App Store Google Play

Нейтральні спікери та упереджені журналісти: як у Дніпрі висвітлювали вихід із карантину

30 Травня 16:05
Нейтральні спікери та упереджені журналісти: як у Дніпрі висвітлювали вихід із карантину

80% спікерів у новинах про вихід із карантину оцінили такі заходи нейтрально. 12% позитивно і лише 8% коментарів про вихід із карантину були негативними і, переважно, належали пересічним громадянам. Утім самі журналісти, хоча й не були об'єктом дослідження, вдалися до оцінок у кожній п'ятій новині про вихід із карантину.

    Такі результати моніторингу, який у травні провели представники та представниці Інституту масової інформації. Метою дослідження було визначити кількість та якість новин про вихід із карантину, проаналізувати спікерів, які фігурують в таких новинах, а також тональність новин про вихід із карантину в регіональних онлайн-медіа. У Дніпрі аналізувалися п'ять найвідвідуваніших дніпровських ресурсів, згідно з даними ресурсу Similarweb: opentv.media, nashemisto.dp.ua, dnpr.com.ua, dp.informator.ua, gorod.dp.ua. Усього було проаналізовано 726 матеріалів зі стрічок новин на цих ресурсах – у період з 11 по 15 травня.

Відповідно до методології досліджувались кількість новин про коронавірус, кількість новин про карантин загалом та кількість новин про вихід із карантину. Також виокремлювалися у групи окремі спікери у новинах про вихід із карантину: представники місцевої/обласної виконавчої влади; регіональні, українські політики; бізнесмени; місцеві діячі (громадські активісти, волонтери); медичні працівники; релігійні діячі; інше (переважно, пересічні дніпряни). У підсумку, згідно методології, відстежувалась тональність новин про вихід із карантину зі спікерами. 

Не аналізувалися аналітика / статті, журналістські розслідування, комерційна / політична джинса не у формі новини, авторські колонки / блоги, офіційні анонси про вимкнення води / світла, концерти та пресконференції тощо.

Спікери на карантині

Усього за період моніторингу було проаналізовано 726 новин. Із них 43% присвячені темі коронавірусу, більша частница з яких, 55% новин, були присвячені карантину. При цьому, 60% новин про карантин на моніторинговому тижні були присвячені саме виходу із карантину. 

Треба зазначити, що майже половина таких новин (47%) були написані без спікерів: переважно вони уточнювали рішення центральної влади про ступені пом’якшення карантину, про дозволи на роботу тих чи інших інфраструктурних об’єктів та соціальних інститутів. 

У новинах зі спікерами, такими найчастіше ставали українські політики — президент, профільні до теми карантину прем’єри та санітарний лікар. Таких спікерів у новинах усього зафіксовано 32%. Представники місцевої/обласної виконавчої влади (мер, заступники, голова ОДА та його заступники, Нацполіція, ДСНС тощо) були спікерами у 18% повідомлень в новинах про вихід із карантину. Коментарі регіональних політиків склали 13% від загальної кількості спікерів в новинах про вихід із карантину (депутати міської, обласної, районної, селищної рад, представники ВР від регіону), а бізнесмени - 10%. Пересічні громадяни висловлювали свою думку щодо карантину та виходу із нього у 27% коментарях в новинах про вихід із карантину.

Тональність повідомлень

Переважна більшість новин зі спікерами про вихід із карантину — 80% — мають нейтральну тональність. Позитивна тональність виходу із карантину зафіксована у 12% матеріалів. Найбільше таких оцінок припустив Борис Філатов у своєму зверненні до дніпрян щодо послаблення карантину. Утім, позитивно він оцінив необхідність виходу з карантину, саме звернення має скоріше негативне забарвлення та має на меті агресивно протиставити свою діяльність діям центральної влади: 

“Украина — фактически единственная страна в мире, где из-за пандемии коронавируса остановлено нормальный режим работы общественного транспорта. Впрочем, с учетом выданных только в Днепре почти 200 000 спецбилетов для проезда, такая практика, по сути, является самообманом. При этом правительство дает местному самоуправлению возможность только усиливать, а не смягчать карантин, — тем самым перекладывая на мэров свою политическую ответственность” — йшлося у зверненні, яке розповсюдили “Днепровская панорама”, “Наше місто” та міський сайт.  

Використовували заяви про "вихід із карантину як гостру необхідність" для самопіару також і загальноукраїнські політики від “Слуги народу”. Так, “Днепровская панорама” цитувала заступницю голови фракції Євгенію Кравчук: 

“Раздраженные родители вынуждены работать с детьми «на голове». Вскоре откроются офисы, а детсадов придется ждать до 1 сентября. Настроения украинских родителей трудно описать словами, которые можно говорить при детях — официальным языком это называется «рост социальной напряженности”.

Негативно вихід із карантину оцінили 8% спікерів. Переважно, такі оцінки висловлювали пересічні городяни про поведінку людей, що не дотримуються карантину. Наприклад: коментарі дніпрянки Наталі у новині ресурсу “Наше місто” щодо порушення правил перевезення пасажирів під час карантину у маршрутних таксі. 

Оцінки журналістів

Основною метою дослідження було оцінити тональність новин про вихід із карантину за словами спікерів у цих новинах. Утім деякі такі новини отримували свою тональність через оцінки журналістів. Такі оцінки були зафіксовані у кожній п'ятій новині про вихід із карантину.

Наприклад, журналісти “Інформатора” неодноразово підкреслювали у своїх новинах певну втому карантинними мірами, але завжди закінчували такі авторські відступи нагадуванням про необхідність дотримання карантину, певно, намагаючись у такий спосіб збалансувати суб’єктивні оцінки. Наприклад, у матеріалі про відкриття дніпровських скверів і парків: “Карантин – это непростое для всех время. Мы вынуждены носить защитные маски, сидеть в четырех стенах и терпеть ряд других неудобств. Как бы тяжело ни было, важно помнить, что все это делается для того, чтобы уберечь наше здоровье и не допустить масштабного распространения вируса”.

Або у новині про оновлення руху певних транспортних маршрутів: 

“Стало немного легче: открылись торговые центры, заработали салоны красоты, спортзалы и даже летние площадки некоторых заведений. Активно работает местная власть и над восстановлением сети общественного транспорта — уже известна дата, когда в город «выпустят» еще несколько маршрутных автобусов”.

Журналісти видання “Наше місто” давали негативну оцінку діям дніпрян, які не дотримувались правил карантину у заголовках новин “Им все ни по чем: в Днепре пассажиры лезут в общественный транспорт без спроса” та “Карантин в Днепре: на Победе толпы отдыхающих без масок и переполненные урны (Фото)”.

А журналісти “Днепровской панорами” не лише фактично закликали людей у своїх заголовках до відвідування місць скупчення людей, наприклад, у новині: Вперед за обновками: в Украине откроют непродовольственные рынки; а навіть намагалися передбачити дату закінчення карантину, орієнтуючись на рекламні борди, у новині “Конец карантина скоро: в Днепре анонсировали концерт «Вечернего Квартала» в июне”. 

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews.

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...