App Store Google Play

Покарання в Україні за «фейки» про коронавірус. Виправдовують чи штрафують?

31 Травня 12:00
Покарання в Україні за «фейки» про коронавірус. Виправдовують чи штрафують?

Від початку карантину українські суди розглянули десятки протоколів, складених за «поширення неправдивої інформації про COVID-19». Як підрахували медіаексперти, тільки в небагатьох випадках дійшло до реальних штрафів. У більшості ж проваджень справи були закриті через відсутність правопорушення або повернуті поліції на доопрацювання. Один з останніх резонансних випадків – у Дніпрі. Там суд закрив справу проти музейниці та науковиці, якій інкримінували «поширення фейку» про карантин.

Керівниця одного з музеїв Дніпра Яна Тимошенко розповідає: на своїй особистій сторінці у Facebook вона зробила репост зі сторінки групи «Дніпро на карантині» з інфографікою, яку оприлюднив «24 канал». Там йшлося про можливий сценарій карантину в Україні.

«Загрожував невеликий штраф, але справа не в грошах, а в репутації» – дніпрянка

Той пост у себе на сторінках поширили сотня користувачів, але правоохоронці чомусь звернули увагу тільки на неї, каже Яна Тимошенко.

Яна Тимошенко

Яна Тимошенко

Їй загрожував штраф у 170 гривень, але суд став на бік науковиці – закрив справу.

«Мені здалось, судді також була зрозуміла абсурдність ситуації. Засідання тривало приблизно 10 хвилин. Я пояснила, що написала не власний пост, а зробила репост зі сторінки «Дніпро на карантині» інфографіки телеканалу «24», що ця інформація поширювалась в мережі, у тому числі й ЗМІ. Мені закидають, що нібито я мала перевірити цю інформацію. Це абсолютний абсурд. Я не вважаю, що можна назвати «чутками» інформацію, оприлюднену в офіційних ЗМІ. Це їхня справа – перевіряти. Ніяким чином звичайні люди не можуть цього робити. А СБУ має займатись більш серйозними справами, ніж такі… Мені загрожував невеликий штраф – 170 гривень. Але справа тут не в грошах, а в тому, що я могла понести репутаційні збитки. «Поширення чуток» – це репутаційні втрати для будь-якої людини, особливо науковця, історика. Я думаю, що це й малося на меті», – розказала в коментарі Радіо Свобода Яна Тимошенко.

Телеканал, інформацію якого вона перепостила, до суду не викликали.

«Багато справ були судами або повернуті, або відмовлено в розгляді» – коментар юриста

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров каже: до початку карантину в Україні стаття 173-1 Адмінкодексу – «поширювання неправдивих чуток» – застосовувалась вкрай рідко, але з початком карантину ситуація змінилась.

Алі Сафаров

Алі Сафаров

СБУ відзвітувала про майже півтори сотні випадків притягнення до відповідальності за цією статтею, а втім, в реєстрі судових рішень експерт нарахував тільки 56 постанов. У більшості випадків до штрафів не дійшло, констатує він.

«Реальних штрафів дуже мало. Багато справ були судами або повернуті, або відмовлено в їхньому розгляді за відсутністю складу правопорушення або через недоліки в складенні протоколів. Ця стаття передбачає не просто поширення неправдивої інформації, а що це поширення, по-перше, має бути свідомим, а по-друге, – має на меті розпалювання паніки серед населення. Якщо цих ознак немає, то суди, як правило, відмовляють у притягненні до відповідальності», – сказав у коментарі Радіо Свобода Алі Сафаров.

Він також додав, що за репост чи особисту думку, викладену в соцмережах, людина не може притягуватись до відповідальності.

«Перепости у фейсбуці, особиста думка, оціночні судження і таке інше не підпадають під дію статті 173-1. Бо тут тоді починається порушення вимог статті 34 Конституції, за якою кожен має право збирати, зберігати й розповсюджувати інформацію, окрім випадків, передбачених законом. Це не той випадок. Тим більше, коли йде пере пост, а не поширення «з нуля» створеної інформації», – зазначив юрист.

Схожі випадки в Україні: суди виправдали вчительку та громадську діячку

Схожий на випадок у Дніпрі був інцидент у Вінницькій області. Там у поширенні неправдивих чуток про коронавірус звинувачували вчительку біології з міста Хмільник Ольгу Кулинич. У двох Viber-групах жінка написала про те, що в місті виявили COVID-19. Дані взяла з сайту райдержадміністрації. Правоохоронці склали адмінпротокол, бо вважали, що це могло «викликати паніку серед населення». Суд першої інстанції визнав вчительку винною, але обмежився усним зауваженням. Тоді педагог звернулась до апеляційного суду – і той закрив провадження.

Суд на Хмельниччині також виправдав голову місцевої профспілки торгівлі. Вона у себе на Фейсбіці запостила фото президента Володимира Зеленського й інформацію про умисно завищені ціни на одноразові медичні маски. У суді жінка не визнала своєї провини й пояснила, що поширила інформацію про ситуацію, яку на власні очі бачила в аптеках міста. Цю справу також закрили.

Статистика СБУ: в Україні викрили понад триста «інтернет-агітаторів»

На початку травня Служба безпеки України на своєму сайті повідомила, що за період карантину викрила 301 людину, які «поширювали різноманітні фейки про епідемію COVID-19».

І хоча до судів дійшла менш ніж половина справ, у повідомленні всі підозрювані названі «інтернет-агітаторами».

«Інформацію стосовно виявлених 287 агітаторів СБУ спрямувала до Національної поліції. 118 осіб вже притягнуто до адміністративної відповідальності за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку, у межах статті 173-1 КУпАП», – мовилось у повідомлені.

«Поширення чуток про коронавірус»: що говорили в судах і скількох оштрафували

Як інформує видання «Четверта влада», за період карантину в Україні розглянули 89 протоколів на поширювачів неправдивої інформації про COVID-19. Журналістка цього ЗМІ перебрала вручну 800 постанов у реєстрі судових рішень з 12 березня по 18 травня, щоб знайти рішення щодо «коронавірусних фейків».

За висновками видання, більшість підозрюваних в суді пояснювали, що вважали поширену інформацію правдивою і хотіли повідомити друзям про знайдені дані. Як підрахувало видання, на майже 30% тих, на кого склали протоколи, суд наклав штраф.

Стаття за «фейки»

Стаття 173-1 Кодексу про адмінпорушення передбачає штраф 10-15 неоподатковуваних мінімумів (170-255 гривень) або виправні роботи до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку за «поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку».

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...