App Store Google Play

Карантин і правила 90-х. Як бути — якщо гроші закінчуються

10 Квітня 14:00
Карантин і правила 90-х. Як бути — якщо гроші закінчуються

Хочу поговорити про правила виживання, які сформувалися давно, ще в 90-х, які я, може, і не хотіла б пам’ятати, але для чогось життя постійно підкидає такі ситуації, що нагадують про них.

Текст не для тих, у кого все добре. З грошима, планами, можливостями, настроєм. Не для тих, хто стурбований ментальними проблемами, а не практичними. Це не для вас. Моя колонка для тих, хто розуміє, що буде труба.

Мені 56 років. Я знаю, як це — коли немає грошей. Зовсім. Довелося переживати різні періоди і в своєму житті, і в житті країни.

Так от.

Перерахуйте уважно всі наявні у вас гроші. Пошукайте заначки, згадайте, де було відкладено ще щось. Порахували? Відкладіть 20%. Зовсім. Сховайте. Це ваш недоторканний запас (транспорт, ліки, телефон). Справді недоторканний запас. Сховайте його. (Особливо, якщо живете з дітьми та іншими не надто надійними в цьому сенсі членами сім'ї. Всяке буває).

Решту розділіть на три місяці (не менше). Думаю, до кінця травня ми виберемося з карантинів (різного ступеня складності), але знайти роботу відразу або отримати зарплату одразу буде ніде і нізвідки. Розкладіть ці гроші в різні місця, щоб випадково не залізти. Якщо є можливість — розділіть на 4−5 стосиків (місяців).

Точно так само вчиніть із продуктами, які є вдома. Я зараз саме цим зайнята.

Але пам’ятайте, що пережити квітень легше. Ми ще не зовсім пішли в глухий відчай. Якщо є солодке, яке може лежати, відкладіть на потім. Може дуже знадобитися глюкоза, з нею легше пережити поганий настрій. І ці стосики розділіть. Підпишіть їх. Я раніше завжди так робила.

Якщо їжі не так багато, то домовляюся сама з собою і з домашніми, що тепер ми готуємо не для насолоди, а щоб просто бути ситими. Забуваємо про шматок м’яса, смачненьку рибку. Тепер тільки котлети (з хлібом), тефтелі (з рисом) і багато складних сумішей з кашами та картоплею. Печемо пироги. Це важливо! Їжа тепер для нас і заняття, і сімейна справа, і спосіб заощадити і протриматися в силі і радості.

Якщо зовсім притисне, я б шукала волонтерів, фонди і ті громадські організації, про які чула, що вони допомагають. Не думаю, що є сенс писати комусь особисто, з тих, на кого ви підписані і думаєте, що у них усього багато. Не пояснюватиму чому, немає сил.

Якщо коротко — хто може, той допомагає надійним фондам. Шукайте організації. Всі допомагають через них.

І останнє — якщо гроші очевидно закінчуються, то я б думала про підробітки. Зараз почнуться сади, фермери починають роботу, великі господарства почнуть набирати на прості роботи. Може бути дуже складно.

Зараз усі стурбовані економікою, обговорюють цифри і строки. А я бачу людей, які сидять вдома і з жахом, а іноді і з відчаєм, дивляться на своє найближче майбутнє.

Виходьмо з того, що ніхто не допоможе, потрібно протриматися самим. Починаємо рахувати і відкладати. Рахувати і розподіляти. Відкриваємо старі мамині і бабусині рецепти. Французький цибульний суп, наприклад, і багато ще іншого прекрасного придумали від бідності.

Але бідність минає. Повірте мені. Сил нам усім разом. І не таке проходили.

Facebook автора

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Загрузка...

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

‡агрузка...


В середині минулого тижня деякі справи та одне свято закинули мене у Дніпро. Тому вперше за останні 16 років я подивився на це місто поглядом киянина. Хоча киянин з мене відносний - тільки вийшов на П...
Нам вдовблювали 200 років, що Днєпрапєтровск - це російське місто, його збудували російські царі та зросійщені генсеки «і ваапщє - тут всєгда гаварілі па рускі».Але ми з вами у 2014-2015 р...
Андрій ДЕНИСЕНКО

Дніпру 1200 років

Дніпру 1200 років!Такі гасла цілком могли би прикрасити вулиці нашого міста в ці святкові дні.Міста, давнішого за Москву та імперію, з її катеринами, переписуванням історії та байками про початки житт...
Дмитро Томчук

Про COVID-19 зсередини

Это мой очередной ежедневный лонгрид, но! На этот раз я очень прошу дочитать все до конца! Особенно людей который я люблю и уважаю и я знаю, что многим не хватает сил дочитать все до конца и они прост...