App Store Google Play

Чому так боляче вибирати свободу?

15 Серпня 11:00
Чому так боляче вибирати свободу?

Адже всього тиждень тому ми були антиподи. У них 26 років один президент — у нас п’ятеро. У них порядок — у нас дві революції і війна. У них господар вирішує все, і планове виживання — у нас олігархи, партії, і немає надії на державу.

Але чому ж у країні, де на відміну від України давно і повністю ліквідовані олігархи, опозиція, незалежні засоби масової інформації, грантоїди, люди вийшли на вулицю так само як в Україні, і точно так само страждають і йдуть на муки?

Ми бачили в Білорусі, як люди готові терпіти владу, яка нав’язує їм зарплати, дороги, хорошу адміністрацію, соціальне забезпечення.

Ми не можемо відвернутися від Білорусі, тому що дивимося в себе

Але на додачу до батькиної зарплатні, ковбаси та стабільності їм дали на вибір тільки терор і страх. Але цього разу вже не спрацювало. Влада здавалася міцною в одному кулаці, але тільки доти, доки кулак не обрушився на тебе самого.

Білорусам побудували їхнє щастя, лякаючи 26 років Україною, але страх залишитися без вибору став лякати людей більше, ніж страх залишитися без Лукашенка. Тому що вибір не в цьому.

Вибір потрібен, якщо ти в житті не можеш пройти повз несправедливість, якщо ти йдеш на допомогу, коли б’ють безневинних, якщо твої принципи — це поважати інших, а не віджимати. І такі люди є скрізь, і це вони обертають нашу землю, і вони не проти стабільності, не проти ковбаси, не проти ефективної влади — але їм потрібна свобода зробити вибір.

Українці самі тільки навчилися змінювати владу без крові. Україна тільки вибрала страшний, жорстокий шлях від феодальної держави до вільної. Щоб побудувати державу, де порядок — це не терор одного, а повага для всіх, треба пройти ще багато. І Україна прекрасна у своєму виборі, і ми досягнемо свого, бо це свобода вибору тих, хто за нашу країну проливав кров.

І ми не можемо відвернутися від Білорусі, тому що дивимося в себе. Кожен, хто сьогодні наважиться відвернутися від гідних людей, кожен, для кого ці щоденні виходи під побої ОМОНу — це примха, завтра в такій же ситуації відвернеться і від тих, хто потрапив у біду десь поруч.

І у них, і у нас загальне питання — чому так боляче вибирати свободу?

А тому що у всіх, хто тікає з рабства, свій хресний шлях, так вчить Біблія. І цей шлях починається в той момент, коли ти допиваєш чай, одягаєшся, натягнуто усміхаєшся комусь на прощання, відводячи погляд від тривоги, і йдеш на площу заради якихось знайомих і незнайомих, знаючи, що потрапиш під кийки і постріли. Йди і дивись.

Facebook автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...
Найелектронніше місто із суперпослугами повсажувало недолугих бабусь за компи і довірило їм документи. Найпродвинутіший пологовий на Космічці обіцяє оформити свідоцтво і дитячі виплати ще до виписки....