App Store Google Play

"Квартал"- це не Україна, це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні

24.07.2020 18:00
"Квартал"- це не Україна, це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні

Сучасні володарі думок країни, яка сьомий рік веде війну з агресором- росією, запропонували суспільству, яке в більшості втомилося від війни, нову парадигму, котра збігається з думками і бажаннями втомлених. Серед основних постулатів новоліцих державотворців є- "неважливо, як названа вулиця, бо вона освітлена та заасфальтована" і "немає різниці, біля якого пам'ятника ти чекаєш дівчину". Ця парадигма приваблива для втомлених, вона виправдовує семирічну байдужість людей- шлунків, боягузство уклоністів, зрадництво сепаратистів, вона лигітимізує і піднімає іх паразитизм і шкідництво до рівня життєвої позиції, ставить знак рівняння з самопожертвою, мужністю, відданістю патріотів.

Для мне - це не питання толерантності, бо толерантність до зла - це згода з ним! Саме байдужість, боягузство і зрадництво привело війну в Україну, саме ним скористався агресор- росія. Тому для мене "какаяразніца"- зло!

"Какаяразніца" - не може бути миротворчою ідеєю! Максимум- це кредо "кварталу 95", для якого немає значення над ким і над чим глузувати- аби "паржать".

Але "квартал"- це не Україна! "квартал"- це бізнес проект побудований на ницих страстях - заздрості, невігластві, хамстві, приниженні. А країна будується ідеями, цінностями, гідністю.

За минулий тиждень я втратив трьох побратимів, які всі ці роки зі зброєю в руках захищали мою Україну, двох з них я особисто ховав.

Тому для мене є різниця: чи це пам'ятник "гівімотролізахарченко", чи це пам'ятник Віктору Росторопші, моєму земляку, який у 19 років загинув, захищаючи нашу країну. Для мене важливо, ім'я кого носить вулиця, де є асфальт і освітлення, де грається моя онука.

Володимире Олександровичу Зеленський , запам'ятайте нашого з вами земляка Ярослава Сергійовича Журавля, йому було не "какаяразніца", йому було 40 років, були батько, мама, дружина, дві дочки, він загинув за Україну і він свідомо зробив цей вибір.

Я постараюсь зробити все, щоб його ім'я носила школа, де він навчався, вулиця в селищі Андріївка, де він народився, виріс, будував свій світ, звідки він пішов боронити Україну і де він спочив. А Ви, зробить так, щоб там був асфальт і освітлення.

Зробимо це разом!

Facebook автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


Андрій ДЕНИСЕНКО

Розрита могила

У Новоолександрівці під Дніпром - нова ілюстрація до відомого Шевченкового віршу. Під виглядом і прикриттям археологічного дослідження по варварськи знищено 5-тисячолітній курган. Усі розкоп...
Всі ми у ці дні про щось мовчимо. Кожен про своє, але і усі про одне, спільне. Але треба не лише мовчати. Треба і нагадувати, згадувати, поширювати, тільки б усі довкола ніколи не забули. 21...
Особливості українізації в одному невеликому місті і його околицях. То є не філологія. То є психологія.) Група в соціальній мережі невеликого міста центральної України. Учасники місцеві російсько...
В 1816 році в Європі стався рік без літа. В червні-серпні в Нью-Йорку, Лондоні, Парижі, Берліні були морози, сніги, бурі та затяжні дощі. Кліматичну аномалію викликало виверження вулкану Тамбора в Інд...