вимірі, ніж навіть рік тому, – каже Олексій Данілов на «круглому столі» «Технології асиметричної протидії зовнішній агресії» в Києві. – Ми всі з вами перебуваємо у стані першої біологічної світової війни».

Секретар РНБО не називає винуватців.

«Ми не можемо сьогодні сказати, звідки вона почалася, хто почав і як все це. Але ми бачимо наслідки. Сьогодні у світі не залишилося жодної країни, якої б не торкнулася ця війна, всі від неї потерпають. Ніхто ще не розуміє, якими будуть наслідки від цієї війни», – констатує Данілов.

Представник Радбезу зауважив: технології розвиваються настільки стрімко, що в сучасному світі шанси на мілітарну першість отримують аутсайдери. «Сьогодні кібербезпека, біологічна безпека, багато випробувань – є дуже-дуже потужними чинниками. Навіть ядерна зброя не буде в найближчі п’ять, сім, десять, двадцять років мати такий вплив, який має на сьогодні. Будуть зовсім інші види зброї, про які ми навіть не можемо здогадуватися», – коментує секретар РНБО.

Олексій Данілов прийшов на конференцію з даними рапорту, котрих, каже, ніхто ще не бачив – ні Президент, ні прем’єр-міністр. Аналітика стосується державного замовлення на підготовку фахівців, здатних працювати у сфері національної безпеки. «Це дуже-дуже важлива річ. Тому що без людей, без того мозку, який є в українців, ми з вами перемогу не здобудемо», – каже Данілов, і додає, що аналіз склав уявлення про напрямки подальшого руху.

«Весь світ сьогодні воює мізками. Що би не відбувалося – чи то біологічна, чи кібер-, чи гібридна, так само інформаційна війна – це вплив на мозок людини. Нам треба давати на це відповідь», – закликає секретар РНБО.

Чужими руками. Своїми кнопками

Найавторитетніший фахівець України у сфері безпеки Володимир Горбулін зазначає: наша країна вже зараз є об’єктом застосування модерних технологій ведення війни. Передовсім, гібридної війни – руками проксі-військ. І інформаційної.

«У світі відбуваються надзвичайні зміни у способах ведення сучасних війн. По-перше, надзвичайно зросла роль інформаційних впливів та кібератак.  По-друге, різко зросла роль парамілітарних структур, які штучно створюють й таємно підтримують держави. По-третє, глобальні зміни відбулися й сфері застосування нових оборонних технологій. Те, що раніше могли дозволити собі лише наддержави, нині масово використовують регіональні країни. А інколи і ті ж самі парамілітарні угруповання», – зазначає Горбулін, віце-президент Національної академії наук України.

На чільні позиції пан Володимир ставить таки технології: «Внаслідок бурхливого розвитку технологій багатьма арміями досягнуто високого рівня автоматизації і роботизації».

Володимир Горбулін наводить два приклади модерних потужних атак – використання безпілотних апаратів в Аравії та в Сирії. «Нагадаю для ілюстрації нічний напад у вересні 2019 року десятьма дронами-кілерами на нафтові потужності компанії Saudi Aramco на сході Саудівської Аравії, – перелічує він. – Його здійснила не наддержава, а парамілітарне угруповання. Але напад призвів до зменшення наполовину щоденного видобутку нафти в країні. Ще вагомішого результату досягла масована атака турецьких ударних безпілотників у Сирії».

Пан Горбулін хоча й належить до минулої генерації стратегів, однак захоплюється Ілоном Маском. «Приватна компанія Маска забрала у великої держави Росії ринок космічних перевезень. Сам Маск наполягає, що через деякий час безпілотники будуть перемагати найсучасніші літаки. Це серйозно: він говорив про це на засіданні асоціації авіапідприємств Сполучених Штатів», – коментує пан Володимир.

Він наголошує, що розвиток новітніх військових технологій уже ввійшов в доктрини найбільших мілітарних потуг світу. Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг нещодавно сказав, що Альянс спрямовує погляди на впровадження штучного інтелекту, посилення автономного управління і створення гіперзвукових систем. Спеціальна доповідь НАТО про тренди в технологіях на 2020-2040 роки прогнозує: майбутні армії будуватимуться на штучному інтелекті, глобальній автоматизації і високопродуктивних комп’ютерних системах.

«Бульбашки» російських амбіцій

До модернізації готується і Росія. Володимир Горбулін констатує, що цього року Росія максимально посилила мілітаризацію позицій уздовж кордону з Україною. «Цього року відбувається безпрецедентне зростання агресивності путінської Росії по всьому периметру наших кордонів – і це вперше з часів Іловайська й Дебальцевого. Росія не тільки не відмовилася від наміру перекроїти Україну на свій лад, а й ретельно відточує усі наявні важелі», – зазначає він.

При цім Росія вмисно практикує «низькотехнологічну війну», адже це дозволяє їй уникати ролі сторони конфлікту. «Але так може бути не завжди, й ми маємо до цього готуватися. І готувати не лінійну, пряму відповідь, а саме асиметричну», – застерігає пан Володимир.

