App Store Google Play

Корисна пауза. Як пандемія неминуче змінить планету

19 Квітня 14:00
Корисна пауза. Як пандемія неминуче змінить планету

Життя на карантині змінюється кардинально. У когось з’являється безліч часу, у когось чимало нових проблем, хтось страждає від нудьги, а комусь доводиться виконувати втричі більше роботи, ніж завжди.

Але всіх бодай трохи переслідує відчуття непевності та страху. Людина перед лицем несподіваної невидимої небезпеки виявилася беззахиснішою, ніж їй видавалося, і вразливішою, ніж хотіла б. Вірус змусив подивитися на себе трохи відсторонено, з незвичного ракурсу. Зруйнував численні міфи, якими вона керувалася, змінив правила поведінки й навіть спонукав замислитися: чи справді людина є царем природи та господарем свого життя?

Згодом епідемія відступить, і все це непорозуміння, звісно, закінчиться. Людство після довготривалої вимушеної зупинки знову вирушить у дорогу, та все вже не буде таким, як до епідемії. І, можливо, саме для цього вона й була потрібною. Для переосмислення й переоцінки.
Епідемія показала, якою безвідповідальною є людина. Найперше перед собою і своїм майбутнім. Як багато штучного, брехливого й зайвого є в її житті. Очевидно, що процес переосмислення не буде легким. Та все ж є надія, що багатьом homo sapiens ситуація таки зможе вправити мізки. Численні обмеження, вимушена відмова від звичного, перебування в замкнутому просторі наодинці чи в колі найближчих, страх перед смертю, потреба пошуку нових способів виживання сприяють цікавим відкриттям.

Багато речей, які присутні в житті, насправді зайві. Без численних приятелів, на яких витрачається час, можна обійтися. У книжках усе ще зберігається чимало цікавого, часто більше, як в інтернеті. А готувати власноруч страви може бути дуже навіть захопливо. А ще виявляється, що для відчуття щастя людині іноді потрібно просто прочинити вікно й удихнути аромат абрикосового цвіту.

Ба більше, хтось, усвідомивши свою беззахисність та вразливість, знаходить розраду в Богові — і спілкування з Творцем для нього перестає бути даниною традиції, набуває живого змісту. Хтось із головою занурюється у творчість чи самопізнання й відкриває в собі раніше незнані таланти й зацікавлення. Хтось панічно вираховує можливі болячки, які здатні вплинути на організм у разі зараження, й вирішує обов’язково, якщо виживе, почати вести здоровий спосіб життя та позбутися шкідливих звичок. Комусь важко всидіти у квартирній задусі й на цьому тлі приходить усвідомлення переваг життя за містом, де, можливо, і менше розваг, але більше захищеності та спокою: карантин можна проводити на подвір’ї, а город завжди гарантуватиме бодай мінімальну наявність продуктів на столі. Тим паче якщо працювати все одно, як виявляється, можна з дому.

Когось пандемія спонукає переглянути ставлення до рідних та переоцінити своє ставлення до старих батьків. Утомившись від дітей та постійних сварок із другою половинкою, хтось вирішить, що схибив з вибором у шлюбі. А хтось, навпаки, новими очима погляне на людину, із якою роками живе в одному помешканні.

Утративши роботу, хтось врешті кине просто працювати задля заробітку й займеться тим, про що давно мріяв. Для когось закриється грантова програма, і він нарешті навчиться пекти булочки та відкриє пекарню. Хтось відчує смак спокою й розміреного життя та вирішить припинити гаяти час на кар’єризм. Комусь доведеться переглянути непотрібні витрати й почати накопичувати на чорний день. А когось із корупціонерів, можливо, замучить совість, і він поділиться чесно вкраденим, адже страх смерті, яку неможливо підкупити, давши хабар, теж сильно змінює.

Але не лише особисті трансформації чекають на людство, а передусім глобальні. Можна припустити, що торкнуться вони чи не всіх сфер людського життя. Зважаючи хоча б на те, що епідемії зазвичай пришвидшують процеси перемін, які через еволюцію втілюються вельми повільно. Світ буде відкритішим, але водночас перегляне своє ставлення до глобалізації. Пандемія COVID-19 продемонструвала, що великі проблеми можна долати лише спільними зусиллями, підтримувати одне одного, ділитися інформацією та напрацюваннями. Та це не означає, що своя сорочка перестане бути ближчою до тіла. Якраз навпаки, країни, наскільки це можливо, намагатимуться стати більш самодостатніми. Будуть змушені переглянути ставлення до безпеки. Дбатимуть про створення замкненого циклу виробництва, щоб не залежати від інших, зокрема й від Китаю. Виробничі ланцюжки, розкидані по планеті, виявилися вразливими в умовах пандемії. Шити маски, складати апарати ШВЛ, як і багато інших речей, можна в будь-якій країні. Очевидно, ці системні зміни сприятимуть розвитку малого й середнього бізнесу та зростанню сфери послуг. А ще відмові від ідеології споживання та масового виробництва на користь якості та функціональності.

