App Store Google Play

"Квартал"- це не Україна, це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні

24 Липня 18:00
"Квартал"- це не Україна, це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні

Сучасні володарі думок країни, яка сьомий рік веде війну з агресором- росією, запропонували суспільству, яке в більшості втомилося від війни, нову парадигму, котра збігається з думками і бажаннями втомлених. Серед основних постулатів новоліцих державотворців є- "неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована" і "немає різниці, біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину". Ця парадигма приваблива для втомлених, вона виправдовує семирічну байдужість людей- шлунків, боягузство уклоністів, зрадництво сепаратистів, вона лигітимізує і піднімає іх паразитизм і шкідництво до рівня життєвої позиції, ставить знак рівняння з самопожертвою, мужністю, відданістю патріотів.

Для мне - це не питання толерантності, бо толерантність до зла - це згода з ним! Саме байдужість, боягузство і зрадництво привело війну в Україну, саме ним скористався агресор- росія. Тому для мене "какаяразніца"- зло!

"Какаяразніца" - не може бути миротворчою ідеєю! Максимум- це кредо "кварталу 95", для якого немає значення над ким і над чим глузувати- аби "паржать".

Але "квартал"- це не Україна! "квартал"- це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні. А країна будується ідеями, цінностями, гідністю.

За минулий тиждень я втратив трьох побратимів, які всі ці роки зі зброєю в руках захищали мою Україну, двох з них я особисто ховав.

Тому для мене є різниця: чи це пам'ятник "гівімотролізахарченко", чи це пам'ятник Віктору Росторопші, моєму земляку, який у 19 років загинув, захищаючи нашу країну. Для мене важливо, ім'я кого носить вулиця, де є асфальт і освітлення, де грається моя онука.

Володимире Олександровичу Зеленський , запам'ятайте нашого з вами земляка Ярослава Сергійовича Журавля, йому було не "какаяразніца", йому було 40 років, були батько, мама, дружина, дві дочки, він загинув за Україну і він свідомо зробив цей вибір.

Я постараюсь зробити все, щоб його ім'я носила школа, де він навчався, вулиця в селищі Андріївка, де він народився, виріс, будував свій світ, звідки він пішов боронити Україну і де він спочив. А Ви, зробить так, щоб там був асфальт і освітлення.

Зробимо це разом!

Facebook автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...
Події другої половини літа й початки осені наочно показали, що боротьба за Україну не припиняється і табір по той бік барикад готовий до наступу. Мова, зокрема йде про так званий "дніпровський референ...