Він нагадав: Владімір Путін іще в 2012 році опублікував у газеті російського уряду нарис про майбутнє своєї армії. Він не згадував про «вагнерівців» і найманців, але проявив інтерес до модернізації системи зв’язку, розвідки та управління, радіоелектронної боротьби, «безпілотників», роботизованих ударних комплексів.

Продовжуючи тему Росії, пан Горбулін констатує, що низка анонсованих винаходів країни-агресора зазнала провалу: танк «Армата», винищувач п’ятого покоління Су-57, новий військовий транспортник Іл-112В, пасажирський Superjet 100, російська ракета-носій «Ангара-А5» тощо. «Ворожа Росія дедалі більше демонструє певну технологічну виснаженість, а мегапроєкти Кремля почали лускати як мильні бульбашки», – підбадьорює Горбулін.

Т-14 "Армата" на Красній площі Москви

Він закликає сфокусуватися на розвитку тих технологій, у котрих Україна може випередити ворожого сусіду. «Усім нам зрозуміло, що незіставні воєнні потенціали (це якщо брати до уваги ядерну зброю і ракетну зброю) не дозволять Україні досягти перемоги у прямому протистоянні», – визнає віце-президент НАНУ.

Згідно з пропозиціями Горбуліна, Україна мусить розвивати несилові та силові важелі захисту. Несилові – розвиток контррозвідки, спеціальних інформаційних структур, контрпропаганди. До силових належать ракетні програми. Сьогодні Україна спроможна знешкодити цілі на відстані в 300-500 кілометрів, а треба 1500, вболіває Володимир Павлович. Окрім того, слід дбати про Сили спеціальних операцій ЗСУ. «А це виведення з ладу стратегічних об’єктів на території противника або ураження його бойових підрозділів у місцях дислокації», – пояснює Горбулін.

В обронно-промисловому комплексі він радить робити наголос на москітних стратегіях. «У повітрі це масове використання ударних безпілотників. На морі – оперування значною кількістю ракетних катерів та ударних роботизованих засобів, як надводних, так і підводних. На землі – підрозділи ударних роботизованих комплексів. Це зброя, яка є відносно дешевою, має короткий у часі цикл виробництва, а головне – може застосовуватися вже сьогодні», – перелічує академік.

«Ми усі ступили у зону «четвертої промислової революції». І замість того, щоб пасти задніх у питаннях нарощування оборонного потенціалу, маємо одразу зробити гіперстрибок», – резюмує Горбулін.

Знову з нуля

Новий віце-прем'єр-міністр, міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський підкуповує своєю щирістю. Він відверто визнає, що багаторічна спроба реформувати оборонну промисловість провалилася. Нині треба позбутися навіть назви «Укроборонпром», бо вона вже всіх дійняла. До того ж Уруський визнає, що Україна не зможе пересилити Росію в усіх озброєннях – але може перевершити її в точкових сферах. Головне: саму Росію він трактує як ворога – а це не так часто лунає від високопосадовців нинішньої влади.

Уруський отримав портфель «оборонного» віце-прем’єра 16 липня. Колишній голова Державного космічного агентства України, він має високий авторитет серед експертного середовища. Володимир Горбулін вітає запровадження нової посади: каже, давно чекав синергії. «Складається вперше за останні 20 років можливість створення трикутника наука-промисловість-ЗСУ під єдиним політичним керівництвом», – оцінює Горбулін.

Олег Уруський говорить про потребу візії армійського розвитку.

«Ми повинні розуміти, якими ми хочемо бачити Збройні Сили, в першу чергу. На підставі того, якими будуть ЗСУ, формується програма розвитку озброєння військової техніки – те, чим ці ЗСУ будуть воювати, чим будуть забезпечувати оборону країни. А під задачу озброєння формується і оборонно-промисловий комплекс. Зрозуміло, що наш ОПК не зможе забезпечити всі потреби ЗСУ у повному обсязі. Але максимально потужності підприємств цього комплексу мають бути задіяні», – зазначає він.

Уруський критикує дотеперішні спроби реформувати галузь. Починає з того, що сама ідея збити докупи оборонну промисловість, реалізована за Віктора Януковича (мається на увазі концерн «Укроборонпром»), була провальною. «Те, що було здійснено в 2010-2011 роках, показало повністю свою неспроможність», – констатує він. Це спричинило хаос, і тепер ані в управлінні, ані в виробництві нема системи.

«Ситуація почала змінюватися після 2014 року, коли ми відчули на собі, що таке агресія Російської Федерації», – продовжує Уруський. Але зазначає, що розчарований спробами щось реформувати за минулу п’ятирічку.

Понад те, Уруський не задоволений і роботою нового менеджменту «Укроборонпрому», котрий силкується змінити галузь уже при новій владі. «Державний концерн «Укроборонпром» підлягає суттєвій трансформації. В тому вигляді, в якому він існує сьогодні, він існувати не буде», – заявив Уруський. Менеджмент холдингу змінять. «Можливо, зазнає зміни і назва концерну, тому що ця назва стала токсичною», – передбачає віце-прем’єр.