Утім, не варто забувати й про зростання трудової міграції або навіть чергове велике переселення народів. У пошуках ліпшої долі люди втікатимуть із країн, які не подужають справитися з наслідками кризи. Звичайно, зміняться логістичні схеми, а відповідно трансформується транспортна галузь. Зазнає глобальних перемін індустрія туризму. Ця сфера навряд чи належить до масштабів, які існували до епідемії. Криза змусить людей дещо переглянути своє ставлення до мандрів та постійного шастання світом. Значна частина мешканців банально збідніє, людям ітиметься радше про шматок хліба, а не про відпочинок на курорті. Крім того, чимало країн відмовиться від спокуси впускати на свою територію туристів на користь власній безпеці. Натомість варто очікувати буму місцевого туризму.

Врешті, обмеження особистої свободи, до яких змушені були вдатися майже всі держави, не минуть даремно. Подекуди прихильникам демократії доведеться шукати компромісу з «великим братом», адже не всі уряди погодяться просто скасувати обмеження й повернутися до звичного життя. Дилема, що важливіше — повна свобода чи безпечне життя, може стати ключовою в перегляді політичних моделей країн.

Очевидно, криза дасть новий поштовх розвитку технологій: медичних, комунікативних, освітніх, розважальних, але особливо спрямованих на роботизацію виробничих процесів. Штучний інтелект запанує світом, багато професій стане непотрібними, діджиталізація, яку проповідував український президент і про яку, схоже, успішно забув, стане нарешті глобальним трендом. Багато хто вже оцінив перевагу роботи з дому, особливо роботодавці (зважаючи на очевидну економію), тож масове дистанціювання не за горами. Так, це загрожує великим скороченням офісного планктону та інших корисних людей, але водночас сприятиме здоровішій конкуренції на ринку праці.

Пандемія пришвидшить неминучі зміни й у житті релігійних громад. Цим переважно закритим та консервативним організаціям доведеться теж пристосовуватися до нових реалій. Не в сенсі перегляду вчення чи догм віри, а шукаючи нові форми та методи служіння й донесення свого слова вірним.

COVID-19 — вагомий привід переглянути ставлення до довкілля. Учені, які аналізують причини виникнення й способи поширення пандемії, прогнозують, що дуже швидко можуть вибухнути наступні, ще масштабніші епідемії та катастрофи, викликані безвідповідальним ставленням homo sapiens до природи. І навіть якщо це лише припущення, воно цілком реально має шанс справдитися. Людська істота дозволила собі занадто безцеремонно втрутитись у володіння природи й стерла межі дозволеного. Близько 70% нових інфекційних захворювань, як твердять науковці, мають тваринне походження. Загалом же в дикій природі може існувати 1,7 млн нерозкритих вірусів, які в будь-який момент здатні транспортуватися від тварини до людини.

Але й це не кінець. Зміни клімату спричинені масовою вирубкою лісів, безвідповідальним поводження з ресурсами, накопиченням сміття та іншими результатами життєдіяльності людини, що загрожують посухами, таненням льодовиків, зменшенням кількості питної води, голодом, епідеміями й затопленням значної частини суші, де мешкає величезна кількість людей, — все це може стати найближчою перспективою для планети. Зрештою, природа й сама наче натякає: шлях, який обрала людина, веде до її загибелі. Перемогти у двобої з природою вона не зможе. Пора отямитися, бо коли постійно переходити червоні лінії, незалежно від людських планів та бажань, то рано чи пізно вмикається щось схоже на режим саморегуляції. І хоч би якими були причини появи та поширення таємничого COVID-19, зупинка, яку він спричинив на планеті, саме про це.

Надія уникнути вселенської катастрофи все ще є, і нею варто скористатися. Тільки-но страх загнав людей у їхнє помешкання, зупинив звичний ритм життя, поставив на паузу промислове виробництво й перетворив мегаполіси на заповідники спокою, сталося щось дивовижне. Природа почала миттєво відвойовувати свій життєвий простір. Над планетою зменшився смог, очистилося повітря, вода в каналах Венеції стала неймовірно прозорою, а в лагуну приплили лебеді та дельфіни. На вулиці порожніх міст світу вийшли безліч диких звірів: у Лондоні, японській Нарі й індійському Тірупаті з’явилися олені, у Мілані зайці, у Лландадно на півночі Уельсу — гірські кози, у найбільш постраждалому від COVID-19 італійському Бергамо — дикі кабани, вулицями американського Боулдера розгулюють пуми, таїландські містечка заполонили мавпи, а пляжі замість туристів — величезні варани. Можна й не бачити в цьому якихось особливих знаків, але донедавна таке важко було уявити. 

Український Тиждень

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


4 роки тому Дніпро позбувся тягаря гріхів і злочинів одного з організаторів Голодомору та офіційно став Дніпром.З тих пір навіть затяті противники узаконення цієї народної назви забули й згадувати про...
Юрій Фоменко

Біля річки Жовтої

1648 року, вночі з 15 на 16 травня, військо Речі Посполитої вишикувалося для здійснення маршу до урочища Княжі Байраки ...Чим була та битва під Жовтими Водами? Початком визвольної війни? Початком бурж...
Олександр ВАЙС

Окупація

Окупація завжди починається з брехні. Певною мірою окупація і є брехнею. Довгими й марними намаганнями називати речі тим, чим вони не є і привласнюванням їх тими, кому вони ніколи не належали. Наш вип...
Колись Чорний ліс тягнувся від Карпатів до Дніпра, а Голубий ліс на Січеславщині займав майже повністю Петриківський, Царичанський, Магдалинівський, Новомосковський та Павлоградський райони.Про що сві...