App Store Google Play

Сексизм, ейджизм і безпідставна актуалізація приналежності до певних груп: мова ворожнечі у дніпровських онлайн-медіа

24 Червня 14:30
Сексизм, ейджизм і безпідставна актуалізація приналежності до певних груп: мова ворожнечі у дніпровських онлайн-медіа

Один відсоток новин у дніпровських онлайн-медіа містить мову ворожнечі. У 67% із них — через використання журналістами негативно забарвленої оціночної лексики,  33% через використання некоректної лексики. Такі результати моніторингу, який у червні провели представники та представниці Інституту масової інформації. Метою дослідження було  проаналізувати мову ворожнечі, дискримінацію і маніпуляції в новинах.
У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів, згідно з даними ресурсу Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 676 матеріалів зі стрічок новин на цих ресурсах з 1 до 5 червня включно.

Не аналізувалися аналітика / статті, журналістські розслідування, комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги, офіційні анонси про вимкнення води / світла, концерти та пресконференції тощо.

Метою моніторингу було дослідити, яку частку новин складають новини про етнічні групи (національні меншини) та чи є у них мова ворожнечі. Також під час моніторингу досліджували прояви мови ворожнечі з іншої тематики, їх приклади та кількість, типи порушень в таких новинах. 

Про етнічні групи під час проведення моніторингу у дніпровських онлайн-медіа не писали взагалі. Утім у 1% були зафіксовано інші випадки прояву мови ворожнечі: з них 33% стосувалися теми гендеру, а 67% — інших тем, зокрема, були зафіксовані прояви ейджизму, некоректного ставлення до людей з психічними особливостями тощо.

Прояви мови ворожнечі були зафіксовані на всіх ресурсах, що досліджувалися, окрім сайту Інформатор.

Найчастіше, у 67% цих випадків, автори вдавалися до оціночної лексики, та, зокрема, негативно забарвленої лексики. У 33% вживали некоректні терміни відносно певних груп та їх представників або представниць. 


Сексизм

Найчастіше журналісти вдавалися до мови ворожнечі щодо жінок.
Так, у новині “Грязная постель и свалка среди комнаты: под Днепром двоих детей забрали из неблагополучной семьи” на сайті “Наше місто” журналістка перекладає всю провину за неналежні умови виховання дітей лише на матір. Питання про те, яку роль у такій ситуації зіграв батько, не цікавить авторку. Це робить заголовок, у якому йдеться усе ж про “семью” невідповідним самій новині, де йдеться лише про матір. Також авторка називає жінку “горе-мать”, порушуючи стандарт неупередженості.

Під час написання цієї ж самої новини до такої ж оціночної лексики вдається і авторка ресурсу “Відкритий”. Вона так само називає жінку “горе-мать”. Така єдність оцінок і формулювань змушує припустити існування упередженого першоджерела.

Утім, обидва ресурси посилаються на сайт krivbass.city, у новині якого автор не надає таких оцінок, як і першоджерело — сторінка у Facebook Виконкому Металургійної районної у місті Кривому Розі ради. Це вчергове доводить, що для такої сексистської оптики медіа мають власний сексистський вокабуляр, використання якого не лише вкорінює упереджене ставлення до жінок, а й робить його несвідомими, автоматичним.

Безпідставна актуалізація до приналежності до групи

Ще одна новина із зафіксованим порушенням не містить мову ворожнечі як таку, скоріше, навпаки, демонструє надмірно пестливе ставлення до героїв новини, але яскраво демонструє, як така лексика може викликати протилежний ефект. Заголовок “В больнице им. Мечникова дедушки победили COVID” демонструє неаргументоване акцентування на віковій групі. Використання слова "дєдушка" є виправданим лише в контексті родинних стосунків, по відношенню до онуків. Використання такого некоректного терміну у цій новині робить її ейджистською, незважаючи на найщиріші цілі автора тексту. Певно, найгірше у цій ситуації, що це не авторський заголовок на окремому ресурсі, а розсилка обласної ради, яку окрім сайту gorod.dp.ua, не переробляючи, розмістили ще щонайменше сім онлайн-ресурсів.

У новині “Местные сильно испугались: в Кривом Роге загорелся балкон душевнобольного соседа” на ресурсі “Відкритий” автору вдалося у короткій новині довжиною в три речення припуститися кількох грубих порушень. По-перше, використання некоректної лексики. По-друге, порушення достовірності, адже про імовірний діагноз людини говорять якісь сусіди, а не конкретний експерт. По-третє, невиправдане акцентування на стані здоров’я людини, що формує думку про небезпеку людей із психічними особливостями для  оточуючих.

Та інші порушення

Ще кілька новин із використанням мови ворожнечі у дніпровських онлайн-медіа демонстрували агресивну позицію авторів до інших людей. Так, у новині “Что сейчас происходит в реабилитационных центрах под Днепром, где произошла вспышка коронавируса” на сайті “Наше місто” авторка, нагадуючи читачам події у Нових Санжарах на початку карантину, описує їх у такий спосіб:

Прибывших на двухнедельную обсервацию украинцев в Полтавской области встретили агрессивно не только явно проплаченные титушки, но и вполне положительного вида тетеньки в мохеровых шапках и дяденьки в базарных дубленках”.

Зневажливий аж до відрази опис авторкою жителів Полтавської області демонструє практику інакшування, де певна група людей, об’єднана за територіальним признаком, стає об’єктом принизливих висловлювань. До того ж, не зрозуміла мета авторки: для чого саме вона вдається до нагадування цього інциденту? Увесь матеріал загалом розповідає про мешканців реабілітаційних центрів як про небезпечні для суспільства угрупування. Згадуючи про події у Нових Санжарах, журналістка, начебто, застерігає від повторення таких самих подій, утім власним же текстом сприяє цьому, фактично, застерігає від ненависті мовою ненависті.

Текст “Скандал: «девушка Олейника» мстит медикам Днепра” на ресурсі “Днепровская панорама” є яскравим прикладом передвиборчого чорного піару. У цьому випадку — проти голови облради Святослава Олійника та його однопартійця Кирила Нестеренка. У тексті містяться твердження про неповноцінність, моральні недоліки, приниження тощо.

Так, за результатами моніторингу, можна побачити, що мова ворожнечі не є поширеним порушенням у дніпровських онлайн-медіа. Утім, навіть у таких незначних пропорціях проявляє певні суспільні упередження, такі як: сексизм, ейджизм, упередження щодо окремих груп, які можуть мати певні особливості (наприклад, психічні). А також вчергове демонструють готовність вдаватися до мови ворожнечі у дискусіях щодо політики, як професійної діяльності, поширюючи таку практику далі. 

Валерія Мальченко, регіональна представниця ІМІ у Дніпропетровській області

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.  

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


У Дніпрі вже багато писали про корупційні схеми з будівництвом нового аеропорту за 2 мільярди бюджетних коштів, яке відбувається фактично в інтересах олігарха Коломойського.Але за кадром залишилася іс...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...