App Store Google Play

Стратегія шакала

1 Серпня 10:00
Стратегія шакала

Деякі звірі, як-от шакал, намагаються не нападати на сильних і міцних тварин, вони шукають лише ослаблених, хворих і нежиттєздатних.

Такі самі особливості поведінки притаманні й сучасній політиці Російської Федерації. Якщо проаналізувати її військові акції, починаючи з 2008 року, таке твердження стає очевидним. Грузія в 2008 році була ослаблена політичною боротьбою між Саакашвілі та прихильниками російського олігарха грузинського походження Бедзіни Іванішвілі. Україна в 2014-му переживала період краху клану Януковича й етап формування нової влади та переформатування майже всіх керівних структур. Сирія на момент активного втручання Росії була знесилена війною проти режиму Башара Асада та його іранських союзників.

Міцні, монолітні, внутрішньо єдині та сконсолідовані країни не викликають у Росії бажання перевіряти можливості своїх Збройних сил. Радянський Союз на такі авантюри наважувався, але вони закінчувалися невдачею: як у випадку з Фінляндією, коли ця країна продемонструвала феноменальну національну єдність (навіть фінські комуністи відмовилися підтримати радянську агресію, чимало членів компартії цієї країни зі зброєю в руках чинили опір радянським загарбникам).

Цю єдність фіни досі згадують із певною романтичною ностальгією та називають її «духом зимової війни». СРСР захопив незначну частину території Суомі, але своєї мети (приєднання країни до СРСР як союзної республіки) не досяг.

Сьогодні в російських аналітичних центрах і Генеральному штабі напружено роздумують: чи достатньо Україна поруйнована зсередини «слугами», чи досягнуто потрібного Росії рівня її хаотизації, внутрішньої деструкції, некерованості й деморалізації?

Коли стане зрозумілим, що так, необхідного рівня руйнації досягнуто, тоді РФ наважиться завдати остаточного, вирішального й убивчого удару.

Звісно, в Україні є дуже промовисті й символічні ознаки адміністративної некерованості. Варто згадати демонстративне ігнорування закону про декомунізацію мером Харкова Кернесом, фронду Труханова в Одесі, демарш проти Зеленського мера Черкас тощо.

Однак значно небезпечнішими видаються факти деморалізації та демотивації Збройних Сил України. Згадаймо, як сірі чиновники Державного бюро розслідувань (ДБР) у трьох областях створювали дірки в системі протиповітряної оборони України через вилучення представниками ДБР критично важливих для зенітних ракет приладів. Хто взагалі дозволив цивільним особам проникати на територію військових частин, до того ж під час війни? Вільний доступ туди мають лише військова прокуратура й військова контррозвідка. Усі решта — тільки з дозволу командування. Навіть рішення суду тут не може бути чинним, зважаючи на те, що Україна перетворилася на країну судової сваволі. Наші суди здатні ухвалити будь-яке, навіть найфантастичніше рішення, заблокувати будь-яку галузь і будь-яку сферу оборони. Таку цікаву особливість української нашої Феміди Росія вже використала в 2014 році у Криму. Там російські провокатори залякували українських військових тим, що якщо вони діятимуть за статутом, то їх суворо покарають згідно із законодавством... України.

Але наші військові, зокрема в зоні ООС, дуже добре знають, що таке сучасна українська Феміда. Те, що армія боїться діяти за статутом, засвідчує, що вона залякана й деморалізована. Переконаний, що російські розвідцентри глибоко вивчають можливість блокування бойових дій української армії з допомогою українських судових і бюрократичних інстанцій. Хоча, як засвідчує досвід багатьох країн під час війни, там цивільна юстиція й органи цивільного управління максимально відсторонені від втручання в діяльність військових.

У нинішній Україні будь-який «голопупенський» районний суд своїм рішенням чи відсутністю рішення може зробити небоєздатною військову частину. Були випадки (наприклад, в Одесі), коли невідомі цивільні особи захопили частину військового містечка для своїх бізнесових потреб. Реакції прокурорської чи судової влади не було. Такого не сталося б, якби військові діяли за статутом. Але вони бояться... Тому є небезпека рейдерських захоплень територій військового відомства із допомогою судів. І тут перспективи російських спецслужб в Україні майже безмежні.

Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...