Олег Уруський додає: йому цікаво дивитися в майбутнє. «Програми повинні бути довгостроковими. Вже сьогодні треба передбачати, якими будуть види збройних конфліктів у 30-ті роки. Армія повинна прогнозувати, які будуть види озброєння та військової техніки і, відповідно, ставити завдання перед оборонною промисловістю», – тлумачить він.

«Вже давно говорили, що танки, БТР – це зброя, фактично, лише найближчого періоду. А далі вже будуть переходити на роботизовані системи та безпілотники», – прогнозує урядовець.

Мотивація змін – це присутність підступного ворога. «Виклики, які перед нами постали, і ворог який перед нами, – серйозний… Його ніколи  не можна недооцінювати. Це надовго», – висновує Уруський.

Чому не маємо свого Маска?

Директор інформаційно-консалтингової компанії «Defense Express» Сергій Згурець закликає бути приземленішим. «Всі говорили про майбутнє. Але вміння зазирнути за обрій, за горизонт – не означає, що ми маємо відриватися від землі», – уточнює Згурець. На його думку, для успіху слід усвідомити, «де ми стоїмо і що на нас впливає». «Наша асиметрична відповідь полягає у послідовній реалізації оборонно-промислової та військово-технічної політики. Саме послідовність – це той елемент, якого нам завжди бракувало», – акцентує він.

Пан Сергій вболіває за розвиток приватних компаній в оборонній галузі. Він вважає, що вони можуть краще впоратися з роботою, аніж застарілі державні структури. Наводить у приклад приватну компанію «Радіонікс», котра бере участь у розробці модерної ракетної зброї. Але не може розгорнутися цілком через грифи і доступи.

«Від потенціалу «Радіонікса» залежить виконання програми «Нептун», створення головок самонаведення. Вузьке місце – сучасний станочний парк, який потрібен, з мінімальними допусками. Але поки що правила гри не дозволяють», – заявив Сергій Згурець, представник правління «Ліги оборонних підприємств».

Згідно з його переконанням, приватні структури ефективніше виконують свою роботу, ніж державні.

«Оборонно-промисловий комплекс України – це 98 підприємств (з яких 57 є прибутковими), які  охоплюють 60 тисяч працівників. Підприємств приватної форми власності, які впливають на реалізацію оборонного замовлення, є набагато більше – близько 150, але працівників – 15-20 тисяч. Напевно, треба  говорити не лише про кількість робочих місць, а й про віддачу з кожного робочого місця», – зазначає експерт.

Сергій Згурець вважає систему державного замовлення в Україні заскорузлою. «Роботизація, штучний інтелект, бази даних та алгоритми опрацювання великих масивів даних – в існуючих програмах їх не існує», – констатує він. Згурець закликає вийти «за червоні прапорці існуючих державних програм, що роблять нас заручниками минулого».

Таки «будем бомбіть»

Віце-прем’єр-міністр зі стратегічних галузей промисловості Олег Уруський заявив, що реформа оборонно-промислового комплексу почнеться з аудиту: держава визначить важливі підприємства і здійснить корпоратизацію.

Військову промисловість розкладуть на напрямки: високоточна зброя, радарні системи, суднобудування, спеціальна хімія та боєприпаси і бронетанкобудування.

Уряд планує створити дві державні холдингові компанії – «Аерокосмічні системи України» і «Оборонні системи України». До «Аерокосмічних систем» ввійдуть підприємства теперішньої Державної космічної аґенції (під «шапкою» «Ракетно-космічний центр Південний») і авіаційні підприємства (як «Холдинг Антонов»).

Уруський мріє, що корпоратизація посприяє притоку інвестицій. «Ми створимо нормальний бізнес-клімат, налагодиться функціонування оборонної промисловості України», – таку амбіцію має урядовець.

Секретар РНБО Олексій Данілов і собі нахвалює реформу. Пропоновані новації намагалася заблокувати Росія. «Ми отримали шалений спротив, і не лише на території України, а й з-за кордону. Ми відчували його щодня, до тих пір, поки ми не втілили у життя концепцію», – сказав секретар РНБО.

Директор аналітичної організації «Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння» Валентин Бадрак схвалює цю концепцію. Каже, анонси від представників влади «підіймають настрій». «Наміри охоплюють всі сфери, за які ми тривожилися», – вітає він.

Валентин Бадрак зазначає, що експертне середовище закликало втілити ці новації ще понад рік тому, і «розроблена модель майже на 100% збігається із запропонованою нами».

Загалом, причетні до реформи особи – найперше, звісно, урядовці – є дуже компліментарними до нинішньої влади, а особливо Володимира Зеленського. Схоже, що частині оточення вдалося переконати президента-миролюбця в потребі кардинального переозброєння. Отож – «будем всіх бомбіть».

Збруч

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...