App Store Google Play

Чому так боляче вибирати свободу?

15.08.2020 11:00
Чому так боляче вибирати свободу?

Адже всього тиждень тому ми були антиподи. У них 26 років один президент — у нас п’ятеро. У них порядок — у нас дві революції і війна. У них господар вирішує все, і планове виживання — у нас олігархи, партії, і немає надії на державу.

Але чому ж у країні, де на відміну від України давно і повністю ліквідовані олігархи, опозиція, незалежні засоби масової інформації, грантоїди, люди вийшли на вулицю так само як в Україні, і точно так само страждають і йдуть на муки?

Ми бачили в Білорусі, як люди готові терпіти владу, яка нав’язує їм зарплати, дороги, хорошу адміністрацію, соціальне забезпечення.

Ми не можемо відвернутися від Білорусі, тому що дивимося в себе

Але на додачу до батькиної зарплатні, ковбаси та стабільності їм дали на вибір тільки терор і страх. Але цього разу вже не спрацювало. Влада здавалася міцною в одному кулаці, але тільки доти, доки кулак не обрушився на тебе самого.

Білорусам побудували їхнє щастя, лякаючи 26 років Україною, але страх залишитися без вибору став лякати людей більше, ніж страх залишитися без Лукашенка. Тому що вибір не в цьому.

Вибір потрібен, якщо ти в житті не можеш пройти повз несправедливість, якщо ти йдеш на допомогу, коли б’ють безневинних, якщо твої принципи — це поважати інших, а не віджимати. І такі люди є скрізь, і це вони обертають нашу землю, і вони не проти стабільності, не проти ковбаси, не проти ефективної влади — але їм потрібна свобода зробити вибір.

Українці самі тільки навчилися змінювати владу без крові. Україна тільки вибрала страшний, жорстокий шлях від феодальної держави до вільної. Щоб побудувати державу, де порядок — це не терор одного, а повага для всіх, треба пройти ще багато. І Україна прекрасна у своєму виборі, і ми досягнемо свого, бо це свобода вибору тих, хто за нашу країну проливав кров.

І ми не можемо відвернутися від Білорусі, тому що дивимося в себе. Кожен, хто сьогодні наважиться відвернутися від гідних людей, кожен, для кого ці щоденні виходи під побої ОМОНу — це примха, завтра в такій же ситуації відвернеться і від тих, хто потрапив у біду десь поруч.

І у них, і у нас загальне питання — чому так боляче вибирати свободу?

А тому що у всіх, хто тікає з рабства, свій хресний шлях, так вчить Біблія. І цей шлях починається в той момент, коли ти допиваєш чай, одягаєшся, натягнуто усміхаєшся комусь на прощання, відводячи погляд від тривоги, і йдеш на площу заради якихось знайомих і незнайомих, знаючи, що потрапиш під кийки і постріли. Йди і дивись.

Facebook автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...
У Дніпрі й на цілій Січеславщині розгортається велика драма маленької людини Коломойського.Щоби сформувати прозелену більшість і залишитися головою облради чи перескочити у крісло голови адміністрації...
В